Полемон I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полемон I
дав.-гр. Πολέμων Πυθόδωρος
Народився65 до н. е.
Помер8 до н. е.
Діяльністьепіграматист, поет
Знання мовдавньогрецька
Посадамонарх
РідПолемони Понтійськіd
БатькоЗенон[d][1]
У шлюбі зПіфодорида Понтійська і Динамія
ДітиАрташес III, Антонія Тріфена, Марк Антоній Полемо Іd і Полемон II

Полемон I (65 до н. е. — 9 до н. е. або 8 до н. е.) — цар понтійський38 до н. е.) і боспорський й колхідський (14-9 або 8).

Полемон не належав до царського роду, а був сином ритора Зенона.

Близько 38 до н. е. Полемон при підтримці Риму став правителем Понту, частини колишнього Понтійського царства (існувало 302 або 301-64 до н. е.). У 34 році до н.е. передано царство Мала Вірменія.

Згодом римляни, незадоволені незалежною політикою Скрибонія, чоловіка боспорської цариці Динамії, запропонували Полемону захопити трон Боспору.

За допомогою місцевої знаті зайняв боспорський престол та зруйнував місто Танаїс, яке підтримувало Динамію.

Вів війну з плем'ям аспургіанів (в Прикубанні), під час якої потрапив у полон і був вбитий.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Hazel, John; «Who's who in the Greek World», «Polemon I», (2000)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003.