Політичне сектантство
Політичне сектантство — сукупність опозиційних політичних поглядів і дій певних груп однодумців, які замикаються в своїх егоїстичних інтересах, втрачають зв'язок з союзниками і соціальною базою, відокремлюються від загальноприйнятого курсу того чи іншого політичного руху, партії, громадської організації та перетворюються в замкнуті самоізольовані структури.
Дослідник суспільних рухів Роджер О'Тул визначав політичну секту як «невелику, окрему, ексклюзивну політичну групу, що перебуває в конфлікті з ширшим суспільством і складається з людей, які вступаючи до неї на добровільних засадах, обрані як носії чи охоронці певної специфічної версії політичної істини»[1].
Література[ред. | ред. код]
- О. Козерод. Сектантство політичне // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.661 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання[ред. | ред. код]
- Сектярське наставлення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1711. — 1000 екз.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ O'Toole R. The Precipitous Path: Studies in Political Sects / Roger O'Toole. — Toronto: Peter Martin Associates Limited, 1977. — P. 11.
Цит. за: Іщенко В. О. Нові ліві як суспільний рух у суспільстві, що трансформується: на прикладі України. — дис. канд. соціолог. наук. — Київ, 2011
