Поліаніони

По́ліаніо́ни (англ. polyanions) — у неорганічній хімії — багатозарядні аніони оксокислот d-металів (M) загальної формули [M_xO_x+k]^n–, наприклад, [M₇O₂₄]^6– (М = W, Mo), [M₆O₁₉]^6– (М = Nb, Ta), та поліаніони, які крім атомів металів (М, d-блок) містять гетероатом (X). Це зокрема:

• аніони Кеггіна [XM₁₂O₄₀]^n– (M = Mo, W; X = P, As, n = 3; X = Si, n = 4; X = B, n = 5);
• аніони Доусона [X₂M₁₈O₆₂]^n– (M = Mo, W; X = P, As; n = 6).

Див. також

• Гетерополіаніон
• Ізополіаніони

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.