Покоївка

Покої́вка^[1], го́рнична^[2] — служниця, яка прибирає кімнати та виконує деякі інші хатні роботи, крім готування їжі. В XV — XIX столітті покоївки були обов'язковим атрибутом резиденцій аристократів, поміщиків, купців тощо.

Нині покоївкою називають служницю багатого будинку або працівницю готелю.

В Україні навчають цієї професії в профтехучилищах та ліцеях.

Готелі[ред. | ред. код]

В готелях покоївок поділяють на розряди: 1-го та 2-го розряду.

Обов'язки та завдання їх зазвичай стандартні:

Покоївка зустрічає і розміщує гостей.
Здійснює щоденне, поточне і генеральне прибирання номерів і закріплених за нею приміщень загального користування згідно з прийнятою технологією і періодичністю.
Змінює постільну білизну, рушники і туалетні речі після кожного виїзду мешканця, а в разі тривалого проживання — у терміни, передбачені Правилами користування готелями та надання готельних послуг, прибирає ліжка.
Приймає замовлення від мешканців на побутові послуги та забезпечує їх своєчасне виконання.
У разі несправності меблів, телевізора, холодильника, радіоприймача, телефонного апарата, освітлювальних приладів, сантехнічного та іншого обладнання номерів подає заявку черговому на поверсі або адміністратору для проведення ремонту відповідними спеціалістами.
У разі виявлення зіпсованого мешканцями майна та обладнання готелю інформує про це чергового на поверсі.
Стежить за своєю зовнішністю.
Додержується правил і норм безпечного виконання робіт із застосуванням електроприладів, драбини тощо (витяг з посадової інструкції покоївки готелю [Архівовано 28 листопада 2009 у Wayback Machine.]).