Покутинці
| село Покутинці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Тер. громада | Зіньківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040190040016676 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1493 |
| Населення | 556 (станом на 2011 р.) |
| Площа | 2,51 км² |
| Густота населення | 319,52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32516 |
| Телефонний код | +380 3846 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°3′16″ пн. ш. 27°0′54″ сх. д. / 49.05444° пн. ш. 27.01500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
307 м |
| Водойми | річка Ушка, став |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32514, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Зіньків, вул. Писаренка, 46 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Поку́тинці — село в Україні, у Зіньківській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області.
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Новосілка з присілками Дерашів, Коричинці, Покутниці та іншими були в управлінні Яна Одровонжа за 1000 марок[1].
Село Покутинці вперше згадується в податковому реєстрі за 1493 рік. До того село існувало під назвою Кут. До 1565 року село належало барському старості. У 1616 році, за люстрацією належало польському дворянському роду Гуменецьких, з 1629 — Замойських. В 1661 році село було повністю розорено і залишалося пусткою до 1717 року. З часу заселення село переходило з рук в руки польських дворян Гуменецьких, Крузерів, Черкас, а згодом — Грохольських. До села належав хутір Черкасівка, заснований власником Людвигом Черкасом. Там була винокурня, водяний млин, в околицях видобували фосфорити.
З церковного літопису відомо, що у 1802 році у селі було споруджено православний храм, який у цьому ж році згорів. У 1818 році на кошти прихожан, а також пожертви поміщиків Крузера, Черкаса споруджено нову церкву, якій передали 2 дес. садибної і 38 дес.польової землі. У 1864 році у селі відкрито церковнопарафіяльну школу, яка у 1892 році отримала власне приміщення. На початку XX ст. Покутинці входили до Солобковецької волості Ушицького повіту. Тут нараховувалося 206 дворів, 1023 жителі.
В селі був маєток Йосипа і Владислава Грохольських. Вони володіли 1754 дес. землі, у тому числі 39 — садибної, 1145 — орної, 527 дес. лісу, 30 дес. вигону, 13 дес. неугідь.
У кінці XX століття село належало до Зіньківської волості Летичівського повіту.
Перша рада селянських депутатів була утворена в 1921 році. Очолював її Микита Васильович Ковальчук. Він же в 1929 році очолив перше колективне господарство- сільгоспартіль ім. Леніна.
В ході адміністративно-територіальної реформи за Постановою ВЦ ЦВКУ від 7 березня 1923 року в Подільській губернії були ліквідовані повіти і волості, утворені округи, а в селах – сільські ради.
Покутинецька сільська рада до 1931 року входила до складу Зіньківського району, а з 1931 по 1938 рік – Затонського. (З 1927 року по 1938 рік Віньківці були перйменовані на місто Затонське, а район – у Затонський). Після ліквідації Подільської губернії і створення Кам'янець-Подільської області Покутинецька сільська рада ввійшла до її складу.

Згідно з Конституцією 1936 року в грудні 1939 року були проведені перші вибори до рад усіх рівнів. Перша сесія першого скликання в Покутинцях відбулася на початку січня 1940 року, на якій було обрано її керівний склад і затверджено секції.
З липня 1941 року по березень 1944 року територія Віньковеччини була окупована німецькими нацистами і сільська рада відновила свою діяльність лише з квітня 1944 року. Очолив її Максим Іванович Токар.
30 грудня 1962 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР було ліквідовано Віньковецький район і Покутинецька сільська рада ввійшла до складу Ярмолинецького району Хмельницької області.
8 грудня 1966 року Віньковецький район і підпорядкування йому Покутинецької сільської ради було відновлено.
Під час виборів 29 березня 1998 року до складу Покутинецької сільської ради обрано 15 депутатів і сільського голову.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Зіньківської сільської громади[2].
19 липня 2020 року, після ліквідації Віньковецького району, село увійшло до Хмельницького району[3].
Населення становить 566 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 793 | 98.88% |
| російська | 4 | 0.50% |
| румунська | 3 | 0.37% |
| інші/не вказали | 2 | 0.25% |
| Усього | 802 | 100% |
- Суходоля Анатолій Іванович (* 1959) — лікар-хірург, педагог, науковець, д.мед.н., проф., заслужений лікар України.
- Гаргат Іван Онуфрійович — член Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. Захоплений у полон опергрупою в ніч з 26 на 27 вересня 1951 року в селі Покутинці.
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
В'їзд у село
-
Сільська церква
-
Школа
-
Старостат
-
Крамниця
-
Крамниця
-
Сільська вулиця
-
Автобусна зупинка
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 41 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Покутинці [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
