Krytyka Polityczna

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Політична критика)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Критика Політична
Krytyka Polityczna
Країна видання Польща
Періодичність виходу квартальник
Мова польська, є українська і англомовна версії
Головний редактор Славомір Сєраковський[d]
Засновник Славомір Сєраковський
Видавець Stowarzyszenie im. Stanisława Brzozowskiego
Засновано 2002

Веб-сторінка: krytykapolityczna.pl

Критика Політична (пол. Krytyka Polityczna) — польський лівий суспільно-політичний журнал, що виходить із 2002 року. Засновником і головним редактором є Славомір Сєраковський. Окрім польського є також англомовне та українське видання «Критики Політичної».

Мета й діяльність[ред. | ред. код]

Метою «Критики Політичної» (КП) є творення нового лівого середовища в Польщі. Однією з цілей журналу і створеного навколо нього середовища є також поєднання досі розділених один від одного культурних полів: політичного, наукового, літературного, театрального, кінематографічного та художнього. «Критика Політична» співпрацює з багатьма установами, організаціями, неформальними групами та спільнотами, зокрема з Корпорацією Ha!art, TR Warszawa тощо.

Середовищем «Критики Політичної» були створені також центр публічних дискусій, презентацій художніх робіт та соціальних і політичних проектів у Варшаві: в 2006—2009 рр. — центр REDakcja, з 2009 року — центр «Новий чудовий світ» (пол. Nowy Wspaniały Świat).

Також у багатьох містах Польщі діють читацькі осередки «Критики Політичної», які ставали центрами соціально-критичної думки та соціальної активності.

Окрім того, в грудні 2006 року «Критика Політична» у співпраці з Корпорацією Ha!art, започаткувала випуск нової книжкової серії — Seria Krytyki Politycznej, а у вересні 2007 року створила нове, незалежне видавництво — Wydawnictwo Krytyki Politycznej. Редакторами та перекладачами видавництва є члени команди Політичної критики. Обкладинки та ілюстрації готують художники пов'язані з середовищем КП: Артур Жмієвський, Вільгельм Сасналь та інші.

З 2012 року «Критика Політична» відкрила інтернет-портал, що працює як щоденна інтернет-газета, сфокусована на актуальних політичних і культурних подіях Польщі та всього світу. Журнал створений за підтримки Trust for Civil Society in Central and Eastern Europe та Open Society Foundations.

До кінця 2015 журнал частково фінансувався Міністерством культури і національної спадщини Польщі[1].

Українське видання[ред. | ред. код]

Журнал[ред. | ред. код]

З 2009 року в Центрі візуальної культури НаУКМА діяв неформальний осередок «Критики Політичної». 2011 року він почав видавати українську версію журналу під назвою «Політична критика», що стала першим міжнародним видавничим проектом «Критики Політичної». Протягом 2011—2014 років було видано 5 чисел журналу:

  1. «Політичні наркотики» (присвячений (де)криміналізації наркотиків)[2],
  2. «Слава ворогам!» (присвячений правому радикалізму)[3],
  3. «Секс і політика»[4],
  4. «СВБД ПСРТ» (присвячений репресіям проти групи «Pussy Riot»)[5],
  5. «Нам нема що втрачати, крім наших майданів»[6].

Рецензії на числа журналу виходили в журналах «Критика»[7][8][9] та «Спільне»[10].

На початку 2015 року «Політична критика» спільно з Центром візуальної культури видала книжку Наталі Гуменюк «Майдан Тахрір» про події Арабської весни[11].

Сайт[ред. | ред. код]

В січні 2015 року почала працювати україномовна версія сайту «Політичної критики»[12]. Про відкриття сайту повідомляла газета «Zbruč»[13].

У 2017—2019 роках сайт був медіапартнером Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA»[14].

2018 року сайт «Політична критика» запустив проект «Невидима праця», метою якого було показати життя, умови роботи й боротьбу за їхнє покращення людей різних професій, які, попри суспільну важливість своєї праці, нечасто потрапляють до поля зору ЗМІ[15][16].

Наприкінці 2018 року сайт перейшов на новий домен — politkrytyka.org.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego - Czasopisma. web.archive.org. 2013-06-02. Процитовано 2019-01-08. 
  2. Політична Критика 1: Політичні наркотики
  3. Політична Критика 2: Слава ворогам!
  4. Політична критика 3: Секс і політика
  5. Політична критика 4: СВБД ПСРТ
  6. Політична критика 5: Нам нема що втрачати, крім наших майданів
  7. Максим Карповець. Славой Жижек, Павло Альтхамер, Сергій Жадан…. Політична критика. 2011, № 1 // Критика. — Серпень 2011
  8. Сергій Гірік. Андреас Умланд, Антон Шеховцов, Віталій Атанасов…. Політична критика, 2011, № 2 // Критика. — Червень 2012
  9. Василь Черепанин, Леся Кульчинська, Ольга Папаш…. Політична критика. Нам нема що втрачати, крім наших Майданів // Критика. — Листопад 2016
  10. Олексій Вєдров. Вороги навколо // Спільне. — 2012, № 5.
  11. Наталя Гуменюк. Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції. — Київ: Політична критика. — 2015.
  12. Політична критика. Архів оригіналу за 27 січень 2015. Процитовано 27 січень 2015. 
  13. Krytyka Polityczna зайшла в Україну
  14. Docudays UA. Партнери: 2017, 2018, 2019
  15. Люди рабочих профессий часто боятся отстаивать свои права, - координатор проекта «Невидима праця». Громадське радіо (uk-UA). Процитовано 2018-10-28. 
  16. Невидима праця. Політична Критика. Процитовано 2018-10-28. 

Посилання[ред. | ред. код]