Поліксена Гессен-Рейнфельс-Ротенбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліксена Гессен-Рейнфельс-Ротенбурзька
Undated portrait of Polyxena of Hesse-Rotenburg (1706-1735, Queen of Sardinia) holding a miniature of her husband by Martin van Meytens.jpg
Народилася 21 вересня 1706(1706-09-21)[1]
Бад-Швальбах, Дармштадт, Гессен, Німеччина[2]
Померла 13 січня 1735(1735-01-13)[1] (28 років)
Турин, Сардинське королівство[2]
Поховання Базиліка Суперга
Громадянство
(підданство)
Flag of Kingdom of Sardinia (1848).svg Сардинське королівство
Діяльність аристократ
Титул Герцог і принцеса
Конфесія католицтво
Рід Гессенський дім
Батько Ernest Leopold, Landgrave of Hesse-Rotenburgd
Мати Countess Eleonore of Löwenstein-Wertheimd
Брати, сестри
У шлюбі з Карл Еммануїл III
Діти Віктор Амадей III, Princess Eleonora of Savoyd, Марія Луїза Савойська (1729—1767), Princess Maria Felicita of Savoyd, Prince Emanuele Filiberto of Savoyd і Carlo di Savoia, Duc de Chablisd[1]

Поліксена Гессен-Рейнфельс-Ротенбурзька (нім. Polyxena von Hessen-Rheinfels-Rotenburg ; 21 вересня 1706(17060921), Лангеншвальбах — 13 січня 1735, Турин) — друга дружина короля Сардинії Карла Еммануїла III .

Життєпис[ред. | ред. код]

Поліксена Христина Йоханна народилася 21 вересня 1706 року в родині Ернста Леопольда, ландграфа Гессен-Ротенбурзького, і його дружини Елеонори Левенштайн-Вертхаймської [3]; дівчинка стала другою дитиною і першою донькою з десяти дітей пари. Поліксена належала до єдиної гілки правлячого Гессенського дому, який сповідував католицизм [4]. З 1720 року Поліксену фактично була номінальною каноніссою (жінкою, яка вела чернечий спосіб життя, при цьому не вживаючи жодних обітниць) в Торнському аббатстві [5].

Сім'я Поліксени була близька з Сардинським королем Віктором Амадеєм II, який в 1723 році запропонував укласти шлюбний союз між Поліксенією та його старшим сином Карлом Еммануїлом, принцом пємонтським . На той момент існувала інша претендентка на роль дружини принца — одна з дочок герцога Модени ; проте переговори зайшли в глухий кут [6] . Карл Еммануїл був вдівцем: його перша дружина, Анна Крістіна Зульцбахська, померла 12 березня 1723 року незабаром після народження сина Виктора Амадея. Анна Крістіна і Поліксена, яка була молодшою на два роки, були кузинами: Ернст Леопольд був рідним братом Марії Елеонори Гессен-Ротенбургзької, матері Анни Христини.

Офіційно про заручини було оголошено 2 липня 1724 року [3], а вже 23 липня в Ротенбурзі був укладений шлюб за дорученням. Незабаром після цього Поліксена відбула в Тонон-ле-Бен, Шабле, де 20 серпня відбулися урочистості з нагоди одруження [7]. Син Карла Еммануїла був доручений турботам Поліксени. Принцеса прив'язалася до хлопчика і сильно горювала, коли він помер у серпні 1725 року. На той момент своїх дітей у Поліксени ще не було. Принцеса також зблизилася зі своєю свекрухою Анною Марією Орлеанською, яку двічі відвідувала на віллі делла Реджина [3].

У 1726 році Поліксена народила свою першу дитину — сина Віктора Амадея. Чотири роки по тому батько Карла Еммануїла відрікся від сардинського трону на користь сина. Однак пізніше Віктор Амадей оголосив про своє рішення повернутися на престол. Поліксена використовувала свій вплив на чоловіка [8], щоб той заточив батька в Монкальєрі, де до Віктора Амадея пізніше приєдналася його морганатична дружина Анна Каналіс ді Кумьяна, колишня Дама Опочивальні Поліксени [9] .

Поліксена багато займалася благодійністю. У 1732 році вона відкрила в Турині будинок для молодих мам [3], відремонтувала віллу делла Реджина, резиденцію Ступініджі і церкву Святого Джузеппе в Турині. Поліксена займалася переробкою і поліпшенням будівель разом з Філіппо Юварою і популяризувала шинуазрі. Вона також була покровителькою художника Жан-Батиста Кросато[10].

В 1733 році Поліксена народила свою останню дитину — сина Карла, який прожив трохи більше п'яти місяців. У червні 1734 року Поліксена важко захворіла. Вона померла в Королівському палаці в Турині 13 січня 1735 року. Первісне місце поховання королеви невідомо; в 1786 році останки Поліксени були перепоховані в королівській базиліці Суперга [3].

Через два роки після смерті Поліксени Карл Еммануїл одружився втретє: його обраницею стала Єлизавета Терезія Лотаринзька, сестра майбутнього імператора Священної Римської імперії Франца I Стефана [11] .

На честь Поліксени була названа Villa Polissena в Римі[12] .

Діти[ред. | ред. код]

У шлюбі з Карлом Еммануїлом у Поліксени народилося шестеро дітей[13] :

  • Віктор Амадей Марія (26 червня 1726 — 16 жовтня 1796) — король Сардинії. Був одружений на Марії Антонії Іспанській старшої дочки іспанського короля Філіпа V і його другої дружини Єлизавети Фарнезе. У шлюбі народилося дванадцятеро дітей.
  • Елеонора Марія Тереза (28 лютого 1728 — 14 листопада 1781) — заміжньою не була, дітей не мала.
  • Марія Луїза Габріелла (25 березня 1729 — 22 червня 1767) — заміжньою не була, дітей не мала.
  • Марія Феліціта Вікторія (19 березня 1730 — 13 травня 1801) — заміжньою не була, дітей не мала.
  • Еммануїл Філіберт (17 травня 1731 — 23 квітня 1735) — герцог Аостський .
  • Карл Франческо Ромуальдо (23 липня — 28 грудня 1733) — герцог Шабле.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  2. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1035256665 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б в г д Predari, 1869, с. 266
  4. Huberty, 1976, с. 75
  5. Huberty, 1976, с. 130
  6. Timms Peyton, 2003, с. 117
  7. Cochrane-Baillie Nobili-Vitelleschi, 1905, с. 488
  8. Cochrane-Baillie Nobili-Vitelleschi, 1905, с. 497
  9. Symcox, 1983, с. 229
  10.  // Metropolitan Museum Journal : magazine. — 2006. — P. 121—131. — ISSN 0077-8958.
  11. Bianchi, 2009, с. 472
  12. Cristina Siccardi (2009-03-16). Mafalda di Savoia Langravia d'Assia (it). Santi, Beati e Testimoni. Процитовано 2015-12-16. 
  13.  // Les Manuscrits du C.E.D.R.E.. — 1993. — Vol. II. — P. 212—214. — ISSN 0993-3964.

Література[ред. | ред. код]