Свято-Покровська Подільська церква
| Свято-Покровська Подільська церква | |
|---|---|
| Назва на честь: | Покрова Пресвятої Богородиці |
 | |
|
50°27′39″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.4609861° пн. ш. 30.518944° сх. д.Координати: 50°27′39″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. / 50.4609861° пн. ш. 30.518944° сх. д. | |
| Тип | церква і православний храм |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ вул. Покровська, 7 |
| Конфесія | Православна церква України |
| Єпархія | Київська єпархія ПЦУ |
| Архітектурний стиль | українське бароко |
| Архітектор | І.Г. Григорович-Барський |
| Засновано | 1685 |
| Будівництво | 1766 — 1772 |
| Настоятель | єпископ Фастівський Володимир (Черпак) |
| Сайт | pokrovska.org.ua |
  Свято-Покровська Подільська церква (Київ) | |
 | |
 Свято-Покровська Подільська церква у Вікісховищі | |
Церква Покрови Пресвятої Богородиці[1] — чинна мурована церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури XVIII століття. Парафія Покрови Пресвятої Богородиці м. Києва належить до Київської єпархії Православної церкви України.
Розташування[ред. | ред. код]
Розташована на території садиби, обмеженої зі сходу вулицею Покровською, з півдня — провулком Покровським, а з заходу — вулицею Боричів Тік.
Історія[ред. | ред. код]
Збудована на кошти грецького купця Миколи Тарнавіота у 1685 на місці вірменської церкви Різдва Богородиці, яка згоріла у 1651.
Упродовж 1766-1772 на її місці Іван Григорович-Барський спорудив сучасну будівлю — двоповерхову муровану церкву у вигляді тріконха, увінчаного трьома куполами.
У 1811 сталася пожежа, після якої було змінено форма куполів, був також втрачений ліплений декор фасадів.
У 1824 із заходу прибудували теплу церкву святого Івана Воїна.
Дзвіниця, що стоїть окремо, збудована у 1798-1799. Її другий поверх, спочатку дерев'яний, згорів у 1811, в 1831 зроблений мурованим.
У 1920-х церква належала прихильникам Істинно-православна церква.
На початку 1930-х церкву закрито радянською владою.
У 1941, під час німецької окупації, богослужіння у церкві відновили.
Церква відреставрована у 1953-1954. У 1958 знову закрито.
У 1971 відреставрована дзвіниця.
15 квітня 1990 в церкві провели Великодню службу священнослужителі УАПЦ.
У 1991 церква передана УАПЦ, і фактично стала катедральним собором. У церкві проводили богослужіння патріархи Мстислав (Скрипник) та Володимир (Романюк).
Архітектура[ред. | ред. код]
Архітектурний ансамбль Покровської церкви складають:
- Покровська церква (XVIII ст.)
- Двоповерхова прибудова, облаштована з західного фасаду на початку XIX ст.
- Дзвіниця (друга половина XVIII ст.)
Із заходу і частково з півночі двір огороджений цегляним парканом з воротами, з півночі та зі сходу по вулиці Покровській — металевими ґратами на ажурній цегляній парапетній стіні. В центрі знаходиться цегляна аркада з ворітьми і хвіртками.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква з вулиці Покровської -
Церква з вулиці Боричів Тік -
Дзвіниця -
Всередині церкви -
За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у 1766—1772 рр. в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
Сповідні розписи, метричні книги і клірові відомості церкви (з 1737 по 1918 рік) зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України)[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Покровська) на Подолі у м. Києві [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів, ЦДІАК України
Джерела[ред. | ред. код]
- Толочко Л. І. Подільські храми Києва / Л. І. Толочко, М. Г. Дегтярьов. — К. : Техніка, 2003. — 176 с. : іл. — (Нац. святині України). — ISBN 966-575-036-4.
- Про історію церкви [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||
_001.JPG)
| |||||||||||||||||||||||||
