Суниці мускусні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Полуниця)
Перейти до: навігація, пошук
Суниці мускусні, полуниці
Fragaria Moschata.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Родина: Розові
Рід: Суниці
Вид: Fragaria moschata
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Fragaria moschata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Fragaria moschata
EOL logo.jpg EOL: 629147
IPNI: 60441586-2
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 64940

Суниці мускусні, полуни́ці, тру́скавки[1] (Fragaria moschata) — трав'яниста багаторічна рослина роду суниці (Fragaria) родини розових (Rosaceae). Важлива садова культура. Окремий плід рослини називають — полуниця.

Походження назви[ред.ред. код]

Слово «полуниці» вважають похідним від дієслова «паленіти» (у давнішій формі *поленіти) — «яскраво горіти», «червоніти», «рум'яніти». Назва пов'язана з яскраво-червоним кольором ягід полуниць. Пор. також іншу назву полуниць — «червона ягода» і її сербські назви — рдеча jагода, црвена jагода[2].

Слово «трускавки», яке уживають щодо звичайних полуниць на Галичині, Волині, Закарпатті утворене від звуконаслідувального кореня trusk- («тріск», «хруст») і пов'язане з хрускотом насінин на зубах при розжовуванні її ягід. Аналогічно звучать польська (truskawki) та словацька (truskavka) назви цієї рослини[3]. Також відомий прикметник «трускавковий», тобто «полуничний».

Латинська назва полуниць Fragaria moschata буквально значить «запашниця мускатна» («мускусна»). Родова назва Fragaria пов'язана зі словом fragrans («запашний», «ароматний»)[4].

Вирощування[ред.ред. код]

Інтервальне відео спостереження за життєвим циклом супліддя мускусної суниці в період розвитку від квіткової бруньки до стиглого плоду протягом близько 40 діб

Добре плодоносити починають 2 роки після висадження[Джерело?]. Так плодоносять до 6 року.

За вмістом вітаміну С полуниці поступаються лише чорній смородині. У п'ятьох ягодах середньої величини вітаміну С стільки ж, скільки в одному великому апельсині. А фолієвої кислоти в полуницях більше, ніж у малині й винограді.

В 200 г свіжих полуниць міститься 60 калорій, 4.6 г клітковини, 0 г жиру, 1.2 г білка, 14 г вуглеводів, 28 мг кальцію, 0.8 мг заліза, 20 мг магнію, 38 мг фосфору, 54 мг калію, 1.4 мг селену, 113.4 мг вітаміну С, 35.4 мкг фолієвої кислоти, 54 мг вітаміну А.

Застосування в медицині [Джерело?][ред.ред. код]

Також полуниці допомагають у лікуванні гіпертонії й використовуються в медицині, як засіб що очищає травну систему.

  • Полуниці мають потужну протизапальну й протимікробну дію. Тому при хворому шлунку їх прописують як ліки.
  • Антисептичні властивості полуниць використовуються для лікування запальних захворювань носоглотки (застосовують водний настій ягід, ним полощуть горло при ангінах і рот при стоматитах) і усувають неприємний запах з рота.
  • Полуниці пригнічують розвиток вірусу грипу.
  • Наявність у їх складі йоду компенсує його нестачу в повсякденній їжі й питній воді.
  • Полуниці мають цукрознижувальну дію. Тому їх включають у харчування хворих на цукровий діабет[Джерело?].
  • Приймання натще 4-6 столових ложок свіжого полуничного соку допомагає при жовчнокам'яній хворобі. При захворюваннях нирок і сечових шляхів рекомендується весь сезон уживати ягоди полуниць. Краще їсти щодня не менше 400 грамів.
  • Полуниці є природним сечогінним засобом і заспокійливо діють на печінку. Тому при ревматизмі й захворюваннях печінки рекомендується застосовувати полуничну дієту.
  • Полуниці дозволяють заповнити дефіцит заліза при малокрів'ї
  • Згідно з новітніми дослідженнями, споживання в їжу полуниць суттєво підсилює лібідо. Причому це твердження слушне як для чоловіків, так і для жінок. Причиною усьому є цинк, високий відсоток якого міститься в насінні ягід. Цинк є важливим елементом, що сприяють сексуальному збудженню.
  • У народній медицині полуниці використовували як протимікробний засіб, для лікування авітамінозів, подагри й маткових кровотеч. А також при лікуванні екземи, діатезу, шкірного висипу, невеликих ранок. Необхідно просто нанести кашку з полуниць на хворе місце.
  • Ягоди полуниць й відвар з їх листя нормалізують обмін речовин і тиск, рятують від безсоння. Полуниці — відмінний профілактичний засіб від таких хвороб, як атеросклероз і гіпертонія.
  • Полуниці — сильний алерген. Схильним до алергії потрібно зменшити кількість їх споживання або запивати їх будь-яким кисломолочним продуктом. Полуниці також протипоказані при підвищенім виділенні шлункового соку, тривалих шлункових і печінкових кольках і апендициті. Маленьким дітям і вагітним жінкам полуниці й напої з їх листя треба вживати особливо обережно.

Хімічний склад [Джерело?][ред.ред. код]

Плоди містять цукри (6-9,5%), лимонну, яблучну, хінну, саліцилову, фосфорну кислоти, при дозріванні з'являється бурштинова, сліди шикімової та гліколевої кислот; вітамін C, пектинові речовини, антоціани, каротин, ефірну олію, сліди вітаміну В; флавоноїди — кверцетин, кверцитрин.

Посадка та догляд за трускавками [Джерело?][ред.ред. код]

Перед посадкою потрібно звести до мінімуму можливість пошкодження плодів паразитами. Ретельно перевірте місце для майбутньої клумби, приберіть всіх колорадських жуків. Запобігти загниванню коренів рослини поможуть фунгіцидні препарати. Для профілактики виникнення всіляких гнилей добре прогрійте на сонці верхні 7 см ґрунту. Необхідно, щоб ґрунт був глибоко розпушений і зволожений, але не мокрий.

Якщо ви використовуєте покупні саджанці, то їх слід зберігати в темному прохолодному місце з оптимальним рівнем вологості ґрунту. Власні рослини бажано відразу ж висаджувати на нове місце. Ідеальний час для висадки полуниць — весна або осінь. Кущі не можна садити дуже близько один до одного. Оптимальна відстань — 40 сантиметрів. Всі рослини потрібно додатково полити і удобрити органічним розчином.

Зазвичай, у перший рік після висадки плоди не збирають. Полуниці мають набрати біомасу і вкоренитися. У теплу пору, до зав'язування плодів, рослину потрібно поливати й удобрювати. У суху погоду — полив найкраще здійснювати рано вранці раз на тиждень. Вода для поливу повинна бути тепла відстояна або джерельна. Підживлення проводиться один раз на два тижні.

Щоб ягоди не загнили, під кущ можна насипати тирси. При зборі ягід слід відривати їх разом з плодоніжкою. Також потрібно час від часу обрізати вуса. У період плодоношення бажано удобрювати полуниці виключно хімічними добривами (калій, азот, фосфор, зола, перегній). У період сильних дощів, рослину потрібно вкривати і повністю припинити поливання.

Зберігання полуниць [Джерело?][ред.ред. код]

При купівлі полуниць у магазині або на ринку вибирайте міцні яскраво червоні ягоди зі свіжими квітконіжками. Видалення або руйнування останніх викликає руйнування вітаміну С у ягодах. Якщо хоча б одна ягода в упакуванні почала пліснявіти, то спори цвілі вже поширилися й на інші ягоди, хоча це може бути непомітно неозброєним оком.

Зберігання в холодильнику не робить ягоди смачнішими або кориснішими. Зберігати ягоди при кімнатній температурі можна не довше декількох годин — цей процес теж сприяє руйнуванню вітаміну С і потемнінню ягід. Щоб зберегти суниці в найкращому стані, потрібно вільно скласти немиті ягоди в простору ємність в 2-3 шари (не більше!), а зверху натягнути пластикову плівку. У такому виді ягоди можуть зберігатися в нижньому відділенні холодильника протягом 2-3 днів.

Ягоди, які ви не плануєте вжити відразу ж, краще збирати рано у ранці або в прохолодний день.

Мийте ягоди безпосередньо перед уживанням під струменем холодної води, склавши їх у друшляк. Ніколи не залишайте ягоди лежати у воді — вони втратять і зовнішній вигляд, і корисні якості. Вживати зібрані або куплені полуниці краще якомога швидше. Свіжі полуниці добрі в будь-якому вигляді: з мюслями й пшеницею на сніданок, у фруктових коктейлях, у фруктових салатах, з вершками або сметаною.

Шкідники[ред.ред. код]

Цікавий факт[ред.ред. код]

Назву українського міста Трускавець деякі вважають похідною від одної з назв полуниці («трускавка»). Проте, відоме, що у Європі полуниця з'явилася лише після 1712 року, а місто відоме з XV ст. Запропонована версія походження від литовського druska («сіль»): Прикарпаття було значним центром солеваріння. На користь цього варіанту свідчать тісні міждержавні стосунки Галицько-Волинського князівства і Великого Князівства Литовського у XII–XV ст. Однак, як вважають більшість дослідників, назва Трускавець походить від давньоруського імені Трушко, або Трусько, звідки Трусковіч, згодом — Трускавець[5].

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Флора УРСР. Том VI / під ред. Зеров Д. К. — К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1954. — с. 97.
  2. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009. 
  3. Вільний тлумачний словник. Новітній онлайновий словник української мови (2013). 
  4. fragrans. 
  5. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. К., 1973, с. 151
Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.