Покісниця велетенська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покісниця велетенська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Poeae
Рід: Покісниця (Puccinellia)
Вид: Покісниця велетенська
Puccinellia gigantea
(Grossh.) Grossh., 1928
Посилання
Віківиди: Puccinellia gigantea
EOL: 2884619
IPNI: 419035-1

Покісниця велетенська[1][2] (Puccinellia gigantea) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у пд.-сх. і сх. Європі, в Азії на схід до північного Китаю.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 40–90 см заввишки. Стебла не сплюснуті. Волоть 6.5–30 см завдовжки, до і після цвітіння стиснута. Нижня квіткова луска 2—2.7 мм завдовжки, на верхівці раптом звужена, біля основи трохи волосиста[2]. Листові піхви відкриті на більшій частині своєї довжини. Лігула 3 мм завдовжки. Листові пластини 10–20 см завдовжки, 1–3 мм завширшки; середньо-зелені, або сірувато-зелені; верхівки загострені. Пиляків 3; 1.3–1.5 мм завдовжки[3]. 2n = 14[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у пд.-сх. і сх. Європі (Молдова, Україна, Росія), в Азії на схід до північного Китаю[5][6][3][4].

В Україні вид зростає на солончаках — у півд. ч. Лівобережного Лісостепу та Степу, включаючи Степовий Крим, досить часто[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Puccinellia gigantea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 458. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 08.12.2019. (англ.)
  4. а б Flora of China. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 08.12.2019. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 08.12.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 08.12.2019. (англ.)