Політика Європи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АлбаніяХорватіяВірменіяАзербайджанБоснія і ГерцеговинаГрузіяМолдоваРосіяЧорногоріяПівнічна МакедоніяСербіяУкраїнаРада ЄвропиКіпрІрландіяАвстріяБельгіяФінляндіяФранціяНімеччинаГреціяІталіяЛюксембургМальтаПортугаліяНідерландиСловаччинаСловеніяІспаніяЄврозонаБолгаріяРумуніяВелика БританіяЧехіяДаніяЕстоніяУгорщинаЛатвіяЛитваПольщаШвеціяМонакоЄвропейський союзМитний союз Європейського СоюзуАндорраТуреччинаСан-МариноВатиканІсландіяНорвегіяШвейцаріяЛіхтенштейнЄвропейська асоціація вільної торгівліШенгенська угодаЄврозонаЄвропейська економічна зона
Діаграма участі країн у міжнародних договорах і наднаціональних європейських організаціях.пср

Політика Європи охоплює політику на континенті Європа. Ця тема набагато більш деталізована, має глибшу політичну історію, ніж на інших континентах, через низку факторів, включаючи довгу історію національних держав у регіоні, а також сучасну тенденцію до посилення політичної єдності серед європейських держав (євроатлантизм).

Поточну політику Європи можна простежити по історичним подіям на континенті. Так само географія Європи, економіка Європи і культура Європи] сприяли нинішньому політичному устрою Європи.

В сучасній європейській політиці домінує Європейський Союз, починаючи з падіння залізної завіси і розпаду Східного блоку. Після закінчення холодної війни ЄС розширився на схід, включивши в себе колишні комуністичні держави. Станом на 2019 р. ЄС має 28 держав-членів.

Однак існує низка інших міжнародних організацій, що складаються переважно з європейських держав або тих які явно претендують на європейське походження, включаючи Раду Європи з 47 країнами — першу повоєнну європейську організацію, яка вважається предтечею Європейського Союзу, та 57-ти національну організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Сучасний політичний клімат[ред. | ред. код]

Незважаючи на суттєво покращені відносини між Росією та країнами Західної Європи після закінчення Холодної війни, зростає напруженість через поширення «західних країн», особливо ЄС і НАТО, на схід до країн колишнього СРСР .

Більшість європейських держав або приєдналися, або заявили про свої прагнення приєднатися до Європейського Союзу.

Є кілька конфліктів у Європі, хоча залишаються проблеми на Балканах, Кавказі, в Північній Ірландії, Велика Британія і в Країні Басків, Іспанія.

Згідно з даними за 2007 рік, опублікованими в 2008 році неурядовою організацією Фрідом хаус, країни Європи, які не можуть бути класифіковані як ліберальні представницькі демократії, є Азербайджан Білорусь, Боснія і Герцеговина, Казахстан і Росія. [1]

Міжнародні спілки, організації та альянси[ред. | ред. код]

   ЄС держава-член
   ЄЕЗ член або держава-кандидат в ЄС
   GUAM держава-член
   ЄврАзЕС держава-член

Європейські держави є членами великої кількості міжнародних організацій, переважно економічних, хоча деякі з них є політичними або обома. Основні політичні союзи описані нижче.

Європейський Союз[ред. | ред. код]

   Країни-члени
   Потенційні кандидати які подали заявку на членство: Боснія і Герцеговина[3]
   Потенційні кандидати, які ще не подали заявку на членство: Косово (частково визнана)[2]
   Країна-член, яка проголосувала за вихід з ЄС: Велика Британія
   Країни, які не є державами-членами, але мають угоди з союзом, такі як ЄЕЗ та Шенгенська угода: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія
   Країни які підписали Угоду про асоціацію та визнані як такі що мають перспективу членства: Грузія, Молдова, Україна[4]

Європейський Союз, або ЄС, є політичним союзом 28 держав. Він має багато заходів, найважливішим з яких є спільний єдиний ринок, що складається з митного союзу, єдина валюта (прийнята 19 з 28 держав-членів), [5] спільної сільськогосподарської політики та спільної політики у сфері рибальства. Європейський Союз також має різні ініціативи для координації діяльності держав-членів.

ЄС, що розглядається як одиниця, має найбільшу в світі економіку з номінальною ВВП 15,849 трлн дол. США у 2007 році. Існує також тенденція до зростання співпраці операції з точки зору спільної оборони і зовнішньої політики.

Союз з часом еволюціонував від економічного союзу до все більш політичного. Ця тенденція підкреслюється зростаючою кількістю політичних сфер, які належать до компетенції ЄС; політична влада має тенденцію зміщуватися вгору від держав-членів до ЄС. Подальший розвиток політичних компетенцій ЄС є предметом серйозних дебатів у межах та між деякими державами-членами.

Рада Європи[ред. | ред. код]

Докладніше: Рада Європи

Рада Європи є єдиною загальноєвропейською організацією, членами якої є майже всі європейські держави. Вона бере участь у широкому спектрі заходів, включаючи договори та інші програми для гармонізації законів і правил між своїми державами-членами, в таких сферах політики, як права людини, громадянство, біоетика, взаємне визнання, міжнародне приватне право, екологічні та охорона спадщини, права культурних та мовних груп меншин тощо. За своєю природою вона набагато ближча до традиційної міжнародної організації, а не до квазі-федерального суб'єкта, який є ЄС — вона веде переговори про договори, які мають бути ратифіковані індивідуально, і яка взагалі не має прямого впливу або індивідуального юридичного доступу до міжнародного суду — таким чином, він може бути порівняний з регіональною версією ООН. Однак, у сфері прав людини вона стала набагато більш квазі-федеральним за своїм характером, через Європейську конвенцію з прав людини і її Європейський суд з прав людини.

Співдружність демократичного вибору[ред. | ред. код]

Співдружність демократичного вибору (СДВ) була сформована в грудні 2005 року при підбурюванні України та Грузії і складалася з шести пострадянських держав (України, Грузії, Молдови та трьох членів Балтійської асамблеї Естонії, Латвії та Литви) та трьох інших країн Східної та Центральної Європи (Словенія, Румунія і Північна Македонія). Чорноморський форум (BSF) є тісно пов'язаною організацією. Країни-спостерігачі включають Вірменію, Болгарію і Польщу.

Як і ГУАМ, цей форум в значній мірі? розглядається як такий, що має на меті протидіяти російському впливу в цьому регіоні. Це єдиний міжнародний форум, зосереджений на пострадянському просторі, в якому також беруть участь країни Балтії. Інші три пострадянські держави в ньому є членами ГУАМ.

Євразійський економічний союз[ред. | ред. код]

Євразійський економічний союз - це економічний союз пострадянських держав. Договір, спрямований на створення ЄврАзЕС, був підписаний 29 травня 2014 року лідерами Білорусі, Казахстану та Росії, і набув чинності 1 січня 2015 року. [6] Угоди, спрямовані на вступ Вірменії та Киргизстану до Євразійського економічного союзу, були підписані 9 жовтня 2014 року та 23 грудня відповідно. Договір про приєднання Вірменії набув чинності 2 січня 2015 року. [7] Хоча договір про вступ Киргизії не набрав чинності до травня 2015 року, якщо вона буде ратифікована, [8] він бере участь в ЄЕЗ з дня його створення.[9][10][11][12][13] Молдова та Таджикистан є потенційними членами.

Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ[ред. | ред. код]

Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ є між-парламентський форум на якому члени Європейського парламенту та національних парламентів України, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану та Грузії беруть участь та налагоджують більш тісні політичні та економічні зв'язки з Європейським Союзом.[14]

Співдружність незалежних держав[ред. | ред. код]

Співдружність Незалежних Держав (СНД) - це конфедерація, що складається з 12 з 15 держав колишнього Радянського Союзу (виняток складають три країни Балтії). Хоча в СНД є декілька наднаціональних важелів впливу, це більше чисто символічна організація, яка координує торгівлю, фінанси, законодавство і безпеку. Найбільш важливе питання для СНД є створення повноцінної зони вільної торгівлі та економічного союзу між державами-членами, робота над яким розпочата у 2005 році. СНД також сприяє співпраці у сфері демократизації та запобігання транскордонної злочинності. Крім того, шість членів СНД підписали договір про колективну безпеку, відомий як Організація договору про колективну безпеку.

Співдружність невизнаних держав[ред. | ред. код]

Пост-радянські невизнані держави Абхазії, Нагірного Карабаху, Південної Осетії і Придністров'я є членами Співдружності невизнаних держав, метою якого є налагодження більш тісної інтеграції між членами.

Організація Північноатлантичного договору[ред. | ред. код]

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) є військовим союзом переважно європейських держав, разом з Сполученими Штатами Америки і Канадою. Організація була заснована як міра колективної безпеки після Другої світової війни.

Призначення цього положення було у тому, щоб, якщо Радянський Союз розпочав напад на європейських союзників Сполучених Штатів, це сталося б як би напад на саму Сполучені Штати, яка мала найбільшу військову силу, таким чином, могла забезпечити більш ефективний захист. Однак радянське вторгнення в Європу так і не сталось. Натомість, це положення було вперше застосовано в історії договору 12 вересня 2001 року, у відповідь на напади 11 вересня 2011 року на Сполучені Штати.

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ[ред. | ред. код]

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — це регіональна організація чотирьох держав: Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова. Група була створена як спосіб протидії Росії в цьому регіоні, і вона отримала підтримку і підтримку з боку США. Незважаючи на те, що деякий час в цілому вважалося, що вона застійна, останні події викликали спекуляції щодо можливого пожвавлення організації.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. freedomhouse.org: Map of Freedom in the World, 2008
  2. а б EU Enlargment. Архів оригіналу за 2014-06-04. Процитовано 2014-04-28. 
  3. Боснія і Герцеговина подала заявку на членство в ЄС Архівовано 20 February 2016 у Wayback Machine. Європейська правда, 15 лютого 2016
  4. European Parliament resolution of 17 July 2014 on Ukraine Архівовано 24 January 2016 у Wayback Machine. Європейський парламент
  5. What is the euro area?. 
  6. Договор о Евразийском экономическом союзе
  7. Дмитрий. ДОГОВОР О ПРИСОЕДИНЕНИИ РЕСПУБЛИКИ АРМЕНИЯ К ДОГОВОРУ О ЕВРАЗИЙСКОМ ЭКОНОМИЧЕСКОМ СОЮЗЕ ОТ 29 МАЯ 2014 ГОДА (Минск, 10 октября 2014 года). customs-code.ru. Процитовано 2 December 2015. 
  8. Finalization of ratification procedures on Armenia’s accession to EEU to be declared in Moscow today. Public Radio of Armenia. Процитовано 2 December 2015. 
  9. Kyrgyzstan, Armenia officially enter Eurasian Economic Union. World Bulletin. 24 December 2014. Процитовано 26 December 2014. «Signed agreement opens up new possibilities for Kyrgyzstan and Armenia, starting from 1st January 2015» 
  10. Putin said the accession of Kyrgyzstan to the EAEC (Russian). Life News. 23 December 2014. Процитовано 26 December 2014. «Kyrgyzstan is among the member countries of the Eurasian Economic Union (EAEC). Kyrgyzstan will participate in the governing bodies of the EAEC since the start of the Union - from 1 January 2015.» 
  11. EAEC: stillborn union? (russian). Deutsche Welle. Процитовано 26 December 2014. «Eurasian Economic Union added December 23 Armenia and Kyrgyzstan.» 
  12. Farchy, Jack (23 December 2014). Eurasian unity under strain even as bloc expands. The Financial Times. Процитовано 26 December 2014. «Kyrgyzstan on Tuesday a signed a treaty to join the Eurasian Economic Union, expanding the membership of Moscow-led project to five even as its unity is strained by the market turmoil gripping Russia.» 
  13. Eurasian Economic Union to Launch on January 1. The Trumpet. 24 December 2014. Процитовано 26 December 2014. «Russia, Belarus, Kazakhstan, Armenia and Kyrgyzstan agreed to a January 1 inauguration.» 
  14. Initial Agreement Reached To Establish Parliamentary Assembly Of European Parliament's Eastern Neighbors. Архів оригіналу за 15 June 2011.