Поль Свінгс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поль Свінгс
Pol Swings.jpg
Народився 24 вересня 1906(1906-09-24)[1][2][…]
Ransart[d], Шарлеруа, Arrondissement of Charleroi[d], Ено, Валлонія, Бельгія, ЄС
Помер 28 жовтня 1983(1983-10-28)[1][2][…] (77 років)
Esneux[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Belgium.svg Бельгія
Діяльність астрофізик, викладач університету
Alma mater Льєзький університет
Науковий керівник Marcel Dehalu[d][4]
Володіє мовами французька[1]
Заклад Льєзький університет
Членство Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія наук
Нагороди

Поль Свінгс (фр. Polidore (Pol) Ferdinand Félix Swings; 24 вересня 1906(19060924) — 28 жовтня 1983) — бельгійський астроном, член Бельгійської королівської академії наук, літератури та образотворчих мистецтв (1955).

Родився в Рансарті, нині це частина Шарлеруа. У 1927 закінчив Льєжський університет. З 1927 працював в Льєжському університеті. У 1926—1928 стажувався у ФранціїСорбонні, оптичному інституті в Парижі, в Медонській обсерваторії), в 1929—1930 — у Варшавському університеті, де займався спектроскопією. З 1936 — професор Льєжського університету. У 1939—1942 був професором Чиказького університету (США). Очолював Інститут астрофізики Льєжського університету.

Наукові праці присвячені експериментальній спектроскопії і астроспектроскопії. Вивчив лабораторні спектри деяких двоатомних молекул, що представляють інтерес для астрофізики, а також заліза, неону, аргону в різних станах іонізації. Виконав численні дослідження спектрів комет. У 1941 за допомогою механізму флуоресценції пояснив аномалії в розподілі інтенсивності всередині молекулярних смуг в спектрах комет і особливості змін цього розподілу від однієї комети до іншої, а для однієї і тієї ж комети — в залежності від її геліоцентричної відстані. Показав, що ці аномалії пов'язані з нерівномірністю розподілу енергії в сонячному випромінюванні, що збуджує флуоресценцію молекул (через присутність ліній поглинання) і з розходженням променевих швидкостей різних комет щодо Сонця. Цей ефект, названий ім'ям Свінгса, дозволив пояснити особливості молекулярних спектрів не тільки комет, але і полярних сяйв і сутінкового неба. Вивчив також атомні спектри комет. У 1956 спільно з Л.Азером опублікував атлас спектрів комет. Досліджував різні типи нестаціонарних зірок (Вольфа—Райє, симбіотичні, напівправильні), планетарні туманності; пояснив механізми випромінювання і поглинання ліній іонів азоту і вуглецю в атмосферах гарячих зірок. У 1937 спільно з Л.Розенфельдом вперше виявив молекули в міжзоряному середовищі — у спектрі міжзоряного поглинання була ототожнена лінія молекули CH.

Член Паризької АН (1964), Американської академії мистецтв і наук (1965), Національної АН США (1966), Міжнародної академії астронавтики, Баварської АН (1967), Національної академії деї Лінчеї (Італія, 1972), президент Міжнародного астрономічного союзу (1964—1967).

Премія імені Франкі (1947), Сольвеївська премія (1970).

Астероїд головного поясу 1637 Swings названий на його честь.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. Математична генеалогія — 1997.

Джерела[ред. | ред. код]