Покуть

Запит «Красний кут» перенаправляє сюди. Не слід плутати з Красний Кут.

Покут у хаті з села Кунцеве Полтавської області, 1860-1870-х років будівництва

По́куть, також по́кут, по́куття, кра́сний кут — у християнській традиції східних слов'ян — внутрішній кут житла, в якому розташовані ікони; домашній вівтар.

Назви[ред. | ред. код]

Покуть українська.
(Микола Пимоненко Картина «Свати». 1882 рік)

Загальна назва «красний кут (куток)» означає «гарне місце» чи «гарна частина»^[1]

Священний кут житла в українців відомий і як «покут», «покуть», «покуття»^[2], в білорусів — «кут», «покуць»^[3]. Іменник «кут» відомий також у південних регіонах Росії, а на новгородщині, псковщині, смоленщині, курщині вживається «красний угол» (рос. красный угол)^[4]. На Підляшші — «покуцє» (пол. pokucie), «кут» (пол. kut), в Мазовії — «кат гонорови» (пол. kąt honorowy, почесний кут), «святи кат» (пол. święty kąt, святий кут), «покацє» (пол. pokącie)^[5].

Композиція[ред. | ред. код]

На покуті, як правило, висіли ікони, пучки колосків, трав^[3]. Ікони Ісуса Христа та Божої Матері обрамляли спеціальним вишитим рушником — божником. Там розташовувався стіл або полиця «божниця», що слугує своєрідним вівтарем^[5]^[6].

Покут властивий передусім будинкам, де світлиця виконує функції кухні; тобто, де піч розташована в головній житловій кімнаті. В будинках іншого влаштування ікони поміщалися в кімнатах над ліжком, навпроти входу, на столі чи шафі^[5].

В українській селянській хаті покут розміщений по діагоналі від печі, де сходяться краями дві лави. В покуті розташовувалися цінні речі: ікони (о́брази), Біблія, свічки (у тому числі вінчальні); стіл (хатній престіл), за яким відбувалися трапези, як родинні, так і гостьові^[6].

У сучасних житлах іноді облаштовується покут, але також ікони можуть вішатися навпроти входу, над ліжком, ставитися на полицях шаф^[7].

Обряди та звичаї[ред. | ред. код]

Більшість обрядів, пов'язаних із покутем, стосуються християнської обрядовості. В покуті проводилися обряди, що позначають поворотні моменти в житті людини. Там відбувалася купіль новонародженої дитини; в покуті мусив стояти горщик обрядової каші на її хрестини; там садили молодят на весілля та їхніх хрещених батьків; мерців клали головою до божниці. В покуті виголошувалися обітниці^[6].

Зважаючи на священний статус покутя та божниці, коли людина заходила в хату, їй належало перехреститися на покуть. В цьому місці крім того зберігали найцінніші речі^[6]. Українці лишали на покуті окраєць хліба і ставлять там на Різдво дідух^[8].

Рідновіри використовують покут як домашній вівтар богів і предків із їхніми символами та ідолами^[9].

Символізм[ред. | ред. код]

Красний кут у росіян
(Василь Максимов, «Хворий чоловік», 1881 рік)

Внутрішній кут будинку в слов'янських віруваннях у цілому символізував безпечне місце. Куток вважався основою будинку, тому при зведенні нового житла вдавалися до ворожіння. Наприклад, на місці майбутнього кутка клали хлібину чи зерно; якщо за кілька днів вони не псувалися — місце вважалося сприятливим для будівництва. Звідси також звичаї закопування під кутком жертви: гілок верби, залишків великодньої їжі^[10].

Куток будинку за межами України відомий як місце «подвійного поховання». В Білорусі, Словаччині та Македонії, а також у фінів, існував звичай виймати кістки померлих із поховань і, після обмивання, повторно ховати їх у кутку^[11]^[12]. З цим можна пов'язувати уявлення про те, що мерці в своєму загробному існуванні позбавлені власного звичайного житла. В них хата, де «ні куточка, ні віконця». В Білорусі та Росії зафіксовано вірування, що куток є місцем проживання домовика^[10]. Йосип Лозинський тому вбачав у шануванні покутя «забуток звичаю ідолопоклоніння, бо в куті стояв божок домовий — Покуть»^[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Покуть

Виноски[ред. | ред. код]

↑ Ярощенко, Артур (1999). Український фенікс (укр.). Прапор. с. 74–75. ISBN 978-5-7766-0676-2.
↑ Самійленко, Степан Пилипович (1964). Нариси з історичної морфології української мови (укр.). Radi︠a︡nsʹka shkola. с. 227.
↑ ^а ^б Народна творчість та етнографія (укр.). Наукова думка. 1987. с. 35.
↑ Даль, Владимир (2002). Толковый словарь живого великорусского языка. В 2 тт. Т. 1: А—О (рос.). ОЛМА Медиа Групп. с. 802. ISBN 978-5-224-03585-4.
↑ ^а ^б ^в Mosio, Grażyna (2012). Święty kąt" w chłopskim domu – miejsce, symbolika, funkcja / Symbol – znak – przesłanie. Wytwory rąk człowieka. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Uniwersytetu Papieskiego Jana Pawła II. с. 149–173.
↑ ^а ^б ^в ^г Товкайло, Т. (2015). Покуть / Енциклопедичний словник символів України. Університет Григорія Сковороди в Переяславі. с. 628–630.
↑ Схід будинку – для ікони. Новини Хмельницького "Є" (укр.). 24 жовтня 2013. Процитовано 28 грудня 2022.
↑ Онацький, Є. (1963). Покуття, покуть / Українська мала енциклопедія 11. Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦеркви в Аргентині.
↑ Покуть. Портал присвячений розвитку української культури, Рідної Віри. Процитовано 28 грудня 2022.
↑ ^а ^б Агапкина, Т. А. (1995). Угол / Славянская мифология. Эллис Лак. с. 379–380.
↑ Gasparini Е. Studies in old Slavic Religion: «Uhrus» // HR. — 1962/1963. — Vol. 2. — No. 1. — P. 112—139
↑ Hasenfratz Н. P. Zum sozialen Tod in archaischen Gesellschaften I I Saeculum. -1983. — Bd. 34. — S. 126—137.
↑ Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі української літературної мови: монографія/Т. В. Григоренко. — Умань: ПП Жовтий, 2010 — 216 с. (С.139-140)

Джерела[ред. | ред. код]

Словник символів, Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін., 1997.
Бєзух Ю. В. Затишок для тіла і душі // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 43-53.

Посилання[ред. | ред. код]

Покуття, покуть // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1418. — 1000 екз.
Покуть // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 628. — 912 с. ISBN 978-966-2464-48-1
http://uk.wikisource.org/wiki/Символіка_поселення_і_житла_українців [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
Оформлення покуті в Україні в Придніпров'ї — у збірці Музею народної архітектури та побуту України^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1] Ярощенко, Артур (1999). Український фенікс (укр.). Прапор. с. 74–75. ISBN 978-5-7766-0676-2.

[2] Самійленко, Степан Пилипович (1964). Нариси з історичної морфології української мови (укр.). Radi︠a︡nsʹka shkola. с. 227.

[:2-3] а ^б Народна творчість та етнографія (укр.). Наукова думка. 1987. с. 35.

[4] Даль, Владимир (2002). Толковый словарь живого великорусского языка. В 2 тт. Т. 1: А—О (рос.). ОЛМА Медиа Групп. с. 802. ISBN 978-5-224-03585-4.

[:3-5] а ^б ^в Mosio, Grażyna (2012). Święty kąt" w chłopskim domu – miejsce, symbolika, funkcja / Symbol – znak – przesłanie. Wytwory rąk człowieka. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Uniwersytetu Papieskiego Jana Pawła II. с. 149–173.

[:0-6] а ^б ^в ^г Товкайло, Т. (2015). Покуть / Енциклопедичний словник символів України. Університет Григорія Сковороди в Переяславі. с. 628–630.

[7] Схід будинку – для ікони. Новини Хмельницького "Є" (укр.). 24 жовтня 2013. Процитовано 28 грудня 2022.

[8] Онацький, Є. (1963). Покуття, покуть / Українська мала енциклопедія 11. Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦеркви в Аргентині.

[9] Покуть. Портал присвячений розвитку української культури, Рідної Віри. Процитовано 28 грудня 2022.

[:1-10] а ^б Агапкина, Т. А. (1995). Угол / Славянская мифология. Эллис Лак. с. 379–380.

[11] Gasparini Е. Studies in old Slavic Religion: «Uhrus» // HR. — 1962/1963. — Vol. 2. — No. 1. — P. 112—139

[12] Hasenfratz Н. P. Zum sozialen Tod in archaischen Gesellschaften I I Saeculum. -1983. — Bd. 34. — S. 126—137.

[13] Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі української літературної мови: монографія/Т. В. Григоренко. — Умань: ПП Жовтий, 2010 — 216 с. (С.139-140)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]