Політика (газета)
В іншому мовному розділі є повніша стаття Политика_(новине)(серб.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу із сербської.
|
| ||||
Країна | Сербія[1] | |||
---|---|---|---|---|
Тип | щоденна газета | |||
Мова | сербська | |||
Політична належність | правоцентризм | |||
Видавець | Politika novine i magazini d.o.o. | |||
Формат | Berliner | |||
Періодичність | 1 доба | |||
| ||||
Засновано | 12 (25) січня 1904 | |||
Засновник | Владислав Рибникар | |||
Власник |
Politika AD (50%) East Media Group (50%) | |||
Редактор | Ліляна Смайловичd | |||
Головний редактор | Марко Албунович | |||
Головний офіс | площа Політики, 1, Белград, Сербія | |||
Наклад | ~45.000 проданих примірників у 2016 р. | |||
ISSN | 0350-4395 | |||
| ||||
www.politika.rs | ||||
Політика у Вікісховищі | ||||
Політика (сербохорв. Politika, серб. кир.: Политика) — сербська щоденна газета, яка виходить у Белграді. Заснована 1904 року[2] зусиллями Владислава Ф. Рибникара. Найстаріша щоденна газета на Балканах серед тих, які досі видаються.
З моменту свого заснування в січні 1904 року «Політика» виходила щоденно, за винятком кількох періодів:
- У зв'язку з Першою світовою війною не було випусків із 14 листопада 1914 р. по 21 грудня 1914 р. і ще раз із 23 вересня 1915 р. по 1 грудня 1919 р.
- Через Другу світову війну не вийшли числа з 6 квітня 1941 року до 28 жовтня 1944 року.
- На знак протесту проти намірів влади перетворити «Політику» на державне підприємство не вийшло жодного номера влітку 1992 р.
Стартовий випуск мав лише чотири сторінки та наклад 2450 примірників, а рекордним тиражем газети було число від 25 грудня 1973 року (634 000 примірників).
Напередодні і протягом розпаду Югославії та югославських воєн «Політика» перебувала під контролем Слободана Мілошевича і Союзу комуністів Сербії та використовувалася у політичних цілях. В ній друкувалися суперечливі статті або матеріали, що нібито показували, що відбувається з сербами в інших югославських республіках, як це робило і Радіотелебачення Сербії. Приміром, газета публікувала сфабриковані листи читачів, у яких стверджувалося, що косовські албанці «зґвалтували сотні сербських жінок», а перед хорватською війною за незалежність та під час неї друкувала думки про те, що в Хорватії «може знову пролитися кров», а також твердження, що Ватикан фінансував Хорватію, щоб розвалити Югославію. Наприкінці битви за Вуковар вона оприлюднила сфабриковану історію про вбивство сербських дітей у цьому місті.[3][4][5][6] Однак статтю спростували заявою, опублікованою наступного дня.[3]
- ↑ а б The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0350-4395
- ↑ Robert Thomas (січень 1999). Serbia Under Milošević: Politics in the 1990s. C. Hurst & Co. Publishers. с. 15. ISBN 978-1-85065-367-7. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 2 серпня 2015.
- ↑ а б la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). Political Propaganda and the Plan to Create a "State for all Serbs" – Consequences of Using the Media for Ultra-Nationalist Ends – Part 1 (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.
- ↑ la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). Political Propaganda and the Plan to Create a "State for all Serbs" – Consequences of Using the Media for Ultra-Nationalist Ends – Part 2 (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.
- ↑ la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). Political Propaganda and the Plan to Create a "State for all Serbs" – Consequences of Using the Media for Ultra-Nationalist Ends – Part 3 (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.
- ↑ la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). Political Propaganda and the Plan to Create a "State for all Serbs" – Consequences of Using the Media for Ultra-Nationalist Ends – Part 4 (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.
- Офіційний сайт (серб.)
Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |