Полтавський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полтавський тролейбус
Trol-ua-poltava.jpg
Тролейбусна система
Країна Україна Україна
Місто  Полтава
Дата відкриття 13 вересня 1962
Кількість маршрутів 10
Пасажиропотік 28 034,4 тис. чол. (2016)[1]
Довжина контактної мережі 73,2 км[2]
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів 62 пасажирських, 2 службових
(01.01.2017)[3]
Моделі тролейбусів в експлуатації ЮМЗ Т1, ЮМЗ Т2, ЮМЗ Е186, Богдан Т701.10, Богдан Т701.17, КТГ-1
Вартість проїзду 1,50 грн. (з серпня 2014 року)
Експлуатуюче підприємство КП «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради
CMNS: Полтавський тролейбус на Вікісховищі

Полтáвський тролéйбус — діюча в обласному центрі місті Полтаві тролейбусна система України.

Власником тролейбусної мережі є місто, забезпечення перевезень пасажирів здійснює комунальне підприємство «Полтаваелектроавтотранс» Полтавської міської ради.

Єдине тролейбусне депо Полтави розташоване у Київському районі за адресою: вул. Халтуріна, 10.

Історія[ред.ред. код]

У Полтаві ще у 1913 році планувалось запустити трамвай, що мав сполучити два залізничні вокзали, — муніципалітет виділив відповідні кошти на проектування. На перепоні втілення цих планів встала Перша світова війна, потому — революційні події (1917—1921) років. Вже за СРСР, у 19221924 роках до «трамвайної ідеї» повернулися знову — лінію не тільки спроектували, а і почали будувати, однак зрештою неообхідні кошти спрямували на іншу новобудову, а вже прокладену колію розібрали.

12 грудня 1948 року, коли в Полтаві постало питання про громадський транспорт, зародилася ідея про будівництво полтавського тролейбуса — своїм наказом за № 305 облвиконком підтвердив цей свій намір, однак ідея знайшла втілення лише за роки.

У квітні 1954 року було розроблено проект будівництва тролейбусного комплексу, згідно якого планувалося прокласти 38 км ліній, побудувати 4 тягові підстанції (ТП) і депо. Через низку причин будівництво не відбулося.

У грудні 1959 року затверджений остаточний проект будівництва тролейбусної системи, перша черга якого складалася з депо на 50 машино-місць, двох тягових підстанцій і лінії між двома залізничними вокзалами довжиною 13 км.

У листопаді 1960 року розпочато будівництво ремонтних майстерень (депо) на вулиці Халтуріна.

У травні 1962 року на навчання в Харківське ТТУ відправлено майбутніх полтавських електротранспортників (водіїв, слюсарів, електромонтерів).

Перший пробний рейс полтавського тролейбуса відбувся 4 вересня 1962 року, а урочисте відкриття тролейбусного руху в Полтаві відбулося 14 вересня 1962 року. Спорудження лінії від Південного до Київського вокзалу велося інтенсивними темпами — за 8 місяців було освоєно 2 млн карбованців капіталовкладень. І хоча вже традиційним стало відправлення у провінційні міста для запуску ліній застарілих моделей, полтавській міській владі вдалося заполучити для старту міського тролейбуса 8 новеньких машин ЗіУ-5. Почалися регулярні пасажирські перевезення по маршруту № 1 Київський вокзал — Південний вокзал.

У травні 1963 року надійшли перші тролейбуси Київ-5ЛА, створені на базі автобуса ЛАЗ-695Б. Через два роки основою рухомого складу будуть тролейбуси Київ-5ЛА і ОдАЗ-695Т.

Від 1963 року парк полтавських тролейбусів поповнився тролейбусами Київ-5 і 16-ма Київ-6.

28 червня 1963 року введено в експлуатацію лінію тролейбусного маршруту № 2 від Південного вокзалу вулицею Європейською до Склозаводу.

2 березня 1964 року відкрито лінію маршруту № 3 вулицею Маршала Бірюзова (тоді — вул. Решетилівська) до Браїлків.

У листопаді 1964 року введений в експлуатацію ексклюзивний тролейбус МТБЕС, який був отриманий в якості братської допомоги з Харківського ТТУ в 1962 році.

На протязі 1965 — 1971 років в Полтаву надійшли тролейбуси різних моделей виробництва Київського заводу електротрансопрта ім. Ф. Дзержинського: «КТБ-1», «Київ-2», «Київ-3», «Київ-4», «Київ-6А».

12 жовтня 1965 року відкрито маршрут № 4 Південний вокзал — сел. Браїлки.

У 1966 році розпочато широкомасштабне будівництво житлового мікрорайону Алмазний, і тоді ж було заплановано будівництво лінії вулицею Степового Фронту (тоді — вулиця Польова).

1 серпня 1966 року подовжено тролейбусну лінію до заводу ГРЛ. Маршрути № 3 і № 4 отримали нову кінцеву «завод ГРЛ».

20 грудня 1968 року відкрито лінію в мікрорайон Алмазний вулицею Степового Фронту до площі Калініна. Почав працювати маршрут № 5 «Будинок зв'язку — пл. Калініна».

У 1970 році впроваджено безкондукторне обслуговування пасажирів: тролейбуси обладнуються компостерами, на зупинках ставляться кіоски з продажу талонів.

На протязі 1969 — 1971 почалося масове надходження тролейбусів ЗіУ-5, які поступово замінили недосконалі типи київських тролейбусів.

14 червня 1971 року відкрито маршруту № 6 Південний вокзал — пл. Калініна.

6 листопада 1972 року цю лінію подовжено до вулиці Велико-Тирнівської. В листопаді того ж року було відкрито маршрут № 7 вул. Велико-Тирнівська — завод ГРЛ.

У грудені 1972 року надійшли перші тролейбуси підвищеної комфортності типу ЗіУ-682, які на довгі роки стали базовою моделлю тролейбусного парку Полтави.

1977 — 1981 рр. — розширення і реконструкція депо до 86 машино-місць, будівництво додаткових виробничих цехів і приміщень.

20 вересня 1978 року відкрито маршрут № 8 Київський вокзал — вул. Велико-Тирнівська, який був приурочений до Олімпіади-1980.

У 1980-х роках було збудовано ряд нових ліній: 7 жовтня 1981 року подовжено лінію від Склозаводу до с. Розсошенці, а 7 листопада того ж року — збудовано лінію вулицею Велико-Тирнівською від вулиці Маршала Бірюзова до Половків і відкрито маршрут № 9 Центр — мікрорайон Половки.

23 лютого 1983 року відкрито маршрут № 10 Склозавод — вулиця Велико-Тирнівська.

6 жовтня 1984 року лінію від Половків подовжено до мікрорайону Сади І.

11 серпня 1987 року відкрито лінію вулицею Зіньківською до Інституту зв'язку.

12 липня 1987 року відкрито тролейбусну лінію по вул. Зіньківській, відкрито маршрут № 7 Сади-1 — Училище зв'язку.

1988 рік — зафіксовано піковий обсяг перевезень пасажирів, який склав 64,2 млн. чоловік.

1991 рік — впровадження системи голосового зв'язку по контактного проводу «Пульсар».

У 1992 році зафіксовано найбільшу одночасну кількість тролейбусів — 150 одиниць (всі — ЗіУ-682).

У лютому 1993 року надійшли перші зчленовані тролейбуси вітчизняного виробництва ЮМЗ Т1. Почалася ера тролейбусів марки «Південного машинобудівного заводу», яка тривала до 2011 року.

У квітні 1994 року надійшли перші тролейбуси ЮМЗ Т2, які були обрані для заміни застарілих ЗіУ-682.

16 грудня 1994 року відкрито тролейбусну лінію в мікрорайон Левада і маршруту № 12, який з'єднав Леваду з Центром міста.

1995 року — впровадження кондукторного обслуговування тролейбусів. Перші кондуктора з'явилися на зчленованих ЮМЗ Т1 на маршрутах № 5 і № 9.

1997 — 2000 роки — масове надходження тролейбусів ЮМЗ Т2, які поступово почали замінювати ЗіУ-682.

У 1999 році встановлено абсолютний рекорд: Полтава отримала 16 нових тролейбусів, тоді як інші тролейбусні міста України разом узяті отримали 12 тролейбусів.

У період 19962000 років було придбано 57 тролейбусів з 73, що в теперішній час (наприкінці 2000-х років) перебувають на балансі.

Відкрита 23 вересня 2000 року нова лінія по вулиці Сінній розвантажила вулицю Європейську від великих транспортних потоків. На сьогодні це найновіша лінія у місті.

У 2000-х роках модернізація полтавського тролейбусного парку загальмувалась.

У січні 2006 року тролейбусне депо було реформовано в комунальне підприємство «Полтаваелектроавтотранс».

З вересня 2008 року Полтава стала першим містом в Україні (серед середніх і великих тролейбусних систем), яка припинила експлуатацію тролейбусів ЗіУ-682 на лінії з пасажирами.

31 серпня 2011 року прибув перший тролейбус Богдан Т701.10. Наразі тролейбусів такої моделі у місті 10 одиниць.

20 жовтня 2011 року відбулася презентація 10 нових тролейбусів Богдан Т701.10, які були запущені на кільцеві маршрути № 5 та № 15. Престиж електротранспорту в Полтаві різко зріс.

У листопаді 2011 року у Полтаві в пивничці «Сто доріг» було презентовано збірку «Маршрути полтавської поезії». Книжка, що вийшла друком ще у вересні, містить вірші і тексти пісень 17 авторів, більшість з яких маловідома полтавському читачеві. На обкладинці збірки зображена перша схема тролейбусних маршрутів Потави[4].

21 грудня 2011 року виїхав з цеху перший відновлений власними силами підприємства тролейбус ЮМЗ Т2 № 66. Було вирішено відновленим тролейбусам привласнювати назву ЮМЗ Т2 «Полтава».

14 вересня 2012 року Полтавському тролейбусу виповнилося 50 років. Цій події була присвячена книга «Полтавський тролейбус: 50 років праці та історії».

З 2012 року тролейбусне депо здійснює капітальні ремонти тролейбусів ЮМЗ Т2.

13 грудня 2012 року виїхав шостий за рахунком відновлений тролейбус ЮМЗ Т2 «Полтава» № 103. Таким чином, виробничі потужності підприємства по відновленню тролейбусів становлять 6 машин в рік. У планах  — продовжувати проведення подібних робіт навіть після закінчення ремонту 10 запланованих ЮМЗ Т2.

У січні 2014 року виїхав 10-й відновлений тролейбус ЮМЗ Т2 «Полтава» № 92, на якому завершилася міська програма відновлення 10 тролейбусів ЮМЗ Т2. Однак, маючи кваліфіковані кадри і досвід відновлення, підприємство планує продовжувати відновлювати тролейбуси ЮМЗ Т2 для подовження терміну їх експлуатації.

На початку 2017 року, містом отримано 5 тролейбусів Богдан Т701.17 для маршруту № 12[5]

16 березня 2017 року КП «Полтаваелектроавтотранс» презентувало нові тролейбуси типу Богдан-Т701.17, закуплені по Програмі розвитку міського електротранспорту в місті Полтава, та один капітально відремонтований, модернізований і переобладнаний тролейбус ЮМЗ Т2П[6].

Маршрути[ред.ред. код]

Маршрути полтавського тролейбуса на протязі років змінювались чимало разів.

Діючі маршрути[ред.ред. код]

Станом на 2017 рік діють 10 маршрутів:

Початковий пункт Кінцевий пункт Маршрут руху
1 Київський вокзал Південний вокзал ч/з Центр, вул. Соборності і вул. Небесної Сотні
2 селище Розсошенці Південний вокзал ч/з вул. Європейську, вул. Небесної Сотні
3 Завод ГРЛ Склозавод ч/з вул. Маршала Бірюзова, вул. Сінну і Європейську вул.
4 Південний вокзал Завод ГРЛ ч/з вул. Маршала Бірюзова, пл. Зигіна, вул. Соборності, вул. Небесної Сотні
5 Кільцевий За годинниковою стрілкою ч/з вул. Івана Мазепи, Європейську вул., вул. Соборності, вул. Маршала Бірюзова, вул. Велико-Тирновську
6 Завод ГРЛ Південний вокзал ч/з вул. Велико-Тирновську, вул. Івана Мазепи, Європейську вул., вул. Небесної Сотні
7 селище Розсошенці Інститут зв'язку ч/з вул. Івана Мазепи, вул. Велико-Тирновську, вул. Маршала Бірюзова
8 вул. Героїв Сталінграда Інститут зв'язку ч/з вул. Івана Мазепи, вул. Сінну, вул. Соборності
12 Інститут зв'язку мікрорайон Левада ч/з вул. Зіньківську, вул. Соборності, вул. Небесної Сотні, просп. Миру
15 Кільцевий Проти годинникової стрілки ч/з вул. Івана Мазепи, Європейську вул., Центр, вул. Соборності, вул. Маршала Бірюзова, вул. Велико-Тирновську

Найкоротший маршрут — № 1 (13 км), найдовший — № 6 (33,8 км).

Скасовані маршрути[ред.ред. код]

Початковий пункт Кінцевий пункт Маршрут руху Примітки
9 мікрорайон Сади-1  Південний вокзал ч/з вул. Велико-Тирновську, вул. Маршала Бірюзова, вул. Соборності, вул. Небесної Сотні
10 Завод ГРЛ Склозавод ч/з вул. Велико-Тирновську, вул. Івана Мазепи, Європейську вул. Не працював від літа 2008 року
11 вул. Героїв Сталінграда Південний вокзал ч/з вул. Івана Мазепи, Європейську вул., вул. Сінну, вул. Соборності, вул. Небесної Сотні
13 вул. Героїв Сталінграда мікрорайон Левада ч/з вул. Івана Мазепи, Європейську вул., вул. Небесної Сотні, просп. Миру
14 селище Розсошенці Інститут зв'язку ч/з Європейську вул., Центр, вул. Соборності, вул. Зіньківську Не працював від літа 2008 року

Рухомий склад[ред.ред. код]

На балансі КП «Полтаваелектроавтотранс» ПМР перебуває 62 пасажирських тролейбуси:

  • ЮМЗ Т2 (40 одиниць);
  • ЮМЗ Т1 (6 одиниць);
  • вкорочені ЮМЗ Т1 (ЮМЗ Т1Р або ЮМЗ Т2П) (5 одиниць);
  • ЮМЗ Е186 (1 одиниця);
  • Богдан Т701.10 (10 одиниць, експлуатуються переважно на кільцевих маршрутах);
  • Богдан Т701.17 (5 одиниць, експлуатуються на маршруті № 12);

та 2 службових тролейбуси (КТГ-1 і ЮМЗ Т2)[7].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]