Половецьке (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Половецьке
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський
Рада/громада Половецька сільська рада
Код КОАТУУ 1820884801
Основні дані
Засноване 1600
Населення 809
Площа 2,562 км²
Густота населення 315,77 осіб/км²
Поштовий індекс 13336
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°57′31″ пн. ш. 28°40′08″ сх. д. / 49.95861° пн. ш. 28.66889° сх. д. / 49.95861; 28.66889Координати: 49°57′31″ пн. ш. 28°40′08″ сх. д. / 49.95861° пн. ш. 28.66889° сх. д. / 49.95861; 28.66889
Середня висота
над рівнем моря
241 м
Місцева влада
Адреса ради 13336, с. Половецьке, вул.Центральна,78а тел. 6-78-33
Карта
Половецьке. Карта розташування: Україна
Половецьке
Половецьке
Половецьке. Карта розташування: Житомирська область
Половецьке
Половецьке

Половецьке у Вікісховищі?

Полове́цьке — село в Україні, в Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 809 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Половецьк, ліва притока Жабокрика.

Етимологія[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 438 осіб, 64 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, завод для виділення синьки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 802 осіб (415 чоловічої статі та 387 — жіночої), з яких 710 — православної віри[3].

Відомі особи[ред. | ред. код]

У селі Половецьке народився (1953 рік, 4 квітня) відомий український поет, голова Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України, Почесний громадянин Бердичівського району, "честь і слава Житомирщини", заслужений діяч мистецтв України Михайло ПАСІЧНИК. Уродженцем села є вчений-хімік Аахенського технологічного університету Віктор Вітусевич.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, №1-2. С. 117-118.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-27)

Посилання[ред. | ред. код]