Полтавська вулиця (Київ)
| Полтавська вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Солдатська слобідка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Полтавської битви |
| Колишні назви | |
| Кудрявська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 390 м |
| Координати початку | 50°27′22″ пн. ш. 30°29′25″ сх. д. / 50.456139° пн. ш. 30.490444° сх. д.Координати: 50°27′22″ пн. ш. 30°29′25″ сх. д. / 50.456139° пн. ш. 30.490444° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′18″ пн. ш. 30°29′07″ сх. д. / 50.455056° пн. ш. 30.485306° сх. д. |
| поштові індекси | 01135 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Лук'янівська» |
| Автобуси | А 119 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
| Трамваї | Т 15, 18 (по Дмитрівській вулиці) |
| Тролейбуси |
Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців); 19, 19Д, 33 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11328 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414819 |
| Мапа | |
 | |
 Полтавська вулиця у Вікісховищі | |
Полта́вська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до вулиці В'ячеслава Чорновола (наскрізного проїзду немає, з'єднана сходами).
Прилучаються вулиці Олександра Кониського, Дмитрівська і Золотоустівська.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Кудря́вська, від місцевості Кудрявець, поблизу якої вона розташована. У 1908 році, за проханням жителів вулиці, вулиця перейменована на Полтавську, на честь 200-річчя Полтавської битви (відзначалося в 1909 році).
Забудова[ред. | ред. код]
У другій половині XIX століття — першій половині XX століття вулиця була забудована одно-, дво- та триповерховими зразковими будинками. Серед них виділявся будинок № 4-А — особняк Івана Щітківського, перший взірець українського архітектурного модерну київської школи. Дерев'яний, обкладений цеглою будинок був зведений у 1907—1908 роках за проектом українського архітектора Василя Кричевського. За оздоблення будинку кольоровою плиткою Василеві Кричевському та народному майстру-керамісту Іванові Глодеревському (з Опішні) на Другій кустарно-промисловій виставці 1909 року було присуджено премію.
У 1950-х роках почалося знесення старої забудови, яке досягло максимуму в 1980-х роках. Сучасна забудова вулиці відноситься переважно до кінця 1950-х років та представлена будинками серії 1-406 (цегляні «хрущовки»). Наприкінці вулиці зберігся колишній прибутковий будинок 1905 року.
-
Полтавська вулиця
Джерела[ред. | ред. код]
- Полтавська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Полтавська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 133.
- Полтавська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 173. — ISBN 5-88500-070-0.
- Полтавська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 199. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вулиця Полтавська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Друг О. М., Малаков Д. В. Особняки Києва. — К.: «Кий», 2004. — 823 с. — ISBN 966-7161-60-9.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
