Покровська церква (Переяслав)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покровська церква
Taras Shevchenko painting 0210.jpg
Малюнок Т. Шевченка "Церква Покрови в Переяславі", 1845
Розташування Україна УкраїнаКиївська область, Переяслав
Початок будівництва 1704
Кінець будівництва 1709
Зруйновано 19361937
Відбудовано не відбудовувалась
Стиль українське бароко

Це́рква Покро́ви Пресвято́ї Богоро́диці — православний храм у Переяславі, збудований у 17041709 роках та зруйнований у 19361937 роках.

Історія[ред. | ред. код]

На початку XVII століття в Покровській парафії Переяслава вже існувала церква. Вона згадується в церковних описах 1614 року. Проте ці відомості не уточнюють якою була церква: кам'яною або дерев'яною, і чи була названа саме в честь Покрови Пресвятої Богородиці. Судячи з початого в 1709 році опису храму, стара церква стояла на іншому місці, адже з неї було перенесено ікони і церковне начиння в новозбудований храм. Це відбулося 30 вересня (11 жовтня) 1709 перед святом Покрови, коли мали освятити новий храм. В подальшому стара церква в документах не згадується.

Мурована Покровська церква збудована коштом переяславського полковника Івана Мировича в 1704-1709 роках за зразком Успенського собору Дівочого монастиря в Глухові 1687 року.

В 1845 році Тарас Шевченко змалював (з реконструкцією первісної форми бань) церкву подорожуючи Переяславщиною.

Церква знищена в 19361937 роках. У 19611963 роках архітектор А. Максимов опрацював проект відтворення цієї унікальної пам'ятки.

Опис[ред. | ред. код]

За розпланувально-просторовою типологією церква унікальна для України. Вона тридільна, трибанна, з прямокутною навою, гранчастими бабинцем і вівтарем; до нави з півночі й півдня прилягають рівновисокі їй прямокутні в плані компартименти, а до вівтаря -трохи нижчі напівциліндричні диякон-ник і жертовник. Завдяки такій композиції церква в цілому є хрещатою, семи-дільною, трибанною. З західного боку був низенький притвор.

Церква дуже висока, стрімких пропорцій. Її архітектурне вирішення — в стильових формах мазепинського етапу українського відродження: стіни активно членують пілястри, увінчує розкріпований карниз; восьмерики трьох бань вінчалися грушовидними верхами, які були перероблені на плескаті бані у 1840-х роках; причілки північного й південного рамен вінчали скупо декоровані фронтони. Вікна були високими, витягнутих пропорцій, облямовувались простими наличниками. Фасади декорувалися також нішами і вікнами хрестоподібної форми.

Парафіяни[ред. | ред. код]

Чисельність приходу в 1833-1868 роках
Період Середня кількість жителів за період Максимальна кількість жителів за період Мінімальна кількість жителів за період
1833-1842 463 475 (1836) 444 (1833)
1843-1852 515 536 (1848) 477 (1843)
1853-1862 513 546 (1854) 485 (1857)
1863-1868 481 503 (1863) 471 (1868)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. — К.: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.