Польське національне патріотичне товариство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Польське національне патріотичне товариство (пол. Narodowe Towarzystwo Patriotyczne) — польська таємна організація, яка діяла у 18211826 роках, заснована групою революціонерів-дворян на чолі з Валеріаном Лукасинським з метою відновлення національної незалежності Польщі. Членами організації були в основному офіцери. Радикальні члени Національного патріотичного товариства (Лукасиньский, Шредер) виступали за соціальні реформи, прагнули встановити контакт з городянами та інтелігенцією. Після арешту Лукасіньского і його спільників у 1822 році до керівництва товариства прийшли помірні представники шляхти. У 1823 році Національне патріотичне товариство встановило зв'язок з Південним товариством (декабристів) для підготовки повстання. До планів Південного товариства входило повернення Польщі державної незалежності. Налагодити зв'язки з польським товариством було доручено Бестужеву-Рюміну. Переговори Південного товариства декабристів з Національним патріотичним товариством у 18241825 роках не привели до ідеологічного зближення та спільних дій. У 1826 році влада Російської імперії заарештувала членів Національного патріотичного товариства, віддали їх під суд польського сейму. Суд відмовився розцінити діяльність Національного патріотичного товариства як державну зраду і виніс обвинуваченим у 1828 році демонстративно м'який вирок.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]