Поліетилен низької щільності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вироби із ПНГ мають свій код переробки: 4
Структура розгалужень поліетилену низької густини

Поліетилен низької густини (ПНГ) (англ: LDPE - Low-density polyethylene) — це термопластик, який виробляють із мономеру етилену. Був першим сортом поліетилену, виробленого в 1933 році компанією Imperial Chemical Industries, за допомогою високого тиску завдяки вільнорадикальній полімеризації.[1] Виробники досі використовують ту саму методику. За даними Управління з охорони навколишнього середовища США близько 5,7% поліетилену низької густини переробляється.[2] Незважаючи на конкуренцію з боку більш сучасних полімерів, ПНГ залишається широковживаним. У 2013 році світовий ринок ПНГ досяг обсягу близько 33 мільярдів доларів США.[3]

Властивості[ред. | ред. код]

ПНГ характеризується густиною в діапазоні 0,91–0,94 г/см3. За кімнатних температур хімічно пасивний, за винятком сильних окислювачів, та деякі розчинники викликають набухання. Тривалий час матеріал може витримувати температуру 80 °C і короткочасний вплив до 95 °C. Виготовляють напівпрозорі або непрозорі варіанти пластику, які досить гнучкі але жорсткі.

LDPE-пластик має більш розгалужену структуру (приблизно на 2% більше атомів вуглецю), ніж ПВГ, тому міжмолекулярні сили слабкіші, а його міцність і стійкість вища. Крім того, оскільки його молекули не такі щільні і менш кристалічні через розгалуження, густина його нижча.

Хімічна стійкість[ред. | ред. код]

Використання[ред. | ред. код]

Пластикова миска GEECO, куплена 1950 року, станом на 2014 рік використовувалася.
Шматок пакувальної піни, зробленої з LDPE-пластику

ПНГ поширений для виробництва різних ємностей, дозувальних пляшок, посуд для миючих засобів, труби, поліетиленові пакети для комп'ютерних компонентів і різноманітне формоване лабораторне обладнання. Хоча найбільше його використовують для виготовлення поліетиленових пакетів. Інші вироби, виготовлені з цього поліетилену, включають:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dennis Malpass (2010). Introduction to Industrial Polyethylene: Properties, Catalysts, and Processes. John Wiley and Sons. с. 1–. ISBN 978-0-470-62598-9. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 26 грудня 2016. 
  2. Municipal Solid Waste Generation, Recycling, and Disposal in the United States. EPA.gov. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 26 грудня 2016. 
  3. Market Study: Polyethylene LDPE (2nd edition). Ceresana. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2016. 
  4. LDPE Chemical Compatibility Chart. CP Lab Safety. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016. 
  5. LDPE products and applications [Архівовано 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Exxon Mobil Corporation
  6. DOW LDPE 5004I [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.]. IDES – The Plastics Web