Поль Баньян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поль Баньян (англ. Paul Bunyan) — велетень-дроворуб з американського фольклору. [1] [2]

Статуя Поля Баньяна в місті Банґор, штат Мен

Персонаж виник в усних легендах лісорубів Північної Америки, [1][2] [3] [4] а пізніше був популяризований письменником Вільямом Логхедом(1882—1958) в рекламному проспекті 1916 року для Red River Lumber Company. [5] Поль Баньян став персонажем кількох літературних творів, п'єс, мультфільмів, рекламних роликів, тощо. [2] Також, існують його численні статуї в різних містах Північної Америки. [6] [7]

Етимологія[ред. | ред. код]

Існує багато гіпотез щодо етимології імені Поль Баньян. Багато з них припускають його франко-канадське походження. За звучанням «Баньян» схоже на квебекський вираз «bon yenne!», що виражає подив і потрясіння. Англійське призвіще Bunyan походить з того ж кореня що і старофранцузьське bugne, зі значенням великий пагорб. Деякі дослідники вважають, що це ім'я походить від імен інших персонажів франко-канадського фольклору Bon Jean і Tit Jean. [8]

Ранні згадки[ред. | ред. код]

Лісоруби біля Беллінгему, Вашингтон, 1910

Майкл Едмондс у своїй книзі «Οut of the Northwoods: The Many Lives of Paul Bunyan», писав, що історії про Поля Баньяна розповідались, принаймні за 30 років до того, як потрапити в друк. На відміну від довгих історій, що публікувалися, «історії», що їх розповідали один одному лісоруби були вкрай короткими і фрагментарними.[4] Деякі з них включали мотиви з інших легенд, такі як екстремальна погода і чудернацькі тварини.[9] Найперша записана згадка про Поля Баньяна — непідписана колонка в газеті Duluth News Tribune за 1904 рік.

Чарльз Браун випустив в 1922 році книгу, в якій переказав ті байки, що ходили серед лісорубів Вісконсину. Згідно з ними, Поль Баньян — 7-футовий(2,1 м) лісоруб, що має надзвичайну фізичну силу. Його легені були такими сильними, що він дув в дупло дерева щоб зібрати своїх людей на вечерю, а коли він розмовляв, то з дерев падало листя. Він був настільки вправним лісорубом, що повністю зачистив Північну Дакоту від дерев. Його велетеньський синій бик також згадується в тих легендах, хоча імені він ще не мав.[10] Як можна бачити, фольклорний образ був значно менш вражаючим, ніж версія, що потрапила до казок.

У рекламі[ред. | ред. код]

Вільям Логхед був першим, хто використав Поля Баньяна в комерційних цілях у серії рекламних кампаній для Red River Lumber Company. Його першою спробою був буклет з заголовком «Представляємо містера Поля Баньяна з Вествуду, Каліфорнія», але вона не справила ефекту, аж доки не були надруковані «Казки про Поля Баньяна, том 2», що надало кампанії поштовху. [2]  Логхед прикрасив старі легенди, і додав кілька придуманих ним самим, тому його Баньян не був ідентичним фольклорному. Серед іншого, він дав ім'я «Бейб» приятелю Баньяна, синьому бичку, збільшив зріст лісоруба до неможливості, і намалював його перше зображення.  [11] Через це існує деяка невизначенність у питанні, чи можна Поля Баньяна віднести до справді фольклорних персонажів. [1]

Тим не менш, кампанія зробила Поля Баньяна загальновідомим по всій Америці, і в свою чергу спричинила сильний маркетинговий відгук. Протягом майже століття ім'я Поля Баньяна використовується для рекламування різноманітних товарів, міст і послуг. По всій Північній Америці його велетеньські статуї рекламують місцеві бізнеси і туризм. Велика їх частина була зроблена протягом 1960-х і 1970-х компанією International Fiberglass в рамках їх серії склотекстолітових фігур «Muffler Men».[7]

Адаптації для дітей[ред. | ред. код]

Кадр з мультфільму 1959 року «Поль Баньян». Мультик показує як Поль Баньян бере участь у Громадянській Війні, топить піратські суда і будує велику карамельну гору.

Поль Баньян став дуже популярним серед дитячої аудиторії після свого дебюту в друкованих виданнях. Зазвичай, дитячі видання орієнтувалися на образ, створенний Вільямом Логхедом, і зрідка використовували деякі елементи усної традиції. Практично всі літературні адаптації збільшували зріст дроворуба до колосальних величин, і описують його життя від народження до дорослого віку.

Серед найбільш популярних і довгоживучих збірок оповіданнь можна назвати «Поль Баньян» Джеймса Стівенса, «Поль Баньян розмахує своєю сокирою» Делла Маккорміка, «Поль Баньян»  Естер Шепард, «Поль Баньян і його Великий Синій Бик» Воллеса Уодсворта і «Дивовижні пригоди Поля Баньяна» Вільяма Логхеда.

Легенди Поля Баньяна (1947)  були першою книгою, написаною професійним казкарем Гарольдом Фелтоном.[12]

У 1958 Студія Уолта Діснея випустила короткометражний анімаційний м'юзікл «Поль Баньян», який був номінований на Оскар за найкращий короткометражний мультфільм.

В культурі і мистецтві[ред. | ред. код]

Приз Поля Баньяна в Університеті штату Мічиган в 2009
  • Поль Баньян є темою одного з розділів роману «1919» Джона Доса Пассоса.
  • Один з персонажів фільму 1998 року «Легенди дикого заходу».
  • Пісня групи Maddox Brothers and Rose «Paul Bunyan Love» в 1950-х.
  • Прийом у реслінгу.
  • Одне з досягнень у грі Civilization V, яке дається за вирубку 1000 лісів.
  • У 10-му випуску комікса «Месники» Іммортус призиває Поля Баньяна.
  • Кожні два роки Університет штату Мічиган і Мічиганський університет проводять футбольний матч, кубком в якому є «Приз Поля Баньяна»
  • Поль Баньян є антагоністом у фільмі жахів 2013 року «Баньян».
  • Меморіальний парк Поля Баньяна у місті Келлігер, в якому є могила Поля Баньяна. Багато інших містечок також стверджують, що є батьківщиною Поля Баньяна.

Приклади легенд[ред. | ред. код]

Багато історій розповідають про дитинство Поля, наприклад, він був такий великий, що знадобилося п'ять лелек, щоб принести його, з народження він вмів розмовляти, викликав землетруси, коли ворочався в люльці, точив сокиру о свої зуби, коли вони почали різатись, тощо.

У багатьох історіях з Полем подорожує його супутник, синій бичок Бейб («Малюк»).

Більшість історій про дорослого Баньяна також фокусуються на його надприродніх розмірах. Наприклад, в одній з них розповідається, що Великий каньйон Колорадо утворився коли Поль Баньян йшов, тягнучи свою сокиру за собою. [13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Sharpe, Lenwood S (April 22, 2014). Paul Bunyan: His Story. Thrill Land. Процитовано April 25, 2014. 
  2. а б в г Wisconsin Historical Society (n.d.). Paul Bunyan. Процитовано May 25, 2014. 
  3. Stewart, K. B.; Watt, Homer A. (1916). Legends of Paul Bunyan, Lumberjack. Transactions of the Wisconsin Academy of Sciences, Arts and Letters. 18/II. Wisconsin Academy of Sciences, Arts, and Letters. с. 639–651. Процитовано April 30, 2014. 
  4. а б Edmonds, Michale (2009). Out of the Northwoods: The Many Lives of Paul Bunyan. Madison, WI: Wisconsin Historical Society. 
  5. Wisconsin Historical Society (July 29, 2007). The Peculiar Birth of Paul Bunyan. Архів оригіналу за October 10, 2013. Процитовано November 22, 2011. 
  6. Hartly, John P. (2007). Legendary Landscapes: A Cultural Geography of the Paul Bunyan and Blue Ox Phenomena of the Northwoods. Kansas State University. Процитовано May 5, 2014. 
  7. а б Roadside America Team (2005). A Catalog of Bunyans: Roadside statues and other tributes to the Great Tree-Biter, Paul Bunyan. RoadsideAmerica.com. Процитовано June 28, 2011. 
  8. Gartenberg, Max (1949). Paul Bunyan and Little John. The Journal of American Folklore (American Folklore Society). 62/246: 416–422. Процитовано May 6, 2014. 
  9. Cox, William T. (1910). Fearsome Creatures of the Lumberwoods. With illustrations by Coert Du Bois and Latin classifications by George B. Sudworth. Washington, DC: Judd & Detweiler Inc. OCLC 551649247. Процитовано November 23, 2015. 
  10. America's Best-Known Folk Hero
  11. Laughead, William B. (1922). The Marvelous Exploits of Paul Bunyan. Minneapolis: Red River Lumber Co. Процитовано May 6, 2014. 
  12. Harold W. Felton, Papers, archive description at the University of Nebraska-Lincoln Libraries (retrieved October 11, 2015)
  13. The Story of Paul Bunyan