Польська нотація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Польська нотація (також відома як префіксна нотація) — вид запису алгебраїчних та логічних виразів, при якому символ операції ставиться перед операндами. Якщо арність операторів фіксована, то отримуємо синтаксис без використання будь-яких дужок і без двозначності. Польську нотацію запропонував у 1920-х роках польський логік Ян Лукасевич з метою спрощення логіки висловлень.

Наприклад,

+ 2 6

відповідає виразу 2 + 6 у звичайній (інфіксній) нотації.

Польська нотація застосовується в логіці й інформатиці, оскільки вона спрощує інтерпретацію виразів комп'ютером. На її основі було розроблено зворотну польську нотацію, де знак операції стоїть після операндів.

Дивись також[ред.ред. код]