Поль Дельво
| Поль Дельво | ||||
|---|---|---|---|---|
| Paul Delvaux | ||||
 | ||||
| Поль Дельво під час автограф-сесії в 1972 році | ||||
| Народження |
23 вересня 1897 Антхейт, Бельгія | |||
| Смерть | 20 липня 1994 (96 років) | |||
| Верне, Бельгія | ||||
| Поховання | ||||
| Країна |
 Бельгія[1] | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі | |||
| Діяльність | художник, ілюстратор, рисувальник, графік, художник-гравер, гравер, аквареліст, скульптор, художник-монументаліст | |||
| Напрямок | сюрреалізм | |||
|
| ||||
 Поль Дельво у Вікісховищі | ||||
Поль Дельво (фр. Paul Delvaux; 23 вересня 1897, Антхейт, Бельгія — 20 липня 1994, Фюрн, Бельгія) — бельгійський живописець, представник сюрреалізму.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 вересня 1897 року в Антхейті, Бельгія. Вивчав архітектуру і живопис в Академії мистецтв у Брюсселі. Від ранніх пленерних пейзажів перейшов у 1920-х до експресіонізму у манері Констана Пермеке. У 1934 році знищив раніше створені роботи і під враженням від живопису Джорджо Де Кіріко і Рене Магрітта звернувся до сюрреалістичної тематики сновидінь. В живописі Дельво, перейнятим відчуженим еротизмом, повторюються одні і ті самі мотиви: у пустельних просторах площ, вокзалів маячать примарні фігури чоловіків і оголених жінок, схожих на сомнамбул («Рожеві вузли», 1937, Антверпен, Королівський музей витончених мистецтв; «Вечірні поїзди», 1957, Брюссель, Королівський музей витончених мистецтв; «Фази місяця», 1939, Нью-Йорк, Музей сучасного мистецтва). Навмисна загадоковість, заглибленість у світ мрій і меланхолічних фантазій, сталість символіки дзеркала, черепа, квітів споріднюють творчість Дельво з мистецтвом декадансу. Будучи визнаним сюрреалістом, він працював в самотності і ніколи не входив до жодного з об'єднань цього напрямку. Під впливом мистецтва Джеймса Енсора з середини 1940-х років у живописі Дельво з'явився мотив скелету. Розробляючи цей сюжет, художник у ряді робіт досяг злиття гротеску із піднесеною монументальністю («Розп'яття», бл. 1951—1952, Брюссель, Королівський музей витончених мистецтв).
Викладав у Державному інституті архітектури і декоративних мистецтв у Брюсселі. Виконав цикл настінних розписів у Палаці конгресів. У 1982 році у м. Сінт-Ідесбальд відкрито музей Поля Дельво.
Див. також[ред. | ред. код]
- 10934 Польдельво — астероїд, названий на честь художника.
Література[ред. | ред. код]
- De Bock P.-A. Paul Delvaux. Bruxelles, 1967
- Gaffé R. Paul Delvaux, ou les Rêves éveillés. Bruxelles, 1945.
- Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика. — Энциклопедия: В 3 т. — М. : Белый город, 2006.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Museum of Modern Art online collection
Посилання[ред. | ред. код]
- Дельво // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поль Дельво
- Галерея картин на сайті Енциклопедія живопису(англ.)
