Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник
Polesie State Radioecological Reserve (OpenStreetMap).png
51°39′ пн. ш. 29°59′ сх. д. / 51.650° пн. ш. 29.983° сх. д. / 51.650; 29.983Координати: 51°39′ пн. ш. 29°59′ сх. д. / 51.650° пн. ш. 29.983° сх. д. / 51.650; 29.983
Розташування: Гомельська область
Площа: 2150 км²
Заснований: 1988
Веб-сторінка: zapovednik.by
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь

CMNS: Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник на Вікісховищі
Карта заповідника на території Білорусі

Полі́ський держа́вний радіаці́йно-екологі́чний запові́дник (біл. Палескі дзяржаўны радыяцыйна-екалагічны запаведнік) — найбільший (більше 215 тисяч га) в Білорусі заповідник.

Заповідник був організований 18 липня 1988 р. в білоруській частині зони відчуження на території трьох найбільш постраждалих від аварії районів Гомельської області — Брагінського, Наровлянського і Хойницького. На території знаходяться 96 покинутих населених пунктів, де до аварії проживало понад 22 тисяч жителів. Адміністрація ПДРЕЗ розташована в місті Хойники.[1]

Хоча заповідник створений з метою радіобіологічних та екологічних досліджень, він становить інтерес і для біологів. Втручання людини мінімальне, з'являється можливість спостерігати розвиток дикої природи в умовах Білорусі. «У зв'язку зі зняттям антропогенного навантаження і багатством рослинного світу тут створилися, по суті, ідеальні умови для відновлення тваринного світу», — йдеться в доповіді Комітету з проблем наслідків катастрофи на ЧАЕС при Раді міністрів Білорусі.[2] Також були інтродуковані деякі нові види, у тому числі і зубр.

У Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику зареєстрований 1251 вид рослин, це більше двох третин флори країни, 18 з них занесені до Міжнародної Червоної книги і Червоної книги Республіки Білорусь. Фауна включає 54 види ссавців, 25 видів риб, 280 видів птахів. Понад 40 видів тварин відносять до рідкісних і зникаючих.[3]

Штат співробітників заповідника становить близько 700 людей, з них 10 — з науковим ступенем. Щорічні витрати складають близько 4 млн доларів США]].[4]

На північний захід від заповідника розташований національний парк Прип'ятський.

У Білорусі відкрили для туристів Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник.

Населені пункти, що знаходяться на території заповідника[ред. | ред. код]

Брагінський район[ред. | ред. код]

У зв'язку з радіаційним забрудненням внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС з Брагіна в чисті місця переселена 1651 сім'я (4892 чол.). Вся територія Брагинського району піддалася радіоактивному зараженню. Відселені 53 населених пункти, 9 з яких поховані.

  • Пиркі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 476 сімей.
  • Богуші — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселено 195 сімей.

Наровлянський район[ред. | ред. код]

  • Дерновичі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 732 людини, які жили в 333 дворах цього населеного пункту.

Хойницький район[ред. | ред. код]

  • Оревичі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 222 сім'ї.
  • Бабчин — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 194 сім'ї.
  • Буда — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселено 56 сімей.
  • Горошків — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС жителі виселені.
  • Кожушки — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселено 214 сімей.
  • Ломачі — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 38 сімей.
  • Новокухновщина — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 13 сімей.
  • Новий Покровск — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 29 сімей.
  • Чемків — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 29 сімей.
  • с. Руді Хойницький район — у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС виселені 40 сімей.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Фаунистические исследования в Полесском государственном радиационно-экологическом заповеднике / Сб. науч. трудов. Под редю Г. В. Анципова. — Гомель: РНИУП «Институт радиологии», 2008. — 162 с.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]