Полин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Полин
Artemisia abrotanum0.jpg
Artemisia abrotanum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Айстрові (Asteroideae)
Надтриба: Asterodae
Триба: Anthemideae
Рід: Полин (Artemisia)
L.
Види

див. Список видів роду Полин

Commons-logo.svg Вікісховище: Artemisia

Полин, або нехворощ (Artemisia) — рід рослин родини айстрових (Asteraceae). Представники — багаторічні, рідше однорічні трави чи напівкущі. Листки перистороздільні, іноді суцільні. Квітки дрібні, відтінків жовтого й червоного, зібрані в кошик. Плід — ципсела (вид сім'янки). Поширені в усій Євразії, більшій частині Америки й Африки; ростуть у сухих місцях проживання. Багато видів є добре відомими лікарськими рослинами; також використовуються як пасовищні рослини; є й декоративні види.

Етимологія[ред. | ред. код]

Термін Artemisia невизначеної етимології. Найбільше вважають, що назва роду присвячена грецькій богині полювання Артеміді чи цариці Артемізії († 350 до н.е.). Припускається також посилання на дгр. artemes — «здоровий» з натяком на лікувальні властивості рослин роду[1]. Назва полин праслов'янського походження, переконливої етимології немає; найбільш прийнятне пов'язання з poleti — «палати» й paliti — «палити», бо полин спалювати для профілактичного обкурювання від епідемій. Назва нехворощ праслов'янського походження, утворена з частки не й кореня хвор, оскільки вважалося, що нехворощ допомагає від багатьох недуг[2].

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це однорічні, дворічні чи багаторічні трав'яні рослини, кущі й напівкущі, у висоту 3–350 см, зазвичай ароматні (рідко ні). Стебла 1–10+, зазвичай прямовисні, зазвичай розгалужені, безволосі чи волохаті. Листки чергові, перисті, рідше пальчасто розділені або цільні; прикореневі чи прикореневі та стеблові; на ніжках чи сидячі. Квіткові голови зазвичай дископодібні (іноді інші), у відносно широких волотистих чи у відносно вузьких волотеподібних, китицеподібних чи колосоподібних первинних суцвіттях. Обгортки приквітків дзвоноподібні, кулясті, яйцеподібні чи дзиґоподібні, у діаметрі 1.5–8 мм. Приквітків 2–20+ у 4–7 рядах, чітко виражені (зазвичай від зеленого до білувато-зеленого забарвлення) від яйцюватої до ланцетної форми, нерівні, по краях та верхівкам зазвичай зелені чи білі, рідко темно-коричневі чи чорні. Променевих квіточок 0 (периферійних маточкових квіточок у дископодібних головах зазвичай 1–20, їхні віночки ниткоподібні). Дискових квіточок 2–20(30+), двостатеві і плідні чи функціонально тичинкові; віночки зазвичай блідо-жовті, рідше червоні, трубки ± циліндричні, горловини субкулясті чи воронкоподібні, часток 5. Ципсели коричневі, зворотно-яйцюваті, яйцюваті, субциліндричні чи довгасті, ребер 0 (і грані дрібносмугасті) чи 2–5, грані зазвичай безволосі, рідше волохаті, часто залозисті; папус зазвичай відсутній (іноді дрібний)[3][4][5].

Види роду Artemisia в основному запилюються вітром, але іноді їх можуть відвідувати комахи, які поїдають пилок[6]. Вважається, що перехресне запилення є правилом, але може статися й самозапилення[7]. Розмноження здійснюється виключно шляхом плідного насіннєвого виробництва, коли на одну рослину виробляється до мільйона насінин[8]

Поширення[ред. | ред. код]

В основному виду полину зростають у північній півкулі — Північна Америка, Північна Африка, Євразія, Лише кілька видів зустрічаються в Південній Америці та Африці (за межами тропічних екваторіальних площ). Деякі види інтродуковані до Південної Америки та до Австралії. Ростуть як правило в сухих чи напівсухих місцях проживання[3][5].

Використання[ред. | ред. код]

Багато видів є добре відомими лікарськими рослинами. Деякі види полину мають відомі харчові застосування (зокрема, Artemisia abrotanum, A. absinthium, A. dracunculus, A. vulgaris). Полини мають інсектицидні властивості. Деякі використовуються для стабілізації піску в пустельних і напівпустельних районах чи як трава для годівлі худоби. Практично всі види містять багато гірких речовин і ефірних масел[4][9].

Види[ред. | ред. код]

За різними класифікаціями до роду включають 200—500 видів (докладніше див. Список видів роду полин).

В Україні ростуть (рідні + натуралізовані види)[10][5]:

  1. Artemisia abrotanum — полин Боже дерево (можливо інтродукований)
  2. Artemisia absinthium — полин гіркий
  3. Artemisia annua — полин однорічний
  4. Artemisia alpina
  5. Artemisia arenaria — полин пісковий
  6. Artemisia argyi — полин д'Арґі (натуралізований)
  7. Artemisia armeniaca — полин вірменський
  8. Artemisia austriaca — полин австрійський
  9. Artemisia campestris — полин-нехворощ
  10. Artemisia dracunculus — полин-естрагон
  11. Artemisia dzevanovskyi — полин Дзевановського
  12. Artemisia glauca — полин сизий
  13. Artemisia hololeuca — полин білоповстий
  14. Artemisia lercheana (Artemisia lerchiana [orth. var.]) — полин Лерхе
  15. Artemisia marschalliana — полин Маршалла
  16. Artemisia nutans — полин пониклий
  17. Artemisia pontica — полин причорноморський
  18. Artemisia salsoloides — полин кураєвий
  19. Artemisia santonicum — полин солонцевий
  20. Artemisia scoparia — полин мітлистий
  21. Artemisia taurica — полин кримський
  22. Artemisia tournefortiana — полин Турнефора (натуралізований)
  23. Artemisia umbrosa — полин затінковий (натуралізований)
  24. Artemisia vulgaris — полин звичайний typus

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nel mondo della natura. Enciclopedia di scienze naturali, VI, Botanica [I], Milano, Motta, 1962, p. 195.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 82, 489. — ISBN 966-00-0590-3.
  3. а б Artemisia. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 27.03.2022.  (англ.)
  4. а б Artemisia. Flora of China. efloras.org. Процитовано 27.03.2022.  (англ.)
  5. а б в Artemisia. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 27.03.2022.  (англ.)
  6. Knuth P. Handbook of flower pollination. — Oxford : Clarendon Press, 1908. — Т. 2. — 705 с. (англ.)
  7. Mulligan, G. A., & Findlay, J. N. Reproductive systems and colonization in Canadian weeds // Canadian Journal of Botany. — 1970. — Вип. 48. — № 5. — С. 859, 860. (англ.)
  8. Stevens, O. A. The number and weight of seeds produced by weeds // American Journal of Botany. — 1932. — С. 784–794. (англ.)
  9. Artemisia. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 27.03.2022.  (англ.)
  10. Artemisia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Література[ред. | ред. код]

Бойко А. В. Особенности распространения видов рода Artemisia L. флоры Украины // Промислова ботаніка. Збірник наукових праць. — Донецьк: Донецький ботанічний сад НАН України. — 2013. — Вип. 13. — 328 с.