Поляков Володимир Хомович
| Володимир Хомович Поляков | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Владимир Фомич Поляков | ||||
 | ||||
| Народження |
1923 Макарово (Саратовська область) | |||
| Смерть |
26 вересня 1943 біля села Ясногородка (Вишгородський район Київської області) | |||
| Поховання | Ясногородка | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Рід військ | піхота | |||
| Освіта | Московське вище військове командне училище (1942) | |||
| Роки служби | 1941–1943 | |||
| Звання |
гвардії  Лейтенант | |||
| Командування | взвод розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії | |||
| Війни / битви |
Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро • Чернігівсько- Прип'ятська операція | |||
| Нагороди |
| |||
 Поляков Володимир Хомович у Вікісховищі | ||||
Володи́мир Хо́мович Поляко́в (рос. Владимир Фомич Поляков; 1923, Макарове — †26 вересня 1943) — радянський офіцер, учасник німецько-радянської війни, командир взводу розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії лейтенант[1].
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився в 1923 році в селі Макаровому (нині Ртищевського району Саратовської області) в сім'ї селянина. Жив у місті Ступіному. У 1933–1941 роки навчався в середній школі № 1 міста Ступіного, отримав середню освіту. По закінченню школи у 1941 році працював учнем токаря.
У червні 1941 року воював під Каширою у складі винищувального батальйону[2][3].
16 жовтня 1942 року, після закінчення Московського піхотного училища ім. Верховної Ради РРФСР, В. Ф. Поляков був направлений до діючої армії на Західний фронт. З 6 квітня 1943 року він воює на Центральному фронті у складі 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.
Командував взводом пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку. В період Чернігівсько-Прип'ятської операції 1943 року неодноразово забезпечував командування полку важливими відомостями про угруповання і дії противника. Під час наступу на місто Бахмач взвод розвідки під командою Полякова своєчасно попередив командування про засідку противника[2][3]. За звільнення міста Бахмач 75-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР) була удостоєна найменування «Бахмацька»[4], а гвардії лейтенант Поляков був нагороджений орденом Червоної Зірки[5].
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року.
У ніч на 22 вересня 1943 року розвідники приховано переправилися через Дніпро, проникнули на пристань Глібівка (Вишгородський район Київської області), провели розвідку ворожих сил і укріплень, що допомогло успішно форсувати водну перешкоду підрозділами дивізії і захопити плацдарм на її правому березі. В боях на плацдармі проявив мужність і героїзм. Загинув у бою 26 вересня 1943 року.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Полякову Володимиру Хомовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[6].
Разом зі своїм командиром звання Героя Радянського Союзу удостоєні п'ять бійців його взводу: Грушко В. С., Єдунов І. Г., Зачеславський В. Н., Попов І. П. (посмертно), Шабалін В. І. (посмертно).
Похований в селі Ясногородці Вишгородського району Київської області в братській могилі.
Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «Золота Зірка» № ---- Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- орден Червоної Зірки
- Почесний громадянин міста Ступіного (Московська область, РФ)
Пам'ять[ред. | ред. код]
- В місті Ступіно ім'ям Полякова названо сквер, в якому встановлено бюст Героя.
- На будинку в місті Ступіно, де жив Герой, встановлено меморіальную дошку.
- В селі Ясногородка на братській могилі, де похований Герой, встановлено пам'ятник та меморіальну дошку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ а б Полякова Е. Память о брате // Путь Ленина. — 1 января 1972(рос.)
- ↑ а б Памяти павших. Официальный сайт Администрации и Совета депутатов Ступинского муниципального района Московской области. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 листопада 2011.(рос.)
- ↑ Приказ Верховного Главнокомандующего от 9 сентября 1943(рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО — Фонд 33. — Оп.793756, д.38, запись 150026310, стр. 117(рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО — Фонд 33, опись 682525, ед. хран 48, запись 12057300(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Братська могила у с. Ясногородка[недоступне посилання з червня 2019]
- Герой нашего сердца (рос.)
- Ступинский район (рос.)
- Поляков В. Ф. (рос.)
- Памяти павших (рос.)
- Воинские памятники(рос.)
- Фото галерея, присвячена В. Ф. Полякову
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- Днепр — река героев. 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. (рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз.[недоступне посилання з грудня 2021](рос.)
- Список літератури. (рос.)
| |||||||
- Народились 1923
- Померли 26 вересня
- Померли 1943
- Випускники Московського вищого військового командного училища
- Лейтенанти (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Саратовської області
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Учасники битви за Дніпро
- Уродженці Ртищевського району