Поляни (західні)
Зовнішній вигляд

Західні поляни, поляни ляські або поляки — одне із західнослов'янських племен, що проживало у басейні річки Варти[1]. Протягом IX—X століть здійснювало експансіоністську політику відносно сусідніх слов'янських племен та згодом дало назву країні Польща (Познанське воєводство)[1], та етноніму поляк. Територія племені поляків із XIII ст. стала називатись Великопольщею.
У «Повісті временних літ» західні поляни (поляни ляські) згадуються при переліку західнослов'янських племен, які, згідно з літописом, прийшли з Наддунайських земель.
|
Слов'яни же оці прийшовши і сівши на Віслі прозвавшись Ляхами, а від тих Ляхів прозвались Поляни Ляшські другі Лютичі, інші Мазовшани а інші Поморяни Оригінальний текст (ст.-слов.)
Словѣне же ѡви пришєдшє и сѣдоша на Вислѣ и прозвашасѧ Лѧховѣ а ѿ тѣхъ Лѧховъ прозвашасѧ Полѧне Лѧховѣ друзии Лютицѣ инии Мазовшане а нии Поморѧне[2] |
- ↑ а б стор. 565. Літопис Руський. — К. : Дніпро, 1989. — С. 591. — ISBN 5-308-00052-2.
- ↑ Ізборник: ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ, ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908 г. — Стлб. 1-21.