Поль Надар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поль Надар
фр. Paul Nadar
Народився 8 лютого 1856(1856-02-08)[4][5][…]
Париж[2][2]
Помер вересень 1939[1] (83 роки) або 1 вересня 1939(1939-09-01)[2][3] (83 роки)
Париж[2]
Поховання Пер-Лашез і Grave of Nadard
Країна  Франція[4]
Місце проживання Париж
Діяльність фотограф
Галузь художня фотографія[7] і портретна фотографія[7]
Знання мов французька[1]
Батько Надар
Мати Ernestine Nadard[8]
У шлюбі з Marie Degrandid
Нагороди
officier d'académie офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Леопольда І Орден Лева і Сонця 5 ступеня

Поль Надар, справжнє ім'я Поль Турнашон, (8 лютого 1856,Париж – 1 вересня 1939, там само) — французький фотограф, син фотографа Надара. Він став відомим як світський фотограф часів Прекрасної епохи в Парижі.

Біографія[ред. | ред. код]

Поль Надар народився 1856 року як єдиний син Фелікса Турнашона (більш відомого як Надар) та його дружини Ернестіни. З 1880 до 1885 і з 1895 перебрав на себе майстерню свого батька. Для Поля Надара був характерний традиційніший стиль фото, розбіжності в поглядах на фотографію призвели 1885 року до відчуження між батьком і сином. Поль Надар зосередився на буржуазній і аристократичній аудиторії Прекрасної епохи та намагався задовольнити їхні смаки.

1890 року він здійснив подорож старим шовковим шляхом, який привів його до Туркестану. 1893 року Поль Надар став агентом Eastman Kodak і відкрив свою майстерню. 1894 року він одружився з Марі Дегранді, акоркою Паризької Опери-комік.

Поль Надар отримав дозвіл від свого батька продовжувати використовувати назву Atelier Nadar. 1950 року його архів було продано французькій державі разом з архівом його батька, близько 60 000 негативів було передано в "Caisse Nationale des Monuments Historiques et des Sites" (сьогодні Center des monuments nationaux), відбитки та інші документи знаходяться в Національній бібліотеці Франці.

Фотографії[ред. | ред. код]

Аудиторія Поля Надара походила з вищих суспільних прошарків, серед яких частим відвідувачем був Марсель Пруст. Багато персонажів роману Пруста «У пошуках утраченого часу» були чітко впізнаваними сучасниками, інші мали риси кількох людей. Відомо, що Пруст збирав фотографії своїх друзів і знайомих і використовував їх під час написання, щоб пригадати деталі зовнішності.[9]

Література[ред. | ред. код]

  • William Howard Adams: Prousts Figuren und ihre Vorbilder. Mit Fotos von Paul Nadar. Insel Taschenbuch, Frankfurt am Main / Leipzig 2000.
  • Anne-Marie Bernard, Pierre-Jean Rémy: Le Monde de Proust, vu par Paul Nadar. Patrimoine, Paris 1999, ISBN 2858223076.
  • Claude Malécot, Anne-Marie Bernard: L'odyssée de Paul Nadar au Turkestan 1890. Patrimoine, Paris 2007, ISBN 2858228698.

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]