Полівка гуртова
| Полівка гуртова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Полівка (Microtus) |
| Підрід: | Microtus |
| Вид: | Полівка гуртова (M. socialis)
|
| Біноміальна назва | |
| Microtus socialis (Pallas, 1773)
| |
Полівка гуртова[1][2] або степова, або соціальна (Microtus socialis) — вид гризунів роду Полівка (Microtus) родини Хом'якові (Cricetidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений у рівнинних і низькогірних сухих степів від Дніпра і Криму на сході до озера Балхаш і північно-західного Синьцзян у Китаї, на південь через Кавказ і східну половину Туреччини до північно-західної Сирії, Лівану, північного Іраку й північно-західного Ірану. Висота проживання: від рівня моря до 2480 м.
Середовище проживання та екологія[ред. | ред. код]
Знайдені в степових місцях існування. Живе у комплексі колоній утворених із сімей. Нори є складними, але дрібними, з багатьма входами і камерами. Надземна діяльність обмежена, особливо влітку. Цей вид харчується в основному зерновими і бобовими культурами. Восени насіння переважають у раціоні. Іноді може харчуватися комахами і молюсками. Розмноження відбувається цілий рік, самиці дають до п'яти приплодів по 6-8 дитинчат у кожному.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Для цього виду немає серйозних загроз. Зустрічається в багатьох природоохоронних територіях.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Асканія-Нова — Енциклопедія Сучасної України
- ↑ Коробченко М., Загороднюк І., Редінов К. Огляд поширення та морфометричні особливості сліпачка Ellobius talpinus (Arvicolidae) у регіоні нижнього Подніпров'я (Україна) // Праці Теріологічної Школи. — 2014. — Вип. 12. — С. 89–101.
- Tsytsulina K., Kryštufek B., Yigit N., Bukhnikashvili A. Shenbrot G. 2008. Microtus socialis
- Загороднюк И. В. Таксономия и распространение серых полевок (Rodentiformes: Arvicolini) фауны Украины // Млекопитающие Украины. — Киев: Наукова думка, 1993. — С. 63–76.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||