Очікує на перевірку

Половинка Наталія Юхимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Половинка Наталія Юхимівна
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження27 липня 1965(1965-07-27)[1] (59 років)
Місце народженняОльгопіль, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Роки активностівід 1988 і досі
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Професіяакторка, співачка, педагог
ОсвітаВУКіМ (1984) і Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1989)
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментифортепіано
Жанрукраїнський традиційний, класична музика
Колективи«Майстерня пісні», «Слово і голос»
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2006
Q: Цитати у Вікіцитатах

Ната́лія Полови́нка (нар. 27 липня 1965, Ольгопіль) — українська акторка, співачка, викладачка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в учительській сім'ї Юхима і Олени Колісників. Перші роки провела в Кіцмані.

У 19731980 роках навчалася в Ольгопільській середній школі, у 19801984-му — у Вінницькому музичному училищі імені Миколи Леонтовича.

1984-1989 — Львівська державна консерваторія імені Миколи Лисенка, клас фортепіано в професорки Марії Тарнавецької.

1991 — стажування у Центрі Єжи Ґротовського (Понтедера, Італія).

З 1989 року живе у Львові. Має дочку Ганну.

Мистецька й педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

Від 1988-го до 2007 року Наталія Половинка — актора та музична керівниця театру імені Леся Курбаса. Ролі:

Половинка провадила співочу майстерню в театрі, створила музичне оформлення до вистав «Апокрифи», «Сни», «Хвала Еросу» та «Silenus Alcibiadis», є музичною режисеркою вистав «Благодарний Еродій», «Марко Проклятий» та ін.

1991 рік, стажування у Центрі Єжи Ґротовського (Понтедера, Італія) дає поштовх для усвідомлення призначення і початку персональної творчої дороги — Половинка створює персональні проєкти:

  • вистава «Вони йдуть» у співпраці з режисером С. Ковалевичем,
  • «Homo Ludens», «Колодязь» з музикантом Ю. Яремчуком,
  • «В чистім полі».

2001 року спільно з режисером Сергієм Ковалевичем Наталія Половинка засновує міжнародний мистецький центр «Майстерня пісні», стрижнем ідеології якого є — модель особистого розвитку, що базується на законах Традиції і традиційних технологіях і здійснюється в сучасному соціокультурному просторі у сучасних художніх формах. Це громадська організація, у якій працюють 20 осіб із усього світу, опираючись на три засади: зв'язок із цією землею, зв'язок зі світом, пов'язання з цією державою. «Майстерня пісні» реалізувала численні міжнародні проекти. Зокрема, Половинка спільно з Ковалевичем є авторкою музичних і театральних проектів «Майстерні пісні»:

  • «ІРМОС. Давні духовні напіви України» — триває з 2000 р.,
  • Вистава «Квітка-невіста» — 2001,
  • Вистава «Вість літа» — 2001,
  • Проєкт «РАСА», вистава «У неділю рано»,
  • «По Рождеству»,
  • Міжнародні проекти «Собор», «Весілля» та ін.

Створивши оригінальну методологію роботи з голосом, Половинка веде майстерні голосу та співу в Колумбійському, Пенсильванському, Єльському університетах (США), Уельському університеті (Велика Британія), викладає в студії «Ательє» Міжнародного інституту Єжи Ґротовського (Польща).

З 2008 року солістка та викладачка Державної академічної чоловічої хорової капели хлопчиків та юнаків «Дударик» (Львів).

У 2010 — Наталія Половинка створює Львівський муніципальний театральний, художньо-дослідницький та освітній центр «Слово і голос» і стає його художньою керівницею та акторкою[2].

Половинка співпрацює з Академічною чоловічою хоровою капелою України імені Миколи Ревуцького, з такими музикантами і композиторами, як Богдана Фроляк, Алла Загайкевич, Йожеф Ермінь, Ярослав Мигаль, Клаус Куґель і Пятрас Вішняускас.

Коротка характеристика творчості

[ред. | ред. код]

«Спів — це зусилля переходу через прірву. Береш біль у руки і йдеш. І цим кажеш: „Таке можливе“. І цим зцілюєш світ»[3].

Ось так Половинка висловила своє кредо. Ці слова стосуються всієї її творчості — і вокальної, і акторської. Кожна її робота вражає внутрішньою напругою й гострим драматизмом — на грані можливого. Завдяки цій особливості глядач чи слухач сприймає твір всім собою, у його глибинній суті.

Наталя Половинка — одна з небагатьох у світі виконавиць традиційного співу як такого в усіх його жанрах: давні духовні наспіви України, канти, псалми, українські народні пісні, український класичний романс — і разом з тим є виконавицею імпровізаційної та класичної музики.

Учень співочої школи Наталії Половинки і режисера Сергія Ковалевича є український співак Юрій Йосифович.

Відеоматеріали

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • «Homo Ludens» (2001)
  • «Ірмос» (2003)
  • «День перший» (2005)
  • «Пісні вітру» (2008)
  • «У неділю рано», саундтрек до вистави (2009)
  • «Світоявлення. Давні духовні напіви Різдва — Богоявління» 2011
  • «Пасха Красеная. Давні духовні напіви Великого Посту та Великодня» 2013
  • «У неділю рано», фраґменти вистави, фільм (2009)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Нагороди й номінації

[ред. | ред. код]
  • Національна премія України імені Тараса Шевченка — за виконання ролей у виставах за творами Григорія Сковороди, Платона і Василя Стуса (2006)
  • Театральний діяч року (2004)
  • Заслужена артистка України (2020)[4]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Національна премія кінокритиків «Кіноколо» 2018 Найкраща акторка Тера Номінація
2021 Мати Апостолів Номінація
New York Film Week (США) 2021 Найкраща акторка Мати Апостолів Перемога
International Filmmaker Festival of New York (США) 2021 Найкраща жіноча роль Мати Апостолів Перемога
Ontario International Film Festival (Канада) 2021 Найкраща жіноча роль Мати Апостолів Перемога
Terni Film Festival (Італія) 2021 Найкраща жіноча роль Мати Апостолів Перемога
Міжнародний кінофестиваль «Кіно і ТИ» 2021 Найкраща жіноча роль Мати Апостолів Перемога
Paris Film Awards (Франція) 2022 Почесне згадування: Найкраща акторка Мати Апостолів Перемога
Silk Road Film Awards Cannes (Франція) 2022 March Award за найкращу жіночу роль Мати Апостолів Перемога
Фестиваль незалежного кіно в Каннах (Франція) 2022 Найкраща акторська робота Мати Апостолів Перемога
Five Continents International Film Festival 2022 Найкраща кіноакторка Мати Апостолів Перемога
Московський міжнародний кінофестиваль 2014 Приз «Срібний Георгій» за найкращу жіночу роль Брати. Остання сповідь Перемога
Фестиваль «Херсонеські ігри» (Севастополь) 2001 Найкраща акторка Апокрифи Перемога
Фестиваль «Боспорські агони» (Керч) 2001 Найкраща акторка Апокрифи Перемога
Премія НСТДУ 2003 Премія імені Віри Левицької Н/Д Перемога
2019 Премія за найкраще сценічне відтворення надбань українського народу Н/Д Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.csfd.cz/tvurce/355238/
  2. Сайт «Слово і голос»[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Інтерв'ю в газеті «Україна молода»
  4. Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]