Поляни (Березнівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Поляни
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Березнівський район Березнівський район
Рада/громада Полянська сільська рада
Код КОАТУУ 5620488001
Основні дані
Засноване 1350
Населення 1478
Площа 1,33 км²
Густота населення 1111,28 осіб/км²
Поштовий індекс 34612
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 51°03′12″ пн. ш. 26°39′06″ сх. д. / 51.05333° пн. ш. 26.65167° сх. д. / 51.05333; 26.65167Координати: 51°03′12″ пн. ш. 26°39′06″ сх. д. / 51.05333° пн. ш. 26.65167° сх. д. / 51.05333; 26.65167
Середня висота
над рівнем моря
174 м
Місцева влада
Адреса ради 34612, Рівненська обл., Березнівський р-н, с.Поляни, вул.Л.Українки,72 , тел. 3-31-35
Карта
Поляни. Карта розташування: Україна
Поляни
Поляни
Поляни. Карта розташування: Рівненська область
Поляни
Поляни

Поля́ни — село в Україні, в Березнівському районі Рівненської області. Населення становить 1478 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в письмових джерелах з 1585 року. Село отримало свою назву від «поляни» (поле) — слов'янського племені.
В давні часи на території сучасного села Поляни росли ліси та чагарники. З усіх сторін була болотиста, майже непрохідна місцевість. Під час монголо-татарського нападу жителі втікали в ліси, де шукали надійний захист. Поляна була надійним захистом від ворожої навали. Земля, яку займала поляна, була родюча, легко піддавалась обробітку. Перші поселенці на поляні займалися скотарством, полюванням та землеробством. Кількість поселенців з кожним роком зростала, виникала необхідність розширяти земельну площу. Для цього необхідно було викорчовувати та спалювати ліс. Такі площі більш підходили з південної сторони. Поступово поляна перетворилась на велику земельну площу, виникає село.

З XIV ст. встановлюються зв'язки м. Степаня з м. Андріїв (Березне) на р. Случ. Ці два міста сполучав шлях, який проходив біля села, він став його центральною вулицею. До ХVІІ ст. с. Поляни належало до володінь Семаликів. У ХVІІ ст. Поляни стало власністю корецького старшини Даниловича, в XIX ст. Корженівських, пізніше, аж до встановлення Радянської влади на Західноукраїнських землях — пану Емануїлу Малинському.

Пан Малинський у другій половині XIX ст. на території села започаткував фільварок. Фільварку належала найкраща земля в с. Поляни та частина землі в с. Бронне.

Село в роки Великої Вітчизняної війни[ред. | ред. код]

6 липня 1941 року село було окуповано німцями. На базі колгоспу німці створили державний німецький фільварок, з площею 11 га, поміщиком став майор. Цей майор забрав у селян худобу, весь сільськогосподарський реманент, а колгоспників перетворив в безправних наймитів найгірших часів феодалізму. Він знущався над ними, садовив у льохи, продавав у німецьке рабство. Партизани під керівництвом Хочеткова вирішили провчити цього павука-копа. Було вирішено знищити гітлерівське гніздо. Розправившись з охороною підійшли до опричного будинку і запропонували майорові здатися, склавши зброю. Він почав стріляти з вікна, було кинуто гранати. Вибухом майор і його фрау були убиті. Будинок загорівся, партизани кинулись до хлівів і почали виводити коней, корів, виганяти табун свиней, отару овець за ворота маєтку. Побачивши пожежу прибігли люди. Вони розібрали свою худобу. Німці вже більше не відбудовували маєтку.

За роки війни в селі було знищено близько 600 дворів, хата-читальня.Залучено німцями до 12 чоловік, забрано на каторжні роботи 115 чоловік.

Село Поляни було визволено Радянською Армією 9 січня 1944 року. Більшість жителів села вступили в ряди Радянської Армії для боротьби проти фашистських загарбників. Після визволення з під німецького гніту, місцеві жителі допомагали фронту продуктами харчування, заготовляли сухарі та ін.

Ветерани Німецько-радянської війни[ред. | ред. код]
Яловенко Іван Миколайович

Яловенко Іван Миколайович народився 10 березня 1924 року в селі Радіонівка Полтавської області, Великобогачанського району. В 1942 році був призваний на службу до лав Червоної Армії. Служив у ІІІ строєвій роті спочатку піхотинцем, пізніше був на посаді командира відділення мінометників. Під час мобілізації у 1944 році був знову призваний Великобогачанським РВК Полтавської області. Брав участь у боях з 23 грудня 1944 року по 9 травня 1945 року. Був тяжко поранений. Після одужання повернувся до своєї частини, яка вела бої вже в Латвії. Відзначився в боях при визволенні міста Шауляй (Латвія), міст Вітебськ і Рига. День Перемоги зустрів у Латвії, але в червні 1945 року був відправлений на Схід: з 9 серпня по 2 вересня воював на війні із Японією. Додому повернувся в 1947 році.

Трудова діяльність:

В 1950 році Івана Миколайовича направили працювати завклубом у село Поляни. В 1951—1955роках був головою сільської ради. В 1955 році направили працювати головою колгоспу села Яринівка Березнівського району. Довгий час працював завгоспом в місцевій ЗОШ . Помер Яловенко Іван Миколайович в 1995 році.

Нагороджений:

  1. Орденом Червоної Зірки
  2. Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня
  3. Медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
  4. Медаллю «За відвагу»
  5. Медаллю «За бойові заслуги»

Інформація надана дружиною Івана Миколайовича, Катериною Михайлівною, жителькою с. Поляни.

Посилання[ред. | ред. код]