Покрівля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покрівля з черепиці
Слухові вікна

Покрі́вля[1], діал. крівля[2], заст. криша[3] — верхній конструктивний елемент покриття або даху, що безпосередньо ізолює будівлю від зовнішніх впливів (сонця, опадів, вітру).

Конструкції[ред. | ред. код]

Тримальна конструкція і покрівельна обрешітка: 1 — крокви, 2 — лати, 3 — бабка, 4 — щипцеві крокви, 5 — бантини

Розрізняють покрівлі на сполучених і горищних дахах. Покрівля складається з ізоляційного шару та основи (латування, суцільного настилу), що вкладається на тримальні конструкції даху (кроквяну систему).

За кількістю схилів та їх геометричною формою покрівлі діляться на:

  • односхилі,
  • двосхилі,
  • багатосхилі,
  • купольні,
  • складної форми (двоякої гауссової кривизни, напівциліндричні та ін.)
  • плоскі з невеликим нахилом для забезпечення стоку води.

Основні елементи покрівлі[ред. | ред. код]

  • Обрешітка — складається з лат і контрлат.
  • Зовнішнє покриття — виконується з різних матеріалів (черепиці, шиферу, руберойду, бляхи, дранки, соломи).
  • Гребінь — зовнішній кут у місці сходження двох схилів
  • Розжолобки — внутрішній кут, що утворюється в місці стиковки двох схилів
  • Звиси — частина даху, що звисає над стінами

Вимоги до покрівель[ред. | ред. код]

Ширина наскрізного проходу повинна бути не менше ніж 1.2 м.

Для провітрювання і освітлення горища роблять горищні дахові вікна, які іноді використовуються для виходу з горища на покрівлю.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Покрівля // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Крівля // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Криша // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.