Поляков Леонід Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Поляков

Леонід Ігоревич Поляков (нар. 23 грудня 1960(19601223), Бежецьк, Тверська область, Росія)[1] — український військовий експерт, фахівець з оборонної політики України. Перший заступник Міністра оборони України (20052008). Заступник Міністра оборони України (з березня 2014 р. до 23 квітня 2014 р.).[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у східній частині Тверської області, яка історично належить до землі Бежецький Верх — це місце компактного проживання тверських карелів.

Закінчив Київський технікум радіоелектроніки (1979, з відзнакою), Київське вище загальновійськове командне училище (1983, з відзнакою), Військову академію імені Михайла Фрунзе (1993), Військовий коледж Сухопутних військ США (1995).

Офіцерську службу у Збройних Силах (19831999) проходив на командних і штабних посадах, а також на посадах, пов'язаних з науковою діяльністю.

У 19851987 брав участь у бойових діях в Афганістані.

19931997 — проходив службу в Генеральному штабі Збройних сил України.

19971999 — обіймав посаду державного експерта аналітичної служби апарату Ради національної безпеки і оборони України.

У 19992005, після звільнення в запас, — директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

З лютого 2000 по лютий 2005 — позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

З 19 лютого 2005 по 25 січня 2008 — перший заступник Міністра оборони України.

З лютого 2008 — позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

З вересня 2009 — голова Експертної ради Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня, відзнаками Міністерства оборони України «Доблесть і честь», «Знак пошани», медалями.

Видав понад 80 публікацій з питань міжнародної безпеки, національної безпеки, оборонного будівництва та реформування сектору безпеки і оборони.

З серпня 2008 по червень 2009 перебував на науковому стажуванні в Гарвардському університеті (США).

Основні недавні публікації (українською та англійською мовами):

  • «Застарілі боєприпаси і легкі озброєння в Україні: ризики та виклики». Боннський міжнародний центр конверсії, 2005.
  • «Інші» структури безпеки в Україні". Женевський Центр демократичного контролю над збройними силами, 2010.
  • «Потенціали співробітництва між Україною та ЄС у сфері безпеки», Розділи I–II. Дослідження Фонду Конрада Аденауера, 2012.

Примітки[ред. | ред. код]