Поль Леруа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поль-Александр-Альфред Леруа
Paul Alexandre Alfred Leroy

133 Paul Leroy Autoportrait.jpg

Портрет авторства Луї-Жозефа Леруа
Народження 27 грудня 1860(1860-12-27)[1][2]
X округ Парижу, Париж
Смерть 1942[3][4][…]
  Париж
Країна Франція Франція
Жанр художник
Навчання Одеське художнє училище, Паризька школа красних мистецтв
Діяльність художник
Напрямок академізм, орієнталізм
Член Société des Peintres Orientalistes Françaisd
Твори Q17490674?, Q17492543? і Q17492701?
Нагороди
Премії Римська премія

CMNS: Поль Леруа у Вікісховищі

Поль-Александр-Альфред Леруа (фр. Paul Alexandre Alfred Leroy; *27 грудня 1860, Париж — †1942, Париж) — французький живописець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Одеському художньому училищі, у 1977 році переїхав до Парижа, де навчався у майстерні Олександра Кабернеля у паризькій школі красних мистецтв. Від 1881 до 1939 року брав участь у виставках Салону французьких художників. Завдяки виставкам отримав стипендію та можливість відвідати Італію. У 1884 році Поль Леруа виграв Римську премію. На всесвітній виставці у Парижі 1900 року отримав срібну медаль за портрет мадам Делафон (madame Delafon). У 1931 році брав участь у колоніальній виставці у Венсенні.

У 1910 році проводить багато часу біля лагуни Аркашон, де виконує велику кількість робіт. У 1941 році створює свою останню картину під назвою «Інтер'єр мечеті в Константинополі».

Художник багато мандрував східними країнами, був у Єгипті, Тунісі, Персії, Туреччині, здійснив сім поїздок у Алжир. Також почав колекціювати речі з Близького Сходу. З метою популяризації мистецтва Близького Сходу в 1893 заснував Французьке товариство орієнталістів.

Мав доньку Сашу, яка також стала художницею.

Роботи в Україні[ред. | ред. код]

В експозиції Одеського музею західного і східного мистецтва зберігається картина «Аман і Мордехай», 1884 р.[6]

Галерея творів[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. RKDartists
  2. Paul Alexandre Alfred Leroyministère de la Culture.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #103724012X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Paul Leroy
  6. Одесский музей западного и восточного искусства. Отдел западно-европейского искусства (Живопись, скульптура). Каталог. Киев: «Мистецтво», 1972

Посилання[ред. | ред. код]