Полікарпов Дмитро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полікарпов Дмитро Олексійович
Народився 21 травня 1905(1905-05-21)
село Княжево Новгородської губернії, тепер Новгородської області, Російська Федерація
Помер 1 листопада 1965(1965-11-01) (60 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Московський державний обласний університетd
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Заклад Московський педагогічний державний університет
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Дмитро Олексійович Полікарпов (21 травня 1905(19050521), село Княжево Новгородської губернії, тепер Новгородської області, Російська Федерація — 1 листопада 1965, місто Москва) — радянський діяч, завідувач відділу культури ЦК КПРС, секретар правління Спілки письменників СРСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1961 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1965 роках. Член Ідеологічної комісії ЦК КПРС у 1962—1965 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 4-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 5—6-го скликань. Кандидат історичних наук (1948).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З 1923 року працював політичним інструктором Устюженського повітового військового комісаріату Череповецької губернії.

Член РКП(б) з 1924 року.

У 1924—1925 роках — секретар волосного комітету комсомолу; голова Устюженської міської ради.

У 1927—1929 роках служив у Червоній армії, був комсомольським організатором артилерійського полку.

З 1932 року працював вчителем, завідувач Бабаєвського районного відділу народної освіти міста Ленінграда.

До 1935 року — голова виконавчого комітету Лодейнопольської районної ради Ленінградської області.

У 1935—1936 роках — завідувач Мурманського міського відділу народної освіти.

У 1936—1939 роках — завідувач Ленінградського обласного відділу народної освіти.

31 березня 1939 — 1940 року — завідувач відділу культурно-просвітницьких установ Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

У 1940—1942 роках — 1-й заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

Одночасно з 1940 по 19 січня 1944 року — голова Всесоюзного комітету із радіофікації і радіомовлення при РНК СРСР.

19 січня 1944 — 1946 року — відповідальний секретар Правління Спілки письменників СРСР.

У 1946—1949 роках — заступник директора, у 1949—1951 роках — директор Літературного інституту імені Максима Горького.

У 1948 році закінчив заочно історичний факультет Московського обласного педагогічного інституту. Також у 1948 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б). У 1950 році закінчив Академію суспільних наук при ЦК ВКП(б).

У квітні 1950—1951 роках — заступник директора з навчальної роботи, 26 липня 1951 — травень 1954 року — директор Московського державного педагогічного інституту імені Леніна.

29 березня 1954 — 25 березня 1955 року — секретар Московського міського комітету КПРС.

28 грудня 1954 — 1955 року — секретар Правління Спілки письменників СРСР.

У 1955 — 20 грудня 1962 року — завідувач відділу культури ЦК КПРС.

У 1962—1965 роках — заступник завідувача ідеологічного відділу ЦК КПРС.

З травня по 1 листопада 1965 року — завідувач відділу культури ЦК КПРС.

Помер 1 листопада 1965 року після важкої хвороби. Похований 4 листопада 1965 року на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]