Лев Полевий
| о. Лев Полевий | |
|---|---|
|
Парох Кізлівський (1840–62) Парох Городенківський (1869–83) | |
_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%83_1-%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg) о. Лев Полевий (2-й ряд, 10-й зліва) | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
1814 |
| Смерть |
12 вересня 1883 м. Городенка |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 1836 |
| о. Лев Полевий | |
|---|---|
| Посол до Австрійського парламенту | |
| 11.05.1861 — 20.09.1865 | |
| Посол до Галицького сейму | |
| 1861 — 1866 | |
| Наступник | Павликів Теофіл Михайлович |
| Народився |
1814 |
| Помер |
12 вересня 1883 Городенка, Івано-Франківська область |
| Виборчий округ | Бережанський округ |
| Відомий як | політик |
| Політична партія | Руський клуб |
| Батько | о. Яків Полевий (пом. 1861)[1] |
| У шлюбі з | Олександра Літинська |
Лев Полевий (1814[2] — 12 вересня 1883, Городенка) — руський (український) греко-католицький священник, громадський діяч. Декан УГКЦ. Вуйко доктора Лонгина Рожанковського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Одружився в 1836 р. з Олександрою Літинською (пом. 1843), мали 1 доньку[1]. Висвячений 1836 році.
Працював спочатку адміністратором (1836–40), а потім парохом (1840–62) села Кізлів (тепер Буського району), тоді ж обслуговував парафії в селах Дмухавець (1836–54) і Таврів (1841–42) Бережанського деканату. У 1848–57 роках виконував обов'язки адміністратора Бережанського деканату. У 1862 році переведений до Городенки, а 1870—1875 роках був також деканом Городенківського деканату[2].
Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]
Член-засновник Галицько-руської матиці, діяч «Народного Дому», «Руської Ради», Общества імені М. Качковського, «Просвіти», Господарсько-промислового товариства та інших.
Посол до Райхсрату Австро-Угорщини у 1861–65 роках, представляв Бережанський округ (сільські громади судових повітів Бережани, Перемишляни, Бібрка, Ходорів, Рогатин, Бурштин, Підгайці, Козова)[1].
Посол до Галицького сейму у 1861–67 роках (від IV курії 6 округу Підгайці — Козова, входив до складу «Руського клубу»[3]).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Franz Adlgasser. Kurzbiografie Polowy (Polovyj, Polevyi), Leo (Lev) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- ↑ а б Polovyj Lev // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 355. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103-104.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. : іл. — C. 173. — (Львівська сотня).