Польсько-український кордон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кордон Польщі та України
Polsko-Ukrajinská hranice v blízkosti Kremenca.jpg
Країни: Польща Польща
Україна Україна
Довжина: 535 км
Дата встановлення: 24 серпня 1991
Остання зміна кордону: Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)
Охороняють кордон: Польща Прикордонна служба охорони (пол. Straż Graniczna)
Україна Державна прикордонна служба України
Прикордонні
адміністративні одиниці:
Польща Польща:
 • size Люблінське воєводство
 • size Підкарпатське воєводство
Україна Україна:
 • Волинська область Волинська область
 • Львівська область Львівська область
 • Закарпатська область Закарпатська область

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Польсько-український кордон
Знак на потрійному стику кордонів України, Польщі та Словаччини.

Польсько-український кордон — кордон між Україною та Польщею, що існує формально з моменту набуття незалежності України від Радянського Союзу, тобто від 24 серпня 1991. До 1991 року нинішній польсько-український кордон був частиною польсько-радянського кордону й мав ідентичне розташування. Довжина кордону становить 535 км[1].

Польсько-український кордон є також зовнішнім кордоном Європейського Союзу.

Розташування кордону[ред.ред. код]

Кордон з Україною простягається від Ужоцького перевалу, по долині Сян на схід від Лютовіска Устриків Долішніх, перетинає долину річки Стривігор, Перемишльські ворота, в районі Крилова досягає річки Буг, а потім проходить вздовж Бугу на Собібур. Відділяє польські Підкарпатське та Люблінське воєводства на заході від українських Закарпатської, Львівської та Волинської областей на сході.

Пункти перетину кордону[ред.ред. код]

На польсько-українському кордоні знаходиться 12 пунктів перетину кордону — 6 автодорожніх і 6 залізничних. Планується створення ще чотирьох пунктів перетину кордону.

Автодорожні[ред.ред. код]

  1. Ягодин — Дорохуськ
  2. Устилуг — Зосін
  3. Угринів — Долгобичув
  4. Рава-Руська — Гребенне
  5. Краковець — Корчова
  6. Шегині — Медика
  7. Смільниця — Кросьцєнко
  8. Грушів — Будомнєж

Залізничні[ред.ред. код]

  1. Ягодин — Дорохуськ
  2. Рава-Руська — Гребенне
  3. Володимир-Волинський — Грубешів
  4. Хирів — Кросьцєнко
  5. Мостиська — Перемишль
  6. Рава-Руська — Верхрата

Рух через кордон[ред.ред. код]

Аналіз руху на польсько-українському кордоні протягом 1990-х років дозволяє зауважити певне зниження подорожей польських громадян в Україну, і збільшення подорожей українських громадян до Польщі. Наприклад, в 1995 році найбільший пункт перетину у Медиці перетнуло 3,4 млн чоловік. З цього числа у Польщу в'їхало 1,5 млн іноземців і 100 тисяч поляків, а виїхало з Польщі 1,7 мільйонів іноземців, і 100 тисяч поляків. Подібні співвідношення спостерігалися і на інших пунктах перетину[2].

В 1996 році українсько-польський кордон перетнули 10,6 млн осіб, що було на 10,4 % більше ніж у 1995 і на 60 % більше, ніж у 1996[3]. На початку 2000-х років польсько-український кордон перетинали до вісімнадцяти мільйонів осіб і до шести мільйонів транспортних засобів. Останніми роками в середньому українсько-польський кордон перетинають п'ятнадцять мільйонів осіб і більш ніж чотири мільйони транспортних засобів.[4]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]