Поль Дешанель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поль Дешанель
фр. Paul Deschanel
Поль Дешанель
Президент Французької Республіки,
співкнязь Андорри
18 лютого 1920 — 21 вересня 1920
Попередник Раймон Пуанкаре
Наступник Александр Мільєран
Народився 13 лютого 1855(1855-02-13)
Схарбек, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Помер 28 квітня 1922(1922-04-28) (67 років)
Париж, Франція
Похований цвинтар Монпарнас
Відомий як політик, журналіст, письменник
Країна Франція
Освіта Кондорсе і ліцей Людовика Великого
Політична партія Democratic Republican Allianced
Батько Émile Deschaneld
У шлюбі з Germaine Deschaneld
Діти Jean Deschaneld і Louis-Paul Deschaneld
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Підпис Paul Deschanel-signature en 1913-B.jpg

Поль Ежен Луї Дешанель (фр. Paul Eugène Louis Deschanel, 13 лютого 1855, Брюссель — 28 квітня 1922, Париж) — французький політик, президент Франції (Третя республіка, з лютого по жовтень 1920 року). Похований на кладовищі Монпарнас.

Праці[ред. | ред. код]

  • La Question du Tonkin, Berger-Levrault et Cie, Paris, 1883
  • La Politique française en Océanie, Berger-Levrault et Cie, Paris, 1884
  • Les Intérêts français dans l’océan Pacifique, Berger-Levrault et Шаблон:Cie, Paris, 1888
  • Orateurs et Hommes d'État, Calmann-Lévy, coll. « Bibliothèque contemporaine », Paris, 1888, récompensé par le prix Marcelin-Guérin de l'Académie française (1889).
  • Figures littéraires, Calmann-Lévy, Paris, 1888.
  • Figures de femmes, Calmann-Lévy, Paris, 1889.
  • Questions actuelles, J. Hetzel, Paris, 1890.
  • La Décentralisation, Berger-Levrault et Cie, Paris, 1895.
  • La Question sociale, Calmann-Lévy, Paris, 1898.
  • La République nouvelle, Calmann-Lévy, Paris, 1898.
  • Quatre ans de présidence (1898-1902), Calmann-Lévy, Paris, 1902.
  • Politique intérieure et étrangère, Calmann-Lévy, Paris, 1906.
  • À l’Institut, Calmann-Lévy, Paris, 1907.
  • L'Organisation de la démocratie, E. Fasquelle, Paris, 1910.
  • Hors des frontières, E. Fasquelle, Paris, 1910.
  • Paroles françaises, E. Fasquelle, Paris, 1911.
  • Les Commandements de la patrie, Bloud et Gay, coll. « Pages actuelles, 1914-1916 », Paris, 1917.
  • La France victorieuse, E. Fasquelle, Paris, 1919
  • Gambetta, Librairie Hachette, coll. « Figures du passé », Paris, 1919

Посилання[ред. | ред. код]