Сильна Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сильна Україна
логотип
Заснована / зареєстрована 1999
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія Лівоцентризм, Соціал-лібералізм, Євроскептицизм
Союзники, блоки «За єдину Україну!» (до 2002-ого), Блок Литвина (до 2010)
Очільник партії Сергій Тігіпко
Кольори
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[1]
1 / 422
Обласні ради та
рада м. Києва[2]
0 / 1820
Вебсторінка http://silnaukraina.com/
Політика України
Політичні партії
Вибори

«Сильна Україна» — всеукраїнська політична партія, заснована 1999 року (в період 2012—2014 років не існувала). Лідером та головою партії з 2009 року був Сергій Тігіпко. Заступниками голови партії були Олександра Кужель, Костянтин Бондаренко та Олександр Ільчук.

Партія була заснована в 1999 році під назвою «Трудова партія України». Першим лідером партії був обраний Михайло Сирота. Після смерті Михайла Сироти в 2008 році партію очолив його син Дмитро Сирота[3]. У 2009 році главою партії був обраний Сергій Тігіпко, а її назву змінено на «Сильна Україна»[4]. 17 березня 2012 року партія ухвалила рішення про саморозпуск, а членам партії було рекомендовано вступати до Партії регіонів[5]. Сам лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко став членом Партії регіонів, заступником її голови та членом політради[6]. Але вже через два з половиною роки, 5 серпня 2014 року партія поновила свою діяльність, і знову на чолі з Сергієм Тігіпком.

Ідеологія[ред. | ред. код]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його. (лютий 2020)

Історія[ред. | ред. код]

Трудова партія України[ред. | ред. код]

19 червня 1999 року на установчому з'їзді у Києві була заснована Трудова партія Україна. Керівником партії було обрано Михайла Сироту. Тоді ж, у червні 1999 року, у Верховній раді України була створена фракція Трудової партії, до складу якої увійшло близько 30 народних депутатів.

Герб Трудової партії України (1999—2009)

У 2000 році після з'їзду партії у Запоріжжі частина депутатів вийшла з ТПУ і створила фракцію «Трудова Україна», яку очолив Ігор Шаров, а потім головою цієї партії став Сергій Тігіпко.

У 2006 році Трудова партія України брала участь у парламентських виборах в складі «Блоку Бориса Олійника та Михайла Сироти». За даними Центральної виборчої комісії, цей блок набрав 0,08 % голосів[7].

У позачергових парламентських виборах 2007 року Трудова партія України взяла участь разом з Народною партією в складі «Блоку Литвина». Цей блок став п'ятою політичною силою, яка зуміла пройти до парламенту (3,96 % голосів і 20 місць)[7].

25 серпня 2008 року Михайло Сирота загинув в автомобільній аварії[8]. 4 жовтня новим лідером було обрано Сергія Павленка[9], але 18 жовтня замість нього був обраний Дмитро Сирота — син Михайла Сироти[3].

Сильна Україна[ред. | ред. код]

28 листопада 2009 року головою партії був обраний Сергій Тігіпко, а назва партії була змінена на «Сильна Україна»[4].

У 2010 році Тігіпко став третім на президентських виборах, набравши 13,05 % голосів.

16 серпня 2011 року Сергій Тігіпко і Микола Азаров виступили з ініціативою об'єднання партії «Сильна Україна» з Партією регіонів[10]. 17 березня 2012 року на з'їзді «Сильної України» було прийнято рішення про саморозпуск, а членам партії було рекомендовано вступати до Партії регіонів[5]. Сам лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко в той же день був обраний членом Партії регіонів, заступником її голови та членом політради[6].

Вибори до Верховної Ради 2014[ред. | ред. код]

Результати виборів до ВР України. 2014 рік.

5 серпня 2014 року Сергій Тігіпко виступив з критикою чинної влади і повідомив про відновлення діяльності партії «Сильна Україна». Крім того була зроблена заява, що Сильна Україна братиме участь у позачергових парламентських виборах, які відбулися в жовтні 2014 року.

Перша десятка виборчого списку партії «Сильна Україна» на виборах[11]:

  1. Сергій Тігіпко — колишній секретар комітету комсомолу, олігарх, власник ПФГ «ТАС»
  2. Валерій Хорошковський — власник медіахолдингу «ТВі», екс голова СБУ
  3. Світлана Фабрикант — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  4. Андрій Гамов — комерційний директор, ТОВ "МІК «Даря»
  5. Ігор Мазепа — член Наглядової ради ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»
  6. Євген Жадан — перший заступник голови Дніпропетровської обласної ради
  7. Лариса Мельничук — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  8. Вадим Гуржос — директор ТОВ «Студіопак Україна Лімітед», товариш Валерія Хорошоковського
  9. Олександр Волков — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  10. Олег Шаблатович — Народний депутат України, член фракції Партії регіонів
  11. Таріел Васадзе — олігарх, власник ПАТ «Укравто», Народний депутат України, член фракції Партії регіонів

У підсумку на позачергових виборах до Верховної ради 2014 року партія «Сильна Україна» посіла дев'яте місце за кількістю голосів виборців (491 471 голос — 3,11 %) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, не пройшла до українського Парламенту партійним списком[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  2. ↑ Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. ↑ а б Ольга Смалюховская (21 октября 2008). Дмитрий Сирота возглавил Трудовую партию. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 17 серпня 2011.
  4. ↑ а б Тигипко избрали председателем Трудовой партии, которую переименовали в «Сильную Украину». TCH.ua. 28 ноября 2009. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 17 серпня 2011.
  5. ↑ а б Партія Тігіпка самоліквідувалася. Українська правда. 17 березня 2012. Процитовано 17 березня 2012.
  6. ↑ а б Тігіпко став заступником глави Партії регіонів. Українська правда. 17 березня 2012. Процитовано 17 березня 2012.
  7. ↑ а б Політична партія «Сильна Україна». Центр политической информации «Дата». 2 декабря 2010. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 17 серпня 2011.
  8. ↑ В ДТП погиб депутат Михаил Сирота. УНИАН. 25 августа 2008. Процитовано 17 серпня 2011.
  9. ↑ С. Павленко избран новым председателем Трудовой партии Украины. РБК-Украина. 4 октября 2008. Процитовано 17 серпня 2011.
  10. ↑ Оксана Суханова (16 августа 2011). Партия регионов и «Сильная Украина» решили объединиться — Н. Азаров. Укринформ. Процитовано 17 серпня 2011.[недоступне посилання з червня 2019]
  11. ↑ Постанова ЦВК від 23 вересня 2014 року № 1093 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії Сергія Тігіпка „Сильна Україна“ у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року»
  12. ↑ Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року

Посилання[ред. | ред. код]


Політичні партії і рухи Це незавершена стаття про політичну партію України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сильна_Україна&oldid=40331097