Користувач:IrynaMus/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Джерельна база та історіографія проблеми[ред.ред. код]

Вивчення процесів становлення й функціонування радянської репресивно-каральної системи на Північній Буковині й Хотинщині стало можливим лише в пострадянський період, після розпаду СРСР та отримання вченими доступу до архівів. Документи, що висвітлюють вказану тематику, зберігаються головним чином в архівах СБУ, МВС України, ФСБ РФ, МВС Росії. Особливої ваги набув проект «Реабілітовані історією», в рамках якого дослідники зробили спробу зібрати, проаналізувати та узагальнити відомості про масштаб політичних репресій та демографічні втрати населення України.

Найбільш повно проблеми політичних репресій в регіоні висвітлені в дисертаційному дослідженні І. В. Мусієнко «Політичні репресії комуністичного режиму на Північній Буковині й Хотинщині в 40 - 50-х рр. ХХ ст.» [1] та низці статей дослідниці (див. Література), а також у статтях І. П. Фостія, В. М. Підлубного до книги «Реабілітовані історією» [2] та дисертаціях І. П. Фостія [3] та В. М. Підлубного [4]. Цій тематиці присвячені окремі праці буковинських істориків П. П. Брицького [5], В. Ф. Холодницького [6] , Т. В. Марусик [7] ; фрагментарно вона висвітлювалася в роботах І. Г. Біласа [8], І. І. Вінниченка [9], що містять аналіз політичних репресій у масштабах України.

Інтерес для дослідників складає масив мемуарної літератури, передусім спогади колишніх репресованих та реабілітованих К. Короля [10], І. Каленчука [11], В. Шови [12], Ю. Ференчука [13] .

Входження Північної Буковини і Хотинщини до складу УРСР та СРСР[ред.ред. код]

Із 1918 по 1940 рр. Північна Буковина і Хотинщина, споконвічні українські землі (Україна Україна), перебували у складі Королівства Румунії.

Докладніше: Буковина
Докладніше: Північна Буковина
Докладніше: Історія Буковини

Зміна державної підпорядкованості цього регіону сталася внаслідок домовленостей між Німеччиною та СРСР про поділ сфер впливу в Європі, закріплених у таємному додатковому протоколі до пакту про ненапад Молотова — Ріббентропа від 23 серпня 1939 р. СРСР заявив претензії на Північну Буковину і Хотинщину як на українські етнічні території, що населені переважно українцями.

26 червня 1940 р. радянський нарком закордонних справ В. Молотов вручив послу Румунії в Москві Г. Давідеску ноту із вимогою повернути СРСР Бессарабію та Північну Буковину. На відповідь керівництво Румунії мало лише добу. Щоб уникнути військового конфлікту, румунська сторона після консультацій із Німеччиною, дала згоду на примусову передачу вказаних територій СРСР.

28 червня 1940 р. підрозділи Червоної армії Південного фронту під командуванням генерала армії Г. Жукова перейшли р. Дністер та увійшли на територію Північної Буковини та Хотинщини. Ця військова операція, яка увійшла в історію під назвою Бессарабсько-буковинський похід (28 червня — 3 липня 1940 р.), готувалася заздалегідь.

Отже Північна Буковина і Хотинщина стали одними із перших об'єктів експансії тоталітарної радянської держави і були анексовані та окуповані СРСР у ході Другої світової війни. Вони увійшли до складу УРСР та СРСР 2 серпня 1940 р. за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР і утворили нову Чернівецьку область УРСР.

І хоча місцеве населення, втомлене дискримінаційною етнічною політикою доби румунської окупації, подекуди радо вітало підрозділи Червоної армії, проте вже із 3 липня 1940 р., часу початку масштабних політичних репресій в новоутвореній області, настрої місцевих жителів докорінно змінилися.

Перед радянським керівництвом постало масштабне завдання в найкоротші терміни інтегрувати приєднані території до політичної та економічної системи СРСР та проведення повноформатної «радянізації» краю за загальносоюзним зразком. Завдані короткі терміни реалізації завдання були викликані як зовнішньополітичними обставинами (розгортанням військових дій Другої світової війни та підготовкою до вступу до війни в СРСР, що вимагало встановлення повного контролю над прикордонними територіями), так і внутрішньополітичними чинниками (найшвидше поглинення територій та їхня уніфікація були важливі із точки зору превентивних дій ідеологічного характеру, що попереджали усвідомлення населенням СРСР можливості існування інших моделей соціально-економічного та політичного розвитку).

Ці обставини, а також панування в СРСР тоталітарного ладу, обумовили інструменти проведення «радянізації» новоствореної Чернівецької області: командно-адміністративні методи, волюнтаризм, політичні репресії та масовий терор проти реальної та потенційної опозиції. Відбувався процес насильницького механічного перенесення на ці території радянської соціально-економічної та політичної моделі.

Проте, за висновком дослідниці І. В. Мусієнко, цей процес мав тут і вагомі відмінності, що детермінувались кількома факторами, а саме поліетнічністю; багатоконфесійністю; пов′язаними з цим особливостями ментальності, які обтяжувались також і кількасотрічним пануванням на цих землях чужинців; 23-річним «відставанням» в реалізації цього процесу від «Великої України», що вплинуло на ставлення до радянської влади багатьох буковинців і бессарабців, до яких доходили відомості про наслідки її політики в СРСР — голод, масові репресії, злидні й політичний терор; серйозні відмінності й в «стартових позиціях» — адже Північна Буковина й Хотинщина були передані СРСР зі складу Румунії, країни, яка значно відрізнялась за своїм політичним і економічним устроєм від нового власника цих земель; досить високий рівень національної свідомості буковинців і бессарабців, що мріяли жити у Самостійній Соборній Українській державі, а не в сталінській імперії, і боролися за це право; розташуванням у прикордонній смузі й наявністю розгалужених родинних, економічних та інших зв′язків з іноземними державами, що стало причиною роздмухування істерії «шпигуноманії»[14] .

Сталінські репресії на території Північної Буковини та Хотинщини проходили в два етапи: 1940-1941 та 1944-1953 рр., між якими період військових дій та окупації області доби Другої світової війни. Нижня межа (1940 р.) відповідає часу приєднання Північної Буковини й Хотинщини до СРСР, а верхня (1953 р.) — смерті Й. Сталіна й початку процесу десталінізації.

Слід підкреслити, що події на Північній Буковині і Хотинщині проходили за тим самим сценарієм, що і на всій Західній Україні

Політичні репресії на Північній Буковині та Хотинщині у 1940–1941 рр.[ред.ред. код]

Форсована радянізація Чернівецької області в 1940-1941 рр. проводилася із застосуванням масових політичних репресій. Усе, що не відповідало заданій радянській моделі чи могло стати загрозою для її існування, нещадно винищувалося. Поза законом були поставлені всі інші ідеологічні напрямки, політичні партії, соціально-економічні, культурні та етнічні структури, окрім комуністичних, радянських, а також їхні носії. У краї була встановлена монополія комуністичної партії, вибудовувалися партійно-державні керівні структури та система репресивно-каральних органів.

Більшість представників румунського державного апарату, офіцерів, представників румунських політичних партій, культурної еліти, заможних верств населення (поміщиків, фабрикантів) зробили спробу покинути край разом із румунськими військами. Проте раптовість примусової передачі території краю до СРСР, відсутність часу на втечу, інформації, нерішучість, сімейні та інші проблеми призвели до ситуації, коли частина цих категорій громадян опинилася на території СРСР не з власної волі. Вони і стали першими жертвами радянської репресивно-каральної системи.

Репресії проти членів румунських політичних партій на території Чернівецької обл. у 1940-1941 рр.[ред.ред. код]

Масові депортації населення з території Чернівецької області у травні-червні 1941 р.[ред.ред. код]

Репресії за нелегальний перехід кордону між СРСР та Румунією у 1940-1941 рр.[ред.ред. код]

Докладніше: Fântâna Albă massacre

Діяльність радянської репресивно-каральної системи на території Чернівецької області на початку німецько-радянської війни[ред.ред. код]

Політичні репресії проти вихідців із Буковини та Хотинщини у Червоній армії в 1941-1945 рр.[ред.ред. код]

Політичні репресії в середовищі студентської молоді та інтелігенції Чернівецької області[ред.ред. код]

Боротьба радянської репресивно-каральної системи проти ОУН та УПА на території Північної Буковини та Хотинщини[ред.ред. код]

Депортації членів сімей учасників і пособників ОУН з території Чернівецької області в 1944–1950 рр.[ред.ред. код]

Репресії за релігійні переконання на території Чернівецької області[ред.ред. код]

Наслідки політичних репресій на території Чернівецької області[ред.ред. код]

Політична реабілітація репресованих за необґрунтованими обвинуваченнями[ред.ред. код]

Увічнення пам'яті репресованих та реабілітованих буковинців та бессарабців[ред.ред. код]

Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 11 вересня 1992 р. була утворена Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» у складі 22 осіб, яку очолив академік НАН України П. Т. Тронько, заступниками стали Ю. З. Данилюк, Г. К. Ковтун.

У Чернівцях був створений обласний підрозділ Головної редакційної колегії. Обласну наукову редакцію очолив І. Фостій. Обласна редколегія опублікувала три книги історико-меморіального видання «Реабілітовані історією» (Чернівецька область)[15]

Указом Президента України В. Ющенка №431/2007 від 21-го травня 2007-го року встановлений «День пам’яті жертв політичних репресій». Він відмічається щорічно у третю неділю травня [16]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Категорія:Історія України Категорія:Історія Буковини Категорія:Буковина Категорія:Чернівці Категорія:Чернівеччина Категорія:Чернівецька область Категорія:Західна Україна Категорія:Західноукраїнські землі Категорія:Українська Радянська Соціалістична Республіка Категорія:Історія СРСР Категорія:Історія Східної Європи Категорія:Історія Румунії Категорія:Новітня історія Категорія:Історія за регіоном Категорія:Імперіологія Категорія:Геополітика Категорія:Комуністичний режим Категорія:Комуністична партія Категорія:ВКП(б) Категорія:КП(б)У) Категорія:Сталінізм Категорія:Політичні репресії Категорія:Репресії в СРСР Категорія:Ворог народу Категорія:В'язні сумління Категорія:Тоталітаризм Категорія:Репресивно-каральна система Категорія:НКВС СРСР Категорія:НКДБ СРСР Категорія:МДБ СРСР Категорія:ГУЛАГ Категорія:Виправно-трудові табори Категорія:Спецпоселення Категорія:Депортації Категорія:ОУН Категорія:УПА Категорія:Національна політика в СРСР Категорія:Національно-визвольна боротьба Категорія:Українські національно-визвольні змагання 20 століття Категорія:Друга світова війна Категорія:Окупація Західної України Категорія:Реабілітовані історією Категорія:Політична реабілітація Категорія:Права людини Категорія:Правозахисний рух Категорія:Злочини більшовицько-комуністичної влади в Україні та проти українців Категорія:Антирелігійний терор Категорія:Українознавство Категорія:«Меморіал» імені Василя Стуса Категорія:Політична свобода Категорія:Презумпція невинуватості Категорія:Правова реабілітація Категорія:Реабілітація жертв політичних репресій в СРСР Категорія:Етноцид Категорія:Свобода слова Категорія:Свобода віросповідання Категорія:Свобода совісті Категорія:Свобода об'єднань Категорія:Свобода думки Категорія:Реабілітація жертв політичних репресій в СРСР Категорія:Правова реабілітація Категорія:Право на життя Категорія:В'язні сумління Категорія:Примусова праця Категорія:Класова дискримінація Категорія:Право на приватну власність Категорія:Порушення прав людини Категорія:Позбавлення волі Категорія:Смертна кара Категорія:Кримінальний Кодекс Категорія:Особлива Нарада при НКВС СРСР Категорія:Опертрійка НКВС СРСР Категорія:Радянська законність Категорія:СРСР Категорія:Право в СРСР Категорія:Політичний в'язень Категорія:Концентраційні табори Категорія:Спецслужби СРСР Категорія:З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ


  1. Мусієнко І. В. Політичні репресії комуністичного режиму на Північній Буковині й Хотинщині в 40 - 50-х рр. ХХ ст. Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І. В. Мусієнко ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 2005. — 20 с. 
  2. Реабілітовані історією. Чернівецька область [Текст] : у 3-х кн. Кн. 1 / гол. ред. І. П. Фостій. - Чернівці : Чернівецьке обл. від-ня Пошуково-вид. агенства "Книга пам'яті України", 2007. - 960 с.
  3. Фостій І. П. Північна Буковина і Хотинщина в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) [Текст] : автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Фостій Іван Петрович ; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці, 2005. - 20 с.
  4. Підлубний В. М. Діяльність ОУН та УПА на Буковині в 1940 - 1952 рр. [Текст] : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Підлубний  Володимир Миколайович ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2010. - 16 с.
  5. Брицький П. П. Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія: історія і сучасність / П. П. Брицький. – Чернівці : Рута, 2002. – 48 с.
  6. Холодницький В.Ф. Вплив політичних процесів на демографічні втрати народонаселення Чернівецької області у 1940 - 1950 рр. // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 6 - 7. Історія. Збірник наукових праць. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – С. 169 – 175; Холодницький В. Ф., Загайний М.В., Білецький Б.Ф. Репресивні акції радянської влади на території Чернівецької області в 1940 – 1941 роках. // Питання історії України. Зб. наук. статей. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – Вип. 1. – С. 217 – 223
  7. Марусик Т.В. Репресії серед студентської молоді Чернівців у 40-х роках ХХ ст.// Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 6-7. Історія. Збірник наукових праць. -–Чернівці: ЧДУ, 1996. – С. 113-120; Марусик Т.В. Західноукраїнська гуманітарна інтелігенція : реалії життя та діяльності (40-50 ті рр. ХХ ст.). – [[Чернівці]:Рута, 2002. – 463 С.
  8. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр. – К.: Либідь – Військо України, 1994. – Т.1. – 432 С. 
  9. Винниченко І. І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. – К.: Рада, 1994. – 126 С.
  10. Король К. Моя Голгофа. – Чернівці: Троянда, 2000. – 92 с. 
  11. Каленчук І. О. Хроніка зеленівських трагедій. – Чернівці: Чернівецьке обласне відділення Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам′яті України», 2001. – 167 С.
  12. Шова В. П. Кровавый путь. Воспоминания спецпоселенца. – Чернівці: Книга Пам’яті України., 2000. – 67 с.
  13. Ференчук Ю.Д. Буковинські Карпати у вогні повстання: Спогади і свідчення про бойові дії УПА в гірських районах Чернівецької області. – Чернівці: Прут, 2001. – 124 С.
  14. Мусієнко І. В. Політичні репресії комуністичного режиму на Північній Буковині й Хотинщині в 40 - 50-х рр. ХХ ст. Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / І. В. Мусієнко ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 2005. — 20 с. 
  15. Реабілітовані історією. Чернівецька область : у 3-х кн. Кн. 1 / гол. ред. І. П. Фостій. - Чернівці : Чернівецьке обл. від-ня Пошуково-вид. агенства "Книга пам'яті України", 2007. - 960 с.
  16. У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937-1938 років