Полонізм

Полоні́зм (лат. polonismus від polonus — «польський») — запозичення з польської мови. Полонізмом може бути не обов'язково лексема, а й фонетична, граматична чи фразеологічна форма.

Полонізми у мовах світу

У більшості мов світу полонізми означають тільки польські реалії і предмети національної культури (гетьман, злотий, мазурка, пан, пончики, сейм). Проте, у мовах народів, що здавна сусідували з Польщею (німецька, російська, чеська) сфера їхнього вживання набагато ширша, а у мовах країн, що тривалий час перебували у складі польської держави (білоруська, українська) вони становлять значну частину лексики.

Англійська мова

• babka, baba («баба»)
• bigos (бігос)
• britzka, britska («бричка»)
• kielbasa (ковбаса)
• klotski («кльоцки», гра-головоломка)
• konik («польський коник»)
• marrowsky («спунеризм»)
• ogonek («діакритичний знак огонек»)
• paczki («пончики»)
• pierogi («вареники»)
• rendzina («рендзини»)
• sejm («сейм»)
• zloty («злотий»)

Німецька мова

• Dalli! («Ворушись!» «Мерщій!» — від dalej)
• Grenze («границя», «межа» — від granica)
• Gurke («огірок» — від ogórek)
• Konik («польський коник»)
• Ogonek («діакритичний знак огонек»)
• Rendzina («рендзини»)
• Säbel («шабля» — від szabla)
• Stieglitz («щиголь» — від szczygieł),
• Zeisig («чиж» — від czyżyk)

В українській мові

Поряд з російською, польська мова справила найзначніший вплив на сучасну українську. Це пояснюють, передусім, тривалим перебуванням більшої частини території сучасної України у складі польської держави. Проблема ролі полонізмів у її формуванні до кінця не розв'язана й досі. За різними оцінками, до полонізмів можна віднести до 1 700 слів у лексиці сучасної української мови, засвідченої у словниках. За всю історію української мови було запозичено близько 17 000 слів з польської. Польські запозичення наявні у різних лексичних сферах: це як загальновживана лексика (влада, ґудзик, коштувати, пан, рахунок), так і діалектизми (амбасада, аґенція, екзиль, пацьорки), а також екзотизми (мазурка, креси).

Серед запозичених польських слів чимало таких, що походять від праслов'янської і часто мають етимологічні відповідники в сучасній українській, староукраїнській або давньоруській мовах. Деякі з них зберігають в українській свої давні значення (міць, промінь, скроня, дзбан, чер­воний при питомо українських міч, поромінь, скороня, джбан, черлений), інші зазнали певних семантичних змін ще в польській мові (плентатися, цнота при українських плутатися, чеснота).

Польська мова стала посередником для входження до українського лексичного фонду великої кількості слів німецького і латинського походження, передусім, науково-культурної термінології й технічної лексики.

З праслов'янських часів українці і поляки були сусідами, тому між ними існували і тісні мовні зв'язки. Поряд з впливом на українську польської мови відбувався і зворотний процес — українська впливала на польську як у фонетичному, так і в лексичному планах. У сучасній польській мові існує значна частка українізмів (czereśnia, hodować, hołoble, hreczka, koromysło, mowa, porohy).

Проблема полонізмів

На думку низки дослідників, польська мова збагатила староукраїнську новими словами й словотворчими елементами, а також послугувала джерелом для проникнення до неї величезної кількості спеціальних термінів зі західноєвропейських мов (латини, німецької, французької). Якщо вплив російської мови викликає здебільшого негативну оцінку (насаджування російської через «теорію офіційної народності», пізніше — через «теорію злиття мов»), польський вплив оцінюється досить схвально: його пояснюють «тісним контактом української й польської спільнот в умовах проживання на території однієї держави». Втім, є інший погляд на можливість таких контактів: так, І. І. Огієнко зазначає, що «власне аж до останнього часу не було добрих шляхів на Україні, які вможливлювали б скоре й широке розповсюдження польських позичок серед народніх мас». В. Шимановський пише щодо впливу польської на народну українську мову XVI—XVII ст.: «про цей вплив ми можемо говорити лише настільки, наскільки він відбився в літературних пам'ятках, які дійшли до нашого часу, і залишив свої сліди в сучасних наріччях». Українські мовознавці^[хто?] позитивно ставляться до активного засвоєння польських слів, якщо разом з ними з'являлися нові поняття і розширювалася семантична структура української мови. Запозичення ж синонімів до вже наявних українських слів оцінюється ними негативно.

Прагнення звільнити українську мову від росіянізмів наприкінці XX — початку XXI ст., спричинює, серед іншого, впровадження до активного слововживання забутих і діалектних полонізмів. Серед слів, замінюваних останнім часом полонізмами, наявні й питомо українські слова (амбасада, атентат, інвазія, мілітарний, офензива замість посольство, замах, навала, військовий, наступ).

Тема полонізмів може набувати і політичного забарвлення. У російських шовіністичних колах поширена точка зору, згідно з якою українська мова є не самостійною слов'янською мовою, а одним з говорів російської, у якому присутня значна кількість польської лексики. Прихильники цієї теорії вказують на численні україно-польські лексичні паралелі, відсутні між українською і російською, пояснюючи їх масовим засвоєнням польської лексики за часів Речі Посполитої. Наведені україно-польські лексичні паралелі не завжди виявляються полонізмами в українській, часто вони мають спільне праслов'янське походження, іноді являють собою приклади українізмів у польській (гречкосій, мова).

Виявлення полонізмів

Ідентифікація полонізма є непростою задачею. Сам по собі збіг українського й польського слів не може бути підставою розглядати його як польське запозичення: вони можуть мати загальнослов'янське походження. На польське походження слова вказують такі ознаки:

1. Фонетичні:

• Наявність характерних для польської мови неповноголосних сполучень, що являють собою рефлекси слов'янської метатези плавних:
  • Сполучення trot на місці прасл. *tort (промінь, крот, стокротка);
  • Сполучення tłut на місці прасл. *t^ъl̥t (слуп, тлустий, тлумок, тлучок);
• Сполучення «-дз-» (дзьоб): прасл. *dz у східнослов'янських мовах перейшов у [z], у польській зберігся як африкат [dz];
• Наявність звука [g] («ґ») (замість природного для української [ɦ], «г»), де він походить від польських [g], [k]: аґрус, ґанок, ґніт, ґрати, ґудзик. Особливо багато слів зі звуком «ґ» у західноукраїнських говірках, проте, не всі з них мають польське походження: деякі є мадяризмами і германізмами, а деякі і питомо українськими словами (дзиґа);
• Збереження праслов'янського суфікса *dl (*dьl): вагадло, виделка, ковадло, повидло, простирадло, чуперадло (пор. пол. mydło, szydło, widły, що відповідають українським мило, шило, вила)
• Пом'якшення праслов'янського кореня *vьx (зáвше)
• Рефлекси праслов'янських носових голосних «он», «ом», «ен», «ун» (замість питомо українських «у», «я»): венгерець, вензель, вонпити, ксьондз, хорунжий.

2. Словотвірні:

• Наголошений суфікс «-ов(ий)» у відіменникових прикметниках може в низці випадків свідчити про польське походження слова (адресо́вий, безпредмето́вий, безтерміно́вий, бензино́вий, вагоно́вий, ванільóвий, шабльонóвий). Він походить від праслов'янського суфікса-нарощення -ov- типу відмінювання з основою на *-ǔ, але існує відповідний питомо український суфікс, що може як наголошуватися (медо́вий), так і не наголошуватися (верхови́й, домови́й, низови́й, передови́й);
• Суфікс -іст(а)/-ист(а) (баліста, басиста, органіста, цимбалиста);
• Суфікс -ця на позначення особи переважно чоловічої статі (дорадця, радця, райця);
• Суфікс -іськ(о) / -иск(о) замість -іще, -ище (становисько);
• Приставка «за-» — зі значенням досягнення результату (заадресувати, забавитися, запомога, запродати, зателефонувати, затитулю(у)вати).

3. Морфологічні:

• Жіночий рід низки галіцизмів — замість чоловічого при запозиченні через російську (ґрипа, девіза, діягноза, екзекутива, екстаза, еліпса, жакета, консоля, редута — проти грип, девіз, діагноз, екзекутив, екстаз, еліпс, жакет, консоль, редут);
• Поширене закінчення «-а» іменників чоловічого роду (асиста, басиста, ідіота, органіста, цимбалиста). Втім, досить поширене закінчення «-а» й у питомо українських слів чоловічого роду (зануда, паливода, рибалка);
• Нульове закінчення іменників, які мають закінчення «-а» у разі запозичення через російську мову (діядем, монополь, теорем, цитат — проти діадема, монополія, теорема, цитата).

Явними полонізмами є спільні україно-польські слова, які у самій польській є запозиченнями зі західноєвропейських мов (переважно німецької і латинської). До української вони потрапили, дещо змінивши свій фонетичний характер (аґрус, ґрати, шинка, шукати, ярмарок).

При запозиченні польських слів до української з ними могли відбуватися такі зміни:

• Поява протетичного звука [ɦ] («г») перед початковим [a] (гармата);
• Зміна польського «f» на «хв», «х» (хвіртка, хурман)
• Заміна носових ę, ą на українські «ен», «он», у старих запозиченнях — «я», «ун» (венгерець, вензель, ксьондз, вонтпити, пончик, цвях, хорунжий)

Найбільш уживані полонізми

Більшість слів подаються та відсортовані за підкатегоріями згідно з «Етимологічним словником української мови» Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

• Ба́зграти («невміло, погано писати») < bazgrać від bazgracz, bazgrała («мазій»), не зовсім ясного походження;
• Бачити < baczyć («звертати увагу», первісно — «бачити») < прасл. *ob-ačiti від *oko. Існують інші версії походження польського слова, а також теорії, що виводять українське бачити з інших мов;
• Бидло < bydło (первісно — «житло») від być («бути»);
• Блюзнити < bluźnić («богохульствувати») < прасл. *bljuzniti, пов'язане з *bljuzgati («вивергати з себе»);
• Блякнути < blaknąć, якому відповідає питоме [блекнути]. Зазнало впливу пол. blady («блідий»);
• Бруква < brukiew < д.-пол. *bruky < н.-нім. bruke, wruke < італ. ruca («дика гірчиця»);
• Булка < bułka < прасл. *bul-a («куля», «ґуля»), пов'язане з булава. Менш імовірне виведення з романських мов (фр. boule, італ. bulla) або давн.в-нім. būlla;
• Вежа < wieża, якому відповідає дав.-рус. вѣжа < прасл. *věža. Замість очікуваного *віжа;
• Велебний, превелебний < wielebny, przewielebny від *wielba, що пов’язане з *wieli («великий»);
• Вельми < wielmi, якому відповідає дав.-рус. вельми < прасл. *velьmi. Замість очікуваного *вільми́;
• Вензель < węzeł, якому відповідає питоме вузол < прасл. *vǫzlъ;
• Вибачати, пробачати < wybaczać (первісно — «побачити», «роздивитися»), przebaczać («недобачити», «пропустити») від baczyć;
• Виделка < widelec, widelca від widły («вила») < прасл. *vidlo. Зазнало зближення з питомим вилка;
• Визволити < wyzwolić від wola («воля»);
• Виконати < wykonać від konać («конати»);
• Вирок < wyrok від wyrzekać «висловлювати»;
• Властивий < właściwy < włościwy від włość («земля», «володіння»), якому відповідає питоме волость;
• Волати < wołać («кликати», «кричати»), не зовсім ясного походження;
• Вправа < wprawa («вправність») від prawy («належний»);
• Ґедзь < giez < північне прасл. *gъzъ (*gyz-);
• Ґречний < greczny, що походить від виразу k rzeczy — «до речі»;
• Ґудзик < guzik < прасл. *guzъ («ґуля», «ґудзь»). Замість очікуваного *гузик;
• Дзбан < dzban, якому відповідає питоме джбан < прасл. *čьbanъ;
• Дзьоб < dziob / dziub < dziobać / dziubać < прасл. *zobati;
• Длубати < dłubać, якому відповідає питоме довбати;
• Добре < dobrze, якому відповідає дав.-рус. добрѣ. Замість очікуваного *добрі;
• Докладний < dokładny від dokład («додаток»);
• Досвідчений < doświadczony від doświadczyć («засвідчувати»);
• Досконалий < doskonały (первісно — «закінчений») від konać < прасл. *konati;
• Дощенту < do szczętu («остаточно») < do szczędu < do szcządu < do szczadu (первісно — «до потомства»), споріднене з нащадок;
• Дриґати < drygać («підскакувати», «тремтіти», «тривожитися»), якому відповідає питоме дрижати, здригатися;
• Жодний < żaden < żeden, що є спрощенням виразу niże jeden («ні один»);
• Завжди < zawżdy, утворене із za + wżdy < wszegdy, якому відповідає питоме завсіди;
• Завзятий < zawzięty від zawziąć się («затятися») < wziąć («взяти»);
• Завше < zawsze, що походить від виразу za wsze (czasy) — «на всі (часи), весь час»;
• Залицятися < zalecać się («похвалятися», «підлещуватися»), що є зворотною формою від zalecać («доручати», «рекомендувати»). Зазнало зближення з питомим лице;
• Зальоти («залицяння», «любовні пригоди») < zaloty < zaleta, пов'язане з zalecać się. Зазнало впливу пол. zlot («зліт»);
• За́мок < zamek («замо́к»). Калька сер.-в.-нім. slōʒ, яке в свою чергу калькує лат. clūsa;
• Зброя < zbroja;
• Збруя < zbrój («упряж») < zbroja;
• Звитяга < zwycięstwo від wyciężyć < wiciądz («витязь») < прасл. *vitędzь < прагерм. *wīkingaz («житель затоки», «вікінг»);
• Зграбний < zgrabny від grabić («гребти», «чистити», «скребти»);
• Зграя < zgraja від grać («валувати», про собак);
• Зичити < zyczyć < życzyć < *żytczyć («давати до вжитку») від żytek («пожиток», «ужиток»);
• Зненацька < znienacka від nadzieja («надія»);
• Зрада, зрадити < zdrada, zdradzić. Вважається калькою сер.-в.-нім. ver-raten («зрадити», первісно — «поганою радою завдати шкоди»);
• Зухвалий < zuchwały < zufały < zupwały від zupwać («втратити віру, надію»);
• Істота < istota < прасл. *istota від *istъ («той самий», «дійсний»);
• Карк, карколомний < kark («потилиця»), karkołomny від прасл. *kъrkъ;
• Картати < [kartać] («намовляти»), karcić («дорікати», «картати») < прасл. *k^ъr̥titi, що, можливо, пов'язане з кортіти;
• Катеринка < katarynka < нім. die schöne Katharine «прекрасна Катерина»;
• Кепкувати, кепський < kiepkować («глузувати»), kiepski («поганий», первісно — «властивий бовдурові») від kiep («бевзь») < прасл. *kъp-;
• Клус < kłus < прасл. *klusati, *kljusati, *kъlsati;
• Ковадло < kowadło від kować («кувати»);
• Кодло < godło («умовний знак», «родове гасло»);
• Коляска < kolaska, зменш. від kolasa < kolosa < прасл. *kolesa («віз», буквально — «колеса»);
• Кошторис < kosztorys, утворене з koszt + rys;
• Кпини < kpina («глузливий жарт») < прасл. *kъp-;
• Кревний < krewny від krew («кров»);
• Кріль < królik від król («король»), що калькує сер.-в.-нім. küniklīn;
• Крок < krok < прасл. *krokъ;
• Ксьондз < ksiądz («священник», первісно — «князь») < *kniądz < прасл. *kъnędzь;
• Кувалда < рос. кувалда < біл. кавадла < пол. kowadło;
• Курок < kurek («півник»). Калька нім. Hahn;
• Ледве < ledwie, якому відповідає питоме [ледві] < прасл. *ledvě;
• Лепський < łepski < [łebski] («розумний», «чималий», «хвацький», «гарний») від łeb («голова»). Зазнало впливу пол. lepszy («ліпший»);
• Лічити < liczyć, якому відповідає питоме [личи́ти] від дав.-рус. ликъ («лічба», «кількість»);
• Лохина < łochynia від włochyni, włochaciny, що споріднені з волос, волохатий;
• Лягавий < рос. легавый < пол. legawy («ледачий», «сонний») від прасл. *lěgati («лягати»);
• Мешкати < mieszkać («проживати», первісно — «гаятися»), якому відповідає питоме [мішкати] < дав.-рус. мѣшькати;
• Мисливець < myśliwiec (сучасне пол. myśliwy) від myśl («думка»);
• Міць < moc, якому відповідає питоме міч < прасл. *mogtь;
• Мотлох < motłoch («набрід», «чернь») < діал. прасл. *motъloxь, *mоtъlахъ;
• Мружити < mrużyć, пов'язане з mrugać («моргати»);
• Набакир < na bakier, утворене з na + bakier < нім. back kahren («назад повертати»);
• Набути < nabyć від być («бути»);
• Навіть < nawet (первісно — «нарешті»), утворене з na + wet («закінчення судової справи») < сер.-в.-нім. wet («винагорода за закінчення судової справи»);
• Навмисно, навмисне < naumyślnie від umyślny, якому відповідає питоме умисний;
• Надто < nadto;
• Нанівець < wniwecz, утворене з w + niwecz («ні в що»);
• Натхнення, натхненний < natchnienie, natchniony, утворені з na + tchnąć;
• Небіжчик < nieboszczyk < niebożec («покійник») від niebogi («померлий», «покійний»);
• Неборак < nieborak («бідолаха»), що є фонетично нерегулярним новотвором від niebożę (замість niebożak);
• Недолугий < niedołęga («недотепа», «каліка»), не зовсім ясного походження;
• Нівечити < niweczyć («руйнувати», буквально — «обертати в ніщо») від niwecz («в ніщо»), яке складається з ni («ні») + we («в») + cz з прасл. *čь («що»);
• Нікчемний < nikczemny, що походить від виразу ni k(u) czemu (godny) — «ні до чого (не придатний)»;
• Обіцяти < obiecać < прасл. *ob-vět-jati, споріднене з відвічати;
• Олівець < ołówek від ołów («свинець»);
• Ошукати < oszukać від szukać («шукати»). Можливо, є калькою н.-в.-нім. versuchen («спокушати»), утвореного від suchen («шукати»);
• Пан, пані < pan, pani < прасл. *gъpanъ < ір. *gu-pāna-/*gau-pāna- («коров'ячий пастух», «охоронець скоту»);
• Пантрувати < patrzyć («дивитися»), opatrywać («забезпечувати»), що зазнало впливу [pantrować] («нишпорити», «проникати»);
• Партач, партачити < partacz («поганий ремісник») від partać («халтурити»);
• Пас < pas («пояс») < прасл. *pojasъ;
• Певний < pewny від pwa («надія») < pwać < прасл. *pъvati, звідки й питоме уповати;
• Пильнувати < pilnować від pilny, якому відповідає дав.-рус. пильнꙑи («винятковий», «видатний»);
• Підлий < podły, не зовсім ясного походження;
• Плаз < płaz («плазун») від płazić < płozić («повзти»). Але може бути й запозиченням з чеськ. plaz («плазун»), якому відповідає питоме полоз;
• Плаский < płaski, якому відповідає питоме плоский < прасл. *ploskъ;
• Плентати(ся) < діал. plętać się, при літературному plątać się («плутатися»);
• Пляма < plama < plana, якому відповідає питоме [плена́] («тріщина в металі»);
• Повидло < powidła, не зовсім ясного походження;
• Поєдинок < pojedynek від jeden («один»);
• Пончик < pączek від pękać («пукати», «тріскати»);
• Порічки < porzeczka, утворене з po + rzeka («річка»);
• Посада < posada («посада», первісно — «підстава», «фундамент»), пов'язане з sadzić («садити»). Калька нім. Stellung;
• Прагнути < pragąć, що пов'язане з prażyć («пряжити»);
• Принаймні < przynajmniej, утворене з przy («при») + najmniej («найменш»);
• Промінь < promień, якому відповідає питоме [по́ромінь];
• Простирадло < prześcieradło < західне діал. прасл. *prostěradlo. Зазнало зближення з питомим простирало;
• Раптом < raptem, що є формою орудного відмінка від rapt < лат. raptus («викрадення», «грабіж»);
• Ретельний < rzetelny («сумлінний», «чесний», «акуратний») < źrzetelny від zrzeć («дивитися», «спостерігати», «звертати увагу»);
• Розбестити < rozbestwić («розлютити», «викликати найгірші інстинкти») від bestia («хижий звір») < лат. bestia;
• Ропуха < ropucha < *chropucha/kropucha від прасл. *korp-avъ («шерехатий»);
• Сваволя < swawola < *swojawola («своя воля»);
• Свідомий < świadomy, якому відповідає дав.-рус. съвѣдомꙑи («відомий», «випробуваний»);
• Сейм < sejm, якому відповідає питоме сойм < прасл. *sъjьmъ;
• Скарга < skarga < прасл. *sk^ъr̥g- («скреготати»);
• Склеп, склепіння < sklep, sklepienie < прасл. *sъklepъ;
• Скромний < рос. скромный < пол. skromny < прасл. *sъ-kromьnъ;
• Скроня < skroń, якому відповідає дав.-рус. скоронь, скорониꙗ;
• Слебезува́ти («читати по складах») < sylabizować від sylaba («склад»);
• Слоїк < słoik, słój < прасл. *sъlojь від *sъliti;
• Слуп < słup < прасл. *st^ъl̥pъ, звідки й питоме стовп;
• Сподівати(ся) < spodziać się від dziać («діяти»);
• Статечний < stateczny від statek, якому відповідає питоме статок;
• Стокротка < stokrotka від stokroć («сто разів», «сто крат»);
• Стосувати(ся) < stosować від застарілого stos («удар»);
• Схрон < schron від schronić («сховати»), якому відповідає питоме схоронити < прасл. *xorniti;
• Теж < też < teże < toże, якому відповідає питоме [тож];
• Тістечко < ciasteczko, зменш. від ciastko < ciasto («тісто»);
• Тлумачити < tłumaczyć, якому відповідає питоме товмачити < прасл. *t^ъl̥mačь < тюрк. til;
• Тлумити < tłumić, якому відповідає питоме [то́вмити] («критися», «приховувати своє горе») < прасл. *t^ъl̥miti («давити»);
• Тлустий < tłusty, якому відповідає питоме товстий < прасл. *t^ъl̥stъ;
• Тривати < trwać («тривати», «існувати», «перебувати», «чекати», «дбати») < діал. прасл. *trъvati;
• Тримати, отримувати < trzymać, otrzymywać, не зовсім ясного походження. Припускається також власний розвиток з діал. прасл. *trimati;
• Тубілець < tubylec, утворене з tu («тут») + być («бути»);
• Увага < uwaga від waga;
• Урочистий < uroczysty від urok («річна плата») < rok («рік»);
• Учень < uczeń, якому відповідає питоме ученик < дав.-рус. оученикъ;
• Хлопець < chłopiec < прасл. *хolpъ, звідки й питоме холоп;
• Хорунжий < chorąży від chorągiew, якому відповідає питоме хоругов < дав.-рус. хоругꙑ < прасл. *xorǫgy;
• Цебер < ceber < czeber < прасл. *čьbьrъ;
• Цікавий < ciekawy від ciec («текти»);
• Цнота < cnota від cny < czny («шановний»), якому відповідає питоме чесний < прасл. *čьstьnъ;
• Цукерка < cukierek від cukier («цукор»);
• Частувати < częstować < czestować (первісно — «вшановувати») від cześć («честь»). Зазнало впливу пол. część («частина»);
• Червоний < czerwony < czerwiony, якому відповідає питоме червлений («темно-червоний») < дав.-рус. чьрвлѥнъ, чьрленꙑи < прасл. *čr̥v(j)enъ;
• Членкиня < członkini, жіночий рід до członek («член»);
• Шкіра < skóra < прасл. *skora, звідки й питоме скорина;
• Шкура < skóra < прасл. *skora;
• Шлюб < ślub від ślubić, ślubować («присягати») < прасл. *sъljubiti.

Слова, засвоєні через посередництво польської мови

Богемізми

• Благати < błagać < ст.-чеськ. blahati («величати»), пов'язане з благо;
• Блакитний < błękitny < чеськ. blankytný від blankyt < давн.в-нім. *blankhit («яскравість»), що утворене від blank («ясний», «блискучий»);
• Брама < brama < чеськ. brana;
• Вагатися < wahać się < чеськ. váhati від váha («вага»);
• Влада < władza < чеськ. vláda. Припускається можливість прямого запозичення з чеської мови;
• Власний < własny < чеськ. vlastní («власний», «рідний», первісно — «той, що перебуває у володінні») від vlast («батьківщина»);
• Гасло < hasło < чеськ. haslo < прасл. *gad-slo чи *gad-tlo від *gadati;
• Гойний (в значенні «щедрий», «багатий») < hojny < чеськ. hojný < прасл. *gojьnъ, пов'язане з *goj («достаток») від *gojiti;
• Жебрати < żebrać < чеськ. žebrati < д.-чеськ. škebrati («канючити»);
• Костьол < kościół < чеськ. kostel < давн.в-нім. kastel («замок») < лат. castellum;
• Краля < kralka («картяна дама») < чеськ. králka від kral («король»);
• Обиватель < obywatel < чеськ. obyvatel від býti, bývati («бути»);
• Покута < pokuta («спокутування провини», «кара») < ст.-чеськ. pokuta від pokutiti («призначити кару»);
• Праця < praca < чеськ. práce < діал. прасл. *portja від *portiti («посилати»);
• Рушниця < rusznica < rucznica < чеськ. ručnice від ruka;
• Свічадо < zwierciadło < zrciadłо < чеськ. zrcadlo. Зазнало зближення з питомим світити (свіча);
• Слушний < słuszny < чеськ. slušný («пристойний», «належний», «порядний»), що калькує н.-в.-н. gehörig;
• Чвал < cwał < чеськ. cval від cválati («скакати чвалом», давньочеське значення — «бити», «тренувати коней»);
• Чигати < czyhać < чеськ. čihat.

Галліцизми

• Багнет < bagnet < фр. baionette (від назви міста Байонна);
• Валіза < waliza < фр. valise < лат. valesia («клунок вершника»);
• Кашкет < kaszkiet < фр. casquette, зменш. від casque («каска», «шолом»);
• Краватка < krawat, krawatka < фр. cravate;
• Луза < łuza < bluza < фр. blouze;
• Парасоля < parasol < фр. parasole («сонячна парасоля»);
• Праска < prasa < нім. Presse < фр. presse;
• Родзинки < rodzynek < нім. Rosine < фр. raisin sec;
• Серветка < serweta < фр. serviette;
• Тасувати < tasować < фр. tasser.

Германізми (головно з верхньонімецької мови)

• Бавовна < bawełna < чеськ. bavlna < нім. Baumwolle. Зазнало зближення з питомим вовна;
• Бровар < browarz < сер.-в.-нім. brouwer, briuwer;
• Брук < bruk < сер.-н.-нім. brugge («міст»);
• Будинок < budynek < сер.-в.-нім. *büding («будівництво»);
• Бурштин < bursztyn < нім. Bernstein («палаючий камінь», «жар-камінь»);
• Вага < waga < давн.в-нім. wāga, припускалося і питомо слов'янське походження;
• Вартий < warty < нім. wert;
• Верстак < верстат < warsztat, warstat < нім. Werkstatt;
• Ганчірка < hanczurka < нім. Handscheure;
• Гарцювати < harcować < чеськ. harcovati < н.-в.-нім. (швейцарськ.) Harz;
• Гвинт < gwint < нім. Gewinde («нарізка», «різьба»);
• Герб < herb < нім. Erbe;
• Груба < gruba < нім. Grube;
• Ґанок < ganek < сер-в.-нім. ganc («вхід»);
• Ґатунок < gatunek < нім. Gattung;
• Ґніт < knot < нім. Knoten;
• Ґоґель-моґель < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel («мішанина», «безладдя»);
• Дах < dach < нім. Dach;
• Дзиґарі < dzegar, zegar < нім. Seiger;
• Дишло < дишель < dyszel < сер.-в.-нім. dihsel;
• Дратва < dratwa < сер.-в.-нім. drat («дріт»);
• Дриль < dryl < нім. Drill;
• Дріт < drot < нім. Draht;
• Друк, друкувати < druk, drukować < нім. Druck;
• Дяка, дякувати < dzięk, dziękować < сер.-в.-нім. dank, множина denke («подяка», «думка»);
• Жовнір < żołnierz < сер.-в.-нім. soldenære;
• Жарт < żart < чеськ. żert < сер-в.-нім. sërten («обдурювати»);
• Келих < kielich < давн.в-нім. chelih < лат. calix;
• Кельма < кельня < kielnia < нім. Kelle;
• Керувати < kierować < нім. kehren;
• Корок < korek < нім. Kork («корок», «кора»);
• Коштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < ст.-фр. coster < лат. cōnstāre («стояти разом»);
• Крам < kram < сер-в.-нім. kram(e);
• Креслити < kreślić < сер.-в.-нім. kritzen;
• Крижмо < krzyżmo < чеськ. křižmo < давн.в-нім. chrismo < лат. chrisma < грец. χρίσμα;
• Криси < kresy < сер-в.-нім. kritz;
• Куля < kula < сер.-н.-нім. kule;
• Кухня < kuchnia < чеськ. kuchyně < давн.в-нім. kuchī̆n;
• Кухоль < kufel < сер.-в.-нім. küefel («мала бочка»);
• Кушнір < kuśnierz < сер.-в.-нім. kürsenœre, kers(e)ner;
• Куштувати < kosztować < сер.-в.-нім. kosten < давн.в-нім. kostōn < лат. gusto;
• Кшталт < kształt < нім. gestalt;
• Ланцюг < łańcug (сучасне пол. łańcuch) < сер.-в.-нім. *lannzug;
• Лицар < рицар < rycerz < сер.-в.-нім. ritter («вершник»);
• Лиштва < listwa < сер.-в.-нім. līste («край», «борт», «рубець»);
• Малювати < malować < нім. malen;
• Муляр < mularz < сер.-в.-нім. mürære;
• Мусити < musić < нім. müssen. Можливо посередництво інших західнослов'янських мов;
• Мушля < muszla < нім. Muschel («мушля») < лат. musculus («м'яз», «мускул»);
• Муштрувати < musztrować < нім. mustern;
• Нирка < nerka < нім. Niere;
• Обрис < obrys < нім. Abriss («обрис», «контур»). Зазнало зближення з пол. obrysować («обрисувати»);
• Обценьки < obcęgi < нім. Hebzange;
• Пастернак < pasternak < нім. Pasternak < лат. pastinaca;
• Плюндрувати < plądrować, заст. plundrować, plondrować < нім. plündern;
• Рада < д.-пол. або д.-чеськ. rada < сер.-в.-нім. rât;
• Ратуша < ratusz < сер.-в.-нім. rāthūs;
• Рахувати < rachovać < сер.-в.-нім. rechen;
• Ринок < rynek < сер.-в.-нім. rinc («круг», «коло»);
• Рятувати < ratować < нім. retten;
• Слюсар < ślusarz < сер.-в.-нім. sloʒʒer, нім. Schlosser («майстер з виготовлення замків»);
• Смак < smak < давн.в-нім. smac;
• Смалець < smalec < нім. Schmalz;
• Спис < spisa < нім. Spiess («піка»);
• Стельмах < stelmach < нім. Stellmacher;
• Стодола < stodoła < давн.в-нім. stadal. Припускається і чеське посередництво;
• Струдель < strudel < нім. Strudel;
• Сумка < suma, sumka < давн.в-нім. soum;
• Трапляти(ся) < trafić < нім. treffen;
• Труна < truna (сучасне пол. trumna) < нім. truhne (Truhe);
• Туз < tuz < нім. Daus;
• Фольга < folga < нім. Folie < лат. follium («листок»);
• Хвилина < chwila («мить», «короткий проміжок часу») < нім. Weile («певний час») < давн.в-нім. hwīl, hwīla («час», «година»);
• Хвиля — контамінація слів fala («хвиля») + chwila < нім. Welle;
• Хвіртка < fortka (сучасне пол. furtka) < нім. Pforte;
• Цвях < ćwiek («шип на одязі», первісно — «гвіздок») < нім. Zweck;
• Ціль < cel < сер.-в.-нім. zil;
• Цукор < zukier < нім. Zucker;
• Шанувати < szanować < сер.-в.-нім. schônen («берегти»);
• Шаплик < szaflik < сер.-в.-нім. schaf, scheffel;
• Шафа < szafa < давн.в-нім. schaf;
• Швидкий < szwitki, świtki < дав.-н.-нім. swið;
• Шельма < szelma < сер.-в.-нім. schelm(e), нім. Schelm;
• Шибка < szyba < сер.-в.-нім. schibe («коло», «диск», «скиба», звідси також «шайба»);
• Шинка < szynka < нім. Schinken;
• Шкода < szkoda < давн.в-нім. scado;
• Шлях < szlak, szlach < нім. Schlag, сер.-н.-нім. slach («удар»);
• Шляхта < szlachta < сер.-в.-нім. slahte («рід, плем'я»);
• Шукати < szukać < дав.-н.-нім. sōkion, що споріднене з англ. seek, нім. suchen;
• Ярмарок < jarmark < сер.-в.-нім. jârmarket («щорічний ринок»).

Італіанізми

• Аґрус < пол. agrest («аґрус», первісно — «кисле вино з незрілого винограду») < італ. agresto («незрілий виноград»);
• Альтана < altana < нім. Altan («балкон») < італ. altana («тераса на даху»);
• Бриль < bryl < італ. ombrello («парасоль», «капелюх») < лат. umbrella;
• Гармата < armata < італ. armata («військо», «армія»);
• Ґрати < krata < італ. crata («плетінка»);
• Карета < kareta < італ. carretta;
• Ковдра < kołdra < італ. coltra < нар.-лат. culcitra < лат. culcita;
• Палац < pałac < італ. palazzo;
• Помаранча < pomarańcza < італ. pomarancia. Не виключене й німецьке посередництво;
• Порцеляна < porcelana < італ. porcellana;
• Таця < taca < італ. tazza;
• Шпалери < szpaler < нім. Spalier < італ. spalliera.

Латинізми

• Аркуш < arkusz < лат. arcus («дуга», «лук», «арка»);
• Балія < balia < лат. bacula;
• Вика < wyka < давн.в-нім. wicka, wicha < лат. vicia. Не виключається і питомо слов'янське походження;
• Клавіш, клавіша < klawisz < лат. clāvis («ключ»);
• Кімната < komnata < лат. cam(i)nata;
• Лемент < lament < лат. lamentum («ридання», «плач»);
• Музи́ка (в значенні «музикант») < muzyka < лат. musica;
• Пензель < pędzel < сер.-в.-нім. pensel < лат. pḕnicillus, пов'язане з pḕniculus («хвістик»), зменш. від penis — «хвіст»;
• Пігулка < pigułka < лат. pilula;
• Пропозиція < propozycja < лат. prỏpositio;
• Решта < reszta < нім. Rest < фр. reste або італ. resto < лат. restum («те, що залишилося»);
• Сенс < sens < лат. sḕnsus («почуття», «свідомість», «розум»);
• Таблиця < tablica < нар.-лат. tabla < лат. tabula;
• Цвинтар < [cwentarz] < cmentarz < лат. coemeterium;
• Цибуля < cebula < сер.-в.-нім. zibolle < лат. caepulla, зменш. від caepa.

З інших мов

• Кава < kawa < тур. kahve;
• Каштан < kasztan < нім. Kastanie, Kastane < лат. castanea < грец. κάστανον;
• Мигдаль < migdał < лат. amygdalus < грец. ἀμύγδαλος;
• Петрушка < pietruszka < сер.-в.-нім. petersîlje < лат. petroselinum < грец. πετροσέλινον («гірська селера»);
• Страйк < strajk < англ. strike;
• Філіжанка < filiżanka < тур. fincan. Можливо й румунське посередництво;
• Цирульник < cyrulik < с.-лат. cirurgus < лат. chīrurgicus < грец. χειρουργός.

Кальки

Окрім запозичень, в українській мові існує певна кількість кальок. За зразком польських слів і виразів утворювалися українські слова і термінологічні словосполучення:

• Відвертий з пол. otwarty («відчинений», «відвертий»);
• Відданий з пол. oddany — з нім. ergeben < sich ergeben («віддаватися», «присвячувати себе»);
• Від'ємний з пол. odjemny («негативний»);
• Вірогідний з пол. wiarogodny, wiarygodny — з лат. fidē dīgnus («віри гідний»);
• Внесок з пол. wniosek («вклад», «висновок») — з ниж.-нім. Eintrag;
• Далебі з пол. dalibóg, що утворилося на основі словосполучення da li bóg («якщо дасть бог»);
• Доречний з пол. grzeczny («чемний», «ввічливий»), що утворилося внаслідок злиття виразу k rzeczy («до речі»);
• Дослідження з пол. dośledzenie — з фр. investigation, звідки скальковано й рос. исследование;
• Жовтогарячий з пол. żółtogorący, gorącożółty, що утворене з żółty («жовтий») + gorący («гарячий», «яскравий»);
• Існувати з пол. istnieć < прасл. *istъ;
• Маєток з пол. majątek < прасл. *majǫt (як у mający — «маючий»), пов'язане з *jьměti («мати»);
• Надихати з пол. natchnąć (сучасне inspirować) — з лат. inspīro, inspīrātio — з грец. ἐμπνέω (ἐμπνείω), ἔμπνοια, звідки скальковано й староцерк.-слов. въдъхновєниѥ;
• Неповносправний з пол. niepełnosprawny («особа з обмеженими фізичними можливостями»);
• Одержувати з д.-пол. odzierżawać — півкалька з лат. obtineo, звідки скальковано й сучасне пол. otrzymywać > укр. отримувати. Зі староукраїнської мови було запозичене рос. одержать у виразах одержать победу, одержать верх;
• Переконати з пол. przekonać («довести до кінця», «переконати») < konać («конати», «викінчувати», «довершувати»);
• Підручник з пол. podręcznik, що утворене з pod («під») + ręka («рука»);
• Поміркований з пол. pomiarkowany < pomiarkować («схаменутися», «опам'ятатися», первісно — «зрозуміти», «втямити»);
• Понеділок з пол. poniedziałek, якому відповідає питоме [понеді́вничок] < *понеді́л(ь)ник < ст.-укр. понедѣльникъ;
• Посідати з пол. posiadać < лат. possideo («володію», «маю»);
• Посторонок з пол. postronek — з чеськ. postranek < можливо, сер.-в.-нім. stranc. Зазнало впливу чеськ. strana («сторона»);
• Потяг з пол. pociąg («поїзд») — з нім. Zug;
• Предмет з пол. przedmiot, що утворене з przed («перед») + miotać («метати») — з лат. obiectum;
• Середмістя з пол. śródmieście («центр міста»);
• Співчувати, співчуття з пол. współczuć, współczucie і рос. сочувствовать, сочувствие — з нім. mitfühlen, Mitgefühl — з лат. compatior, compassio — з дав.-гр. συμπαϑέω, συμπάθεια, звідки й симпатія;
• Спротив з пол. sprzeciw < sprzeciwić się («опиратися»);
• Уповноважити з пол. upełnomocnić («дати повноваження», «уповноважити») — з лат. plenipotens. У другій частині можливий вплив пол. upoważnić.

Питомо українські відповідники

Деякі з полонізмів мають свої питомі відповідники в літературній мові:

Полонізм	Походження полонізму	Питомо українське слово	Походження
бачити	пол. baczyć < прасл. *ob-ačiti < *oko	зріти; здріти	дав.-рус. зьрѣти; зрѣти < прасл. *zьrěti
будинок	пол. budynek < сер.-в.-нім. *būding < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH-	дім	дав.-рус. домъ < прасл. *dȍmъ < пра-балт.-сл. *damús < пра-і.є. *dṓm
будувати	пол. budować < сер.-в.-нім. büden < buode < давн.в-нім. *buoda < прагерм. *bōþō < пра-і.є. *bʰuH-	стро́їти	дав.-рус. строити < прасл. *strojiti < *strojь < пра-і.є. *sterh₃-
венгерець	пол. węgier < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. onoğurs	угорець	дав.-рус. ѹгринъ < прасл. *ǫgъrinъ < лат. hungarus < тюрк. onoğurs
виделка	пол. widelec < прасл. *vidlo	вилка	дав.-рус. вила < прасл. *vidlo
вирок	пол. wyrok < wyrzekać < rzec < прасл. *rekti	при́суд	дав.-рус. соудъ < прасл. *sǫdъ
ґрати	пол. krata < італ. grata < нар.-лат. *gratis < лат. crātis < пра-і.є. *kr̥tis > *kert-	решітка	дав.-рус. решето < прасл. *rešeto
дзбан	пол. dzban < ст.-пол. czban < прасл. *čьbanъ	джбан	прасл. *čьbanъ
досконалий	пол. doskonały < konać < прасл. *konati	довершений	дав.-рус. вьршити < прасл. *vьrхъ
дощенту	пол. do szczętu < do szczędu < do szcządu < do szczadu	дотла́	дав.-рус. тьло < прасл. *tьlo, звідки й тло
дякую	пол. dziękuję < давн.в-нім. dankōn < прагерм. *þankōną < *þankaz < пра-і.є. *tóng-o-s < *teng-	спасибі	дав.-рус. съпаси богъ < прасл. *sъpasi bogъ
жодний	пол. żaden < niże jeden	нія́кий	дав.-рус. ꙗкꙑи < прасл. jakъ
завжди; завше	пол. zawżdy < za + wżdy < wszegdy < прасл. *vьsekьda; пол. zawsze < za wsze (czasy)	за́всі́ди, за́всі́гди	дав.-рус. вьсегда < прасл. *vьsekьda
зброя	пол. zbroja	оружжя	дав.-рус. ороужиѥ < прасл. *orǫžьje
зненацька	пол. znienacka < nadzieja	зна́гла	дав.-рус. нагло < наглꙑи < прасл. *naglъ
карк	пол. kark < прасл. *kъrkъ	заши́йок	дав.-рус. шиꙗ < прасл. *šija
клус	пол. kłus	рись, ристь	дав.-рус. ристати < прасл. *rьstьjǫ < гот. urreisan < прагерм. *uzrīsaną
коляска	пол. kolasa < kolosa < прасл. *kolesa	візок	дав.-рус. возъ < прасл. *vezti, *voziti
кревний	пол. krewny < krew < прасл. *kry	кровний	дав.-рус. крꙑ < прасл. *kry
крок	пол. krok < прасл. *krokъ	сту́пінь	дав.-рус. стоупати < прасл. *stǫpati < пра-і.є. *stembʰ-
лохина	пол. łochynia < włochyni, włochaciny	буяхи́	прасл. *bujati
мешкати	пол. mieszkać	проживати	дав.-рус. жити < прасл. žiti, živ-
міць	пол. moc < прасл. *mogtь	міч	дав.-рус. мочь < прасл. *mogtь
мружити	пол. mrużyć	жмурити	прасл. *žьmuriti < *mьžuriti
навмисно, навмисне	пол. naumyślnie < umyślny < прасл. *myslь	умисно	дав.-рус. оумꙑслъ < прасл. *myslь
натхнення	пол. natchnienie < tchnąć < прасл. *dъxnǫti	на́дих, надиха́ння	дав.-рус. дꙑхати < прасл. *dyxati
пасок	пол. pasek < pas < прасл. *pojasъ	пояс	дав.-рус. поꙗсъ < прасл. *pojasъ
плаский	пол. płaski < прасл. *ploskъ	плоский	дав.-рус. плоскꙑи < прасл. *ploskъ
прагнути	пол. pragąć	жадати	дав.-рус. жадати, жѧдати < прасл. *žędati < *gendati
простирадло	пол. prześcieradło < зах. прасл. *prostěradlo < *prostirati	простирало; про́стиня́	сх., півд. прасл. *prostira(d)lo < *prostirati; дав.-рус. *простирꙗ > простъ > прасл. *pro-stъ
сейм	пол. sejm < ст.-пол. sejm < прасл. *sъjьmъ	сойм	прасл. *sъjьmъ, звідки й дав.-рус. соуимъ
тлумачити	пол. tłumaczyć < прасл. *tъl̥mačь < тюрк. til	товмачити	дав.-рус. тълмачь, толмачь < прасл. *tъl̥mačь < тюрк. til
тримати	пол. trzymać	держати	дав.-рус. дьржати < прасл. dьṛžati
тубілець	пол. tubylec	туземець	дав.-рус. тъземьць, тоземьць
учень	пол. uczeń < прасл. *učьnjь	учени́к	дав.-рус. оученикъ < прасл. *učenikъ, звідки й учениця
філіжанка	пол. filiżanka < рум. filigean < осман. فنجان‎‎ (fincan) < перс. پنگان‎ (pengân) < осет. фынг < дав.-гр. πίναξ (pínax)	чашка	дав.-рус. чаша < прасл. *čaša
цвях	пол. ćwiek < нім. zweck < сер.-в.-нім. і давн.в-нім. zwec	гвіздо́к	дав.-рус. гвоздь < прасл. *gvozdь < пра-балт.-сл. *gwasdas < пра-і.є. *gwosdʰos
швидкий	пол. szwitki, świtki < сер.-н.-нім. swît < дав.-н.-нім. swið	би́стрий	дав.-рус. бꙑстрꙑи < прасл. *bystrъ < пра-і.є. *bʰūs-ro-

Псевдополонізми

Іноді помилково зараховують до полонізмів без достатніх підстав питомо українські слова давньоруського й праслов'янського походження, а також запозичення з інших слов'янських і неслов'янських мов, відсутні у російській мові, але наявні у польській:

Українське слово	Походження	Схоже польське слово	Примітки
аби	дав.-рус. абꙑ	aby	Утворене з а + бꙑ; первісно — аорист у значенні суб'юнктива.
але	дав.-рус. а + ле («ледве»)	ale
арешт	нім. Arrést	areszt	Запозичене в XVII столітті. Пізнім полонізмом може вважатися вимова з наголосом на перший склад (а́решт), замість літературної аре́шт.
батіг	дав.-рус. батогъ	batog
блазень	дав.-рус. блазнъ («спокуса», «обман»)	błazen	Співзвучні слова наявні в багатьох слов'янських мовах (напр. староцерк.-слов. блазнъ — «омана», «спокуса»). Походження їх неясне, частіше за все вважаються спорідненими з латис. blazt («блимати»), blazma («блиск»).
бо	дав.-рус. бо	bo	Поширене і в церковнослов'янській мові, того ж походження й рос. ибо.
брила	пра-і.є. *bhrula, *bhrila	bryła
бруд	прасл. *brudъ	brud
вада	дав.-рус. вада	wada
вапно	дав.-рус. вапь («фарба»), дав.-рус. вапьно («вапно») < прасл. *vapьno	wapno	Вважається спорідненим з прусськ. woapis, латис. vãpe. Також припускають запозичення з грец. βαφή.
гречкосій	гречка+сіяти	hreczkosiej	Не може бути полонізмом, бо пол. hreczka («гречка») до польської потрапило з української і є там діалектним (нормативним варіантом є gryka).
гроно	прасл. *grono	grono	Полонізмом може вважатися лише фонетичний варіант з початковим ґ (ґроно). Від прасл. *grono походить також грань.
гума	лат. gumma	guma	Запозичене в XVI столітті; слово вживається майже у всіх слов'янських мовах.
діжка	прасл. *děža	dzieża	Засвідчене й у російській мові (дежа).
живиця	прасл. *żivica	żywica	У цьому значенні відоме й у російській мові.
з-за	прасл. *jьz- + *za	zza
зненавидіти	староцерк.-слов. ненавидѣти	znienawidzić	Підстав вважати полонізмом нема. Може бути утворене від староцерк.-слов. возненавидѣти зі заміною приставки «воз-» українською «з-».
квітка	прасл. *květъ, *květъka	kwiat	У західнослов'янських мовах збереглися праслов'янські сполучення *gv, *kv. У південнослов'янських мовах ці звукосполучення перейшли у *zv, *cv у межах процесу другої палаталізації; вважається, що аналогічний процес відбувся і в східнослов'янських. Але лесикографічні дані показують питомість форм *gv, *kv для багатьох українських діалектів (у тому числі східних, де польський вплив був меншим), а також для деяких російських (форми кветка, квести тривалий час зберегалися у північно-західних російських діалектах).
коло	прасл. *kolo	koło	Первісне значення — «коло», «колесо», «круг». «Колесо» утворене від стародавньої множини слова «коло» — «колеса».
кохати	прасл. *kochati	kochać	Первісне значення — «доглядати, дбати». Не виключений вплив польського значення слова на його українську семантику. Пояснення самого слова як полонізму непереконливе.
кошуля	прасл. košulja	koszula	Праслов'янське запозичення з лат. casula («хижка», «курінь»).
кравець	прасл. *kravьcь	krawiec	Праслов'янське *kravьcь вважається діалектним: воно, очевидно, було відоме тільки на півночі поширення праслов'янських говорів, бо похідні від нього представлені тільки в західних і почасти східнослов'янських мовах (чеськ. kravec, пол. krawiec, в.-луж. і н.-луж. krawc, укр. кравець, біл. кравец, рос. діал. кравец).
кут	прасл. *kǫtъ	kąt	Існує й у російських діалектах.
лихо	дав.-рус. лихъ < прасл. *liхъ	licho
лікар	дав.-рус. *лѣкарь	lekarz	Походить від праслов. *lěčiti («лікувати»). Слово лекарь як застаріле відоме й у російській мові.
мова	прасл. *mъl̥va	mowa	Хоча поширенню форми без l можливо сприяв сильний польський вплив, про це може свідчити наголос у слові, у давньоукраїнську добу використовували лише форму з l, перший випадок вживання форми без l засвідчено у грамоті з Самбора в 1422. В польській мові форма без l вперше з'явилась у Свентокшиських проповідях. Також польські джерела говорять про малоймовірне запозичення слова mowa з української.
неділя	дав.-рус. недѣля, недѣлꙗ < прасл. *nedělja	niedziela	Перенесення значення слова неделя у російській мові (там воно значить «тиждень») відбулося, певно, під впливом подвійного значення у грец. σάββατα («субота», «тиждень»). В інших слов'янських мовах слово зберігає своє давнє значення. Але в давньоруській мові слово недѣлꙗ значило не тільки «неділя», а й «тиждень».
око	дав.-рус. око < прасл. *оkо	оkо	Праслов'янське слово, праіндоєвропейського походження (лит. akìs, грец. ὄσσε, лат. oculus). У російській сприймається як застаріле й вживається лише в поетичному контексті.
оксамит	дав.-рус. оксамитъ	aksamit	Трапляється в тексті поеми «Слово о полку Ігоревім». Давньоруське слово походить від грец. ἑξάμιτος, із закономірним для східнослов'янських мов переходом початкового ἑ- в «о-». Для польського можливо латинське посередництво (через лат. examitum), подібно нім. Samt.
опріч	дав.-рус. опричь	oprocz	Слово опричь відоме й в російській мові, пор. «опричнина».
питати	дав.-рус. пꙑтати	pytać	У російській мові значення слова пытать як «питати» відоме як застаріле. Основне — «катувати», «допитувати на тортурах».
пиха	дав.-рус. пꙑхъ	pycha
прапор	дав.-рус. прапоръ	proporzec	Питомо східнослов'янське слово — поропоръ (< прасл. *роrроrъ). Форма прапоръ є церковнослов'янізмом.
рік	прасл. *rokъ, дав.-рус. рокъ	rok	Слово *rokъ означало «термін», «проміжок часу», рокъ — «доля», «вік». У російській мові теж існують похідні від них: рок («фатум», «доля»), срок («термін», «строк»).
річ	прасл. *rěčь < *rěkjь («мова», «слово», «об'єкт»)	recz	Праслов'янське *rěkjь > *rěčь утворене від дієслова *rekti («говорити») з подовженням ступеня голосного. У російській мові слово речь значенні «предмет» відоме як застаріле, сучасне значення — «мова», «мовлення».
руїна	лат. ruina	ruina
рух	прасл. *ruхъ	ruch	З того ж кореня дав.-рус. роушити («пересувати»). Звідси й рос. рушить («руйнувати», «розвалювати»), рухлядь («мотлох», первісно — «рухоме майно»).
смарагд	староцерк.-слов. змарагдъ	smaragd	Запозичено через церковнослов'янську з грец. σμάραγδος.
фіранка	нім. Vorhang сер.-в.-нім. vürhanc, vorhanc	firanka
чапля	прасл. *čapja	czapla	Російську форму з початковим «ц» пояснюють як північну діалектну, з ареалу «цокаючих» говірок. У більшості слов'янських мов і діалектів існує форма з початковим [ч], у тому числі й у південноросійських говорах.
час	дав.-рус. часъ	czas	Первісне значення (прасл. *čаsъ) — «невизначений проміжок часу». У російській мові основне значення — «година», але відоме вживання й у давньому значенні «час».
чекати	прасл. *čekati	czekać	Пор. рос. начеку («напоготові», «на чеку»).

Непростим з цього погляду є слово «місто». Традиційно його вважають полонізмом (від miasto), протиставляючи застаріле город. Проте, слід мати на увазі, що дав.-рус. і староцерк.-слов. мѣсто, окрім основного значення «місце», також засвідчене у значенні «місто», «го́род», «неукріплений населений пункт», «неукріплена частина міста», «посад» (на протиставлення укріпленому го́роду).

До полонізмів також часто зараховують українські слова, приставкам «ви-», «з» у яких відповідає російська приставка «из-», а приставкам «з-», «с-» відповідає російська «воз-»: виборчий, вимір, здрібнілий, змінний, зненавидіти, зникати, зовнішній, сходинка, схід тощо, порівнюючи їх зі схожими польськими (wyborczy, wymiar, zdrobniały, zmienny, znienawidzić, znikać, zewnetszny, schodek, wschód). Проте, відоме, що приставки «воз-», «из-», а також більшість слів з ними не є питомо російськими (східнослов'янськими), а запозичені з церковнослов'янської (староцерковнослов'янської) мови (пор. рос. выбор — церк.-слов. изборъ).

Не можуть вважатися полонізмами й українські назви місяців, схожі з польськими: липень, серпень, грудень (пол. lipiec, sierpień, grudzien), оскільки вони мають загальнослов'янське походження.

У російській мові

Період активного засвоєння польської лексики російською мовою належить до XVI—XVIII ст.. На думку польського філолога Веслава Вітковського, у сучасній літературній російській мові існує понад 1 000 полонізмів, а загальна кількість польських запозичень (у тому числі історичних) оцінюється ним у близько 7 500 слів. До найбільш поширених полонізмів у російській мові відносять, зокрема:

• башня < baszta
• бердыш < berdysz
• бляха < blacha
• бричка < bryczka
• брюква < brukiew
• будка < buda
• бутылка < butelka
• буханка («буханець») < bochenek
• быдло < bydło
• вага («коромисло вагівниці», «вагівниця для великих вантажів», «стельвага») < waga
• венгр < Węgier (замість дав.-рус. угринъ)
• вензель < węzeł
• вирши < wirsze
• гарцевать < harcować
• гвалт < gwałt
• гоголь-моголь < kogel-mogel < нім. Kuddelmuddel
• гонор < honor
• готовальня < gotowalnia
• грош < grósz
• гусар < husar
• дармовой < darmowy
• дозволить < dozwolić
• доскональный < doskonaly
• дратва < dratwa
• дрель < drel < нім. Drill
• дышло < dyszel
• если < jeśli < jestli
• жолнер < żołnierz
• забияка < zabijak
• замахиваться (у значенні «робити замах»)
• за́мок < zamek
• заядлый < zajadłу
• карета < kareta < італ. carretta
• карта < karta
• каштан < kasztan
• клавиша < klawisz
• клянчить < klęczeć
• кляуза < klauza < лат. clausa
• козлы < kozły
• король < król
• королева < królewa
• костёл < kościół < чеськ. kostel
• кролик < królik
• кружка («кухоль») < kruż < сер.-в.-нім. krûse
• крыжовник («аґрус») < *krzyżewnik
• кувалда < kowadło (через білоруське посередництво)
• курок < kurek
• кухня < kuchnia
• мазурка < mazurka
• малевать < malować
• манатки < manaty
• махина < machina
• мещанин < mieszczanin
• миндаль < migdał
• муштровать < musztrować
• обыватель < obywatel
• отвага < odwaga
• паковать < pakować
• пан < pan
• папироса < papieros
• Париж < Paryż
• пастернак < pasternak
• петрушка < pietruszka
• повидло < powidło
• подлец < podlec («незнатна людина»)
• поединок < pojedynek
• пончик < pączek
• поручик < poruczik («помічник»)
• потрафлять < potrafiać
• почта < poczta < нім. Poste
• предместье < przedmieście
• принять за < przyjęć za
• прошляпить < prześlepić («проглядіти», «не помітити»; утворене від ślepy)
• пуля < kula
• пунцовый («червоногарячий») < ponsowy < фр. роnсеаu
• пушка < puszka («металева коробка»)
• рама < rama
• ратуша < ratusz
• рисунок < rysunek
• рынок < rynek
• рыцарь < rycerz
• сбруя < zbroja
• скарб < skarb
• склеп < sklep
• скромный < skromny
• слесарь < ślusarz
• смаковать < smakować
• смалец < smalec
• сумка < suma, sumka
• таблица < tablica
• так что < tak co
• танец < tanec
• тарелка < talerz
• тасовать < tasować
• уважать < uważać
• улан < ułan
• фигляр < figlarz
• филёнка < filunek
• форточка < fortka
• хлопец < chłopec
• цель < cel
• цирюльник < cyrulik
• цифра < cyfra
• червонец < czerwony
• шкатулка < szkatuła
• шкодливый < szkodliwy
• шкура < skóra < прасл. *skora. Питомо російське слово — скора (пор. скорняк — «кушнір»)
• шляхта < szlachta
• шпалеры («гобелени, тканинні шпалери», «штахети для рослин») < szpaler
• шпаргалка < szpargały
• якобы < jakoby
• ярмарка < jarmarek

У білоруській мові

• артыкул < artykuł
• ахвяра < ofiara
• быдла < bydło
• вандроўка < wandrować < нім. wandern
• кавадла < kowadło
• моц < moc
• лямант < lament
• пярсьцёнак
• сукенка
• слуп < słup
• страшыдла < straszydło
• тлушч < tłuść
• цудоўны < cudowny

Див. також

• Українсько-польські мовні зв'язки
• Польська мова
• Запозичення
• Українізм
• Українська мова

Література

• Ткаченко О. Б. Полонізм // Українська мова: Енциклопедія. — К., 2000. — С. 466.
• Огієнко І. Полонізми в сучасній українській літературній мові // «Рідна Мова», 1936 р., ч. 1, с. 13-18.
• Кононенко І., Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s. ISBN 978-83-235-0838-0.
• Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
• М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
• Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912.

Посилання

• Полонізми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 425. — 634 с.