Поліщук Вікторія Олегівна
| Вікторія Поліщук Поліщук Вікторія Олегівна | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2000 с. Збараж, Козятинський район (з 2020 року - Самгородоцької сільської територіальної громади Хмільницького району), Вінницька область, Україна | |
| Смерть |
21 березня 2022 (загинула в ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2019—2022 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 ДШВ України | |
| Рід військ | Військова розвідка | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вікторія Олегівна Поліщук — старший солдат Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни, що загинула в ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Вікторія Поліщук народилася 2000 року в селі Збаражі Козятинського району (з 2020 року — Самгородоцької сільської територіальної громади Хмільницького району) на Вінничині. Після закінчення дев'яти класів загальноосвітньої школи в селі Вівсяники вступила на навчання до Вінницького технічного коледжу, де освоювала ІТ-технології. Далі планувала вивчати комп'ютерну інженерію в одному з вишів, успішно склала ЗНО та вступила до Хмельницького технічного університету. Навчалася за тією ж самою спеціальністю, що й у коледжі, але мріяла служити в Житомирі в десантно-штурмових військах, куди і призвалася восени 2019 року. Вікторія здійснила свою дитячу мрію — підписала контракт із ЗСУ. Після успішного проходження навчання у школі снайперів несла військову службу в 132-му окремому розвідувальному батальйоні десантно-штурмових військ ЗСУ. Одну ротацію брала участь у війні на сході України. Вікторія Поліщук була одною з учасниць військового параду на честь 30-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2021 року. Вона крокувала столичним Хрещатиком у складі парадних розрахунків десантно-штурмових військ ЗСУ. Незадовго до війни дівчина стала героїнею одного з випусків програми «Vоїн — це я», що виходить на військовому телебаченні. Вона поділилася із телеглядачами секретами роботи в сучасних умовах війни та специфікою знищення ворожих снайперських груп.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебувала на передовій. Загинула в одному із сіл на Житомирщині 21 березня 2022 року в результаті обстрілу ворожими «Градами» з території Білорусі. Чин прощання із загиблою проходив 23 березня у рідному селі. У церкві Успіння Пресвятої Богородиці у селі Збараж священики ПЦУ провели панахиду[1][2][3][4][5][6].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблої залишилися мати Наталія.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Вінниччині попрощалися із 21-річною захисницею Вікторією Поліщук, яка загинула в бою проти російських окупантів. https://cripo.com.ua (укр.). 26 березня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Микитюк, Вікторія (25 березня 2022). «Вона змалечку марила армією»: на Житомирщині загинула 21-річна військова. Факти (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Шарапов, Олексій (22 березня 2022). На війні загинула 21-річна Вікторія Поліщук з Вінниччини. https://vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Погорілко, Марина (25 травня 2022). Все життя мріяла стати військовою: у боях за Україну загинула 21-річна десантниця. Фото. https://war.obozrevatel.com/ukr/vse-zhittya-mriyala-stati-vijskovoyu-u-boyah-za-ukrainu-zaginula-21-richna-desantnitsya-foto.htm (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Її мрія – бути десатницею: на Житомирщині загинула військова. Перший житомирський (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ На Вінниччині попрощалися із 21-річною захисницею Вікторією Поліщук, яка загинула в бою проти російських окупантів. Вінниця.info (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Указом Президента державними нагородами відзначені 210 військовослужбовців ЗС України, 48 з них – посмертно. Армія.inform (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 19 травня 2022 року № 349/2022 «Про відзначення державними нагородами України»