Полин сенявінський
| Полин | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Полин (Artemisia) |
| Вид: | Полин (A. senjavinensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Artemisia senjavinensis Bess., 1836
| |
Поли́н сеня́вінський[1] (Artemisia senjavinensis)[2] — рідкісна багаторічна рослина родини айстрових. Ендемік Чукотського півострова, названий за місцем зростання на честь протоки Сенявіна. Занесений до Червоної книги Росії.
Опис[ред. | ред. код]
Галузистий напівчагарник 4-15 см заввишки, гілочки якого під час росту утворюють характерні щільні подушки. Вегетативні пагони вкорочені, розеткового типу, щільно вкриті залишками мертвого листя, білувато-сріблястого кольору від довгої, густої повсті. Листки сидять на стеблі по 3-5 штук, трійчастороздільні, на верхівках зубчасті. Їх довжина сягає 4-7 мм, ширина — 3-4 мм. Суцвіття — вузький дзвоникуватий кошик 4-6 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки. Квітколоже голе. Квітки трубчасті, яскраво-жовті. Плід — вузька, обернено-яйцеподібна сім'янка завдовжки 2,5 мм.
Поширення та екологія[ред. | ред. код]
Зустрічається лише на вузькій ділянці південно-східного узбережжя Чукотського півострова, а також на двох невеликих островах — Ітигран та Аракамчечен. Зростає на вершинах та опуклих ділянках схилів невисоких сопок, на ущільненому щебені, у купчастих та плямистих чагарничкових тундрах. На острові Ітигран займає також сухий край морських терас, на острові Аракамчечен зафіксовані лише поодинокі особини.
Є строгим кальцефітом. Нерідко утворює рослинні асоціації з дріадами. Розмножується насінням. Характерною особливістю цього виду є повільне зростання: через коротке прохолодне літо повного розвитку рослина досягає лише за два роки, а тому дуже потерпає від витоптування і поїдання домашніми оленями.
Статус виду[ред. | ред. код]
Рідкісний вид з нечисельними популяціями. Для збереження цього унікального представника північної флори необхідно усунути антропогенне навантаження, створити заказники на островах Ітигран та Аракамчечен. На Алясці зростає близький вид — полин переломниковий (Artemisia androsacea), який іноді розглядають як географічну расу сенявінського полину. Вважається, що у період четвертинного зледеніння він поширився на Чукотський півострів через суходіл, який існував на місці сучасної Берингової протоки.[3]
Синоніми[ред. | ред. код]
- Ajania senjavinensis (Besser) Poljakov
- Artemisia androsacea Seem
- Artemisia glomerata Hook. & Arn.
- Artemisia semavinensis Besser.[2]
Посилання[ред. | ред. код]
Полин сенявінський у Червоній книзі Росії. (рос.) — Переглянуто 19 березня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ а б The Plant List.(англ.)
- ↑ Вахромеева М. Г., Павлов В. Н. Растения Красной книги СССР: Береги природу! — М.: Педагогика, 1990.(рос.)
|