Полярні Зорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Полярні Зорі
рос. Полярные Зори

Вид с озера.jpg
Вид з озера Пінозеро

Герб
Герб

Координати 67°21′57″ пн. ш. 32°29′53″ сх. д. / 67.36583333336078283° пн. ш. 32.49805555558377534° сх. д. / 67.36583333336078283; 32.49805555558377534Координати: 67°21′57″ пн. ш. 32°29′53″ сх. д. / 67.36583333336078283° пн. ш. 32.49805555558377534° сх. д. / 67.36583333336078283; 32.49805555558377534

Країна Flag of Russia.svg Росія
Область Мурманська область
Міський округ Полярнозорський
Дата заснування 1968
Перша згадка 1964
Місто з 1991
Площа 940 км²
Висота центру 116 м
Населення
Міста-побратими Калікс, Muoniod, Östhammard
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Телефонний код 81532
Поштовий індекс 184230
GeoNames 506762
Офіційний сайт pz-city.ru
Полярні Зорі. Карта розташування: Росія
Полярні Зорі
Полярні Зорі
Полярні Зорі (Росія)
Полярні Зорі. Карта розташування: Мурманська область
Полярні Зорі
Полярні Зорі
Полярні Зорі (Мурманська область)

Полярні Зорі (рос. Полрные Зори) — місто (з 1991), адміністративний центр міського округу місто Полярні Зорі, Мурманська область, Росія. Біля міста знаходиться Кольська АЕС.

Населення - 14 853 особи (2015).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на березі річки Нивка та озера Пінозеро, за 224 км від Мурманська. Найближчі населені пункти Зашеєк (3 км), Пінозеро (4 км), Нивський (8 км) і Африканда (13 км). Місто оточене територією Зашейківського лісництва. Полярні Зорі є одним із найбільш північних міст, в яких не спостерігається полярної ночі. Найкоротший день (22 грудня) в Полярних Зорях триває 21 хвилину.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт Полярні Зорі був включений в облікові дані і отримав статус робочого селища рішенням Мурманського облвиконкому № 640 від 20 грудня 1973 року.

Статус міста обласного підпорядкування був привласнений Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 22 квітня 1991 року. Раніше селище та прилегла територія підпорядковувалися міській раді міста Апатити.

Начальником управління будівництва, фактично засновником міста Полярні зорі і Кольської АЕС був Олександр Степанович Андрушечко.

Підприємства[ред. | ред. код]

Містоутворюючим підприємством є Кольська АЕС, на якій працюють близько 2000 чоловік [2]. На роботі в муніципальних підприємствах зайнято близько тисячі чоловік [3].

Також в місті діють Нива ГЕС-1 (26 МВт), ВАТ «Атоменергоремонт», Кольська Електромонтажна Компанія «ГЕМ», ВАТ «Енергоспецмонтаж», Р-Транс, електрична (на 54 МВт) та мазутна котельні, медикосанітарна частина № 118, відділення Сбербанку та банку ДНБНор, кілька супермаркетів, а також інші фірми та підприємства.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

У місті розвинене автобусне та таксомоторне сполучення. Проїзд на Кольську АЕС і гірськолижний комплекс «Салма» здійснюється автобусами підприємства. Основна автодорожня магістраль зв'язує місто з рештою країни - E105-М18, яка проходить за півкілометра від міської межі. Для приміського сполучення використовується електропоїзд Кандалакша - Полярні Зорі - Апатити, в місті є залізнична станція. Найближчий аеропорт Хібіни.

Зв'язок[ред. | ред. код]

У місті працюють 4 оператори стільникового зв'язку GSM: Мегафон, МТС, Білайн, Tele2.

Туризм[ред. | ред. код]

Церква

У місті є Льодовий палац, гірськолижний комплекс на «Салма», лижна траса, плавальний басейн, розважальні центри, кафе та ресторани. Діють 3 готелі: «Нивські береги», «Піренга» та «Зорі».

Адміністрація міста, міська дума[ред. | ред. код]

Вул. Ломоносова

Першим мером міста Полярні Зорі була Людмила Олександрівна Чистова, колишній комсомольській працівник міста Апатити. В даний час працює в адміністрації губернатора Мурманської області.

Другим мером був обраний Валерій Миронов, який працював до обрання начальником Полярнозорінського відділення податкової інспекції.

Третім мером був Володимир Лукич Гончаренко, до обрання на посаду працював заступником Валерія Миронова.

З 2006 року 4-м мером міста є колишній глава юридичного відділу Кольської АЕС Микола Миколайович Голдобін.

У листопада 2013 року мером міста обрано Максима Олегович Пухова.

Місто в мистецтві[ред. | ред. код]

Місто Полярні Зорі зустрічається в романах Андрія Буторіна «Північ», «Облога раю» та «Дочка небесного духу» з проекту «Всесвіт Метро 2033», а також згадується в оригінальному романі Дмитра Глухівського «Метро 2034».

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]