Пол Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пол Андерсон
Poul William Anderson
Poul anderson.jpg
Псевдоніми, криптоніми A. A. Крейґ, Майкл Караджордж, Вінстон П. Сендерз, П. А. Кінґслі
Дата народження 25 листопада 1926(1926-11-25)
Місце народження Бристоль, Пенсильванія
Дата смерті 31 липня 2001(2001-07-31) (74 роки)
Місце смерті Орінда, Каліфорнія
Національність США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Міннесотський університет
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник
Жанр наукова фантастика, фентезі
Дружина Karen Anderson[d]
Нагороди Премія Прометея, зал слави[d], Prometheus Award - Special Award[d], Премія Г'юґо за найкраще оповідання, Премія Г'юґо за найкраще оповідання, Премія Г'юґо за найкращу коротку повість, Nebula Award for Best Novelette[d], Nebula Award for Best Novelette[d], Премія Локус за найкраще оповідання[d], Премія Г'юґо за найкращу повість, Премія Г'юґо за найкращу коротку повість, August Derleth Award[d], Премія Г'юґо за найкращу коротку повість, Премія Неб'юла за найкращу повість, Премія Г'юґо за найкращу повість, Edward E. Smith Memorial Award, Премія «Прометей», Премія «Прометей», Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта і Меморіальна премія імені Джона Кемпбелла
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пол Ві́льям А́ндерсон (Poul William Anderson; 25 листопада 1926(19261125), Бристоль, Пенсильванія, США — 31 липня 2001) — американський письменник-фантаст.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 25 листопада 1926 року Бристолі, штат Пенсильванія, в сім'ї вихідців з Данії (чим і пояснюється нетипове для орфографії англійського мови написання його першого імені — Poul). Закінчив Міннесотський університет зі ступенем бакалавра фізики. Друга освіта Андерсена — історична. Крім того, завдяки своєму походженню, він добре знав скандинавські мови (як давні, так і сучасні) та літературу Північної Європи.

Писати Андерсон почав в роки навчання на фізичному факультеті Міннесотського університету в Міннеаполісі. Перша публікація відбулася в 1947 році в журналі Вражаюча наукова фантастика" (Astounding Science Fiction), який очолював тоді В. Кемпбелл (оповідання «Діти завтрашнього дня», написане в співавторстві з Ф. Н. Волдропом). Успіх на літературному поприщі відвернув молодого Пола від фізики, в якій він спеціалізувався і захистив диплом. Андерсон якось сказав: «Я вирішив почекати з фізикою і посидіти рік-другий за друкарською машинкою». Цей «рік-другий» розтягнувся майже на півстоліття.

Перший роман Андерсона «Мозкова хвиля» вийшов у 1954 році, а далі на читача хлинула буквально лавина романів, повістей і оповідань. Звичайна «норма» письменника — дві-три книги на рік. Творчі інтереси Андерсона незвичайно різнобічні. З-під його пера виходять дитячі та науково-популярні книги, авантюрні романи й детективи, переробки та переклади середньовічних скандинавських саг і, звичайно, науково-фантастичні романи, повісті, оповідання. Серед романів простежуються два цикли. Перший — про Галасоціотехнічну Лігу і космічного торговця Ніколаса Ван Рійне: «Війна крилатих людей» (1958), «Торговець — завжди торговець» (1964), «Зловмисники» (1966), «Сатанинські ігри» (1969), «Міркхейм» (1977), «Книга воріт бурі» (1978). Другий цикл присвячений пригодам агента Земної імперії Доменіка Фландрі: «Віддайте нам зірки» (1959), «Землянин, геть звідси» (1960), «Травнева орбіта» (1961), «Агент Земної імперії» (1965), «Мічман Фландрі» (1966), «Пекельний цирк» (1970), «Лицар Фландрії» (1974), «Імперська гра» (1984).

Андерсона як письменника-фантаста насамперед цікавлять наукові проблеми. Це й польоти в космос («Довгий шлях додому» — 1954, «Після Судного дня» — 1963, «Тау нуль» — 1970), і подорожі в часі («Патруль часу» — 1961, «Танцівниця з Атлантиди» — 1971), і антропологія, і етика, не говорячи вже про фізику, яка так чи інакше присутня у всіх науково-фантастичних творах письменника. Нерідко Андерсон черпав свої ідеї з історії, яку він знав професійно глибоко: «Хрестовий похід у небеса» (1971), «Танцівниця з Атлантиди», трилогія про Останнього Вікінга (1981). Остання, щоправда, носить скоріше авантюрно-історичний, ніж фантастичний характер. А от роман «Буря літньої ночі» (1974) належить до жанру так званої «альтернативної історії»: що могло б бути, якби в громадянській війні в Англії перемогли не пуритани, а роялісти.

Крім наукової фантастики, пробував свої сили у таких літературних жанрах, як детективний і авантюрний романи, історична хроніка, фентезі, твори для дітей, — і, як правило, небезуспішно. Дружина Пола, Карен, кілька разів виступала співавтором чоловіка — зокрема, в тетралогії «Король Іса» (1988).

Для творчості Андерсона особливо характерне захоплення міфами та переказами різних народів і в першу чергу скандинавськими: романи «Зламаний меч» (1954), «Сага про Хольве Кракі» (1973), повість «Діти водяного царя» (1973).

Про художній рівень творів усіх цих жанрів говорить перелік отриманих Андерсоном нагород: йому сім разів присуджувалася премія «Х'юго», тричі — премія «Небюла», у 1978 році він одержав Меморіальну премію Джона Р. Р. Толкіна.

Як помітив один раз відомий редактор, письменник і критик Деймон Найт,

«
«…серед мислителів Андерсона можна віднести до раціоналістів, а серед письменників — до романтиків. Настільки парадоксальне сполучення виявилося дуже плідним».
 »

Серед найвідоміших творів Андерсона — романи «Зламаний клинок» (1954), «Хрестовий похід в небеса» (1960), «Танцівниця з Атлантиди» (1971), «Миліонорічний човен» (1989), пенталогія «Зоряні ниви» (1993—1999), цикл «Патруль часу» (1960,1990).

Пол Андерсон помер від раку 3 серпня 2001 року у власному будинку біля Сан-Франциско. В Андерсона залишилася дружина Карен, яка часом виступала як його співавтор. Зять Андерсона також відомий фантаст — Ґреґ Бір.

Твори[ред.ред. код]

Цикли

Психотехнічна Ліга

  • Не-людина (Un-Man), 1952
  • Чуттєва людина (The Sensitive Man), 1953
  • Великий дощ (The Big Rain), 1954
  • Зоряні шляхи (Star Ways/The Peregrine), 1956
  • Холоднокровна перемога (Cold Victory), 1957
  • Марій (Marius), 1957
  • Сніги Ганімеда (The Snows of Ganymede), 1958
  • Цнотлива планета (Virgin Planet), 1959
  • Зореліт (Starship), 1982

Ніколас ван Рійн

  • Війна крилатих людей (War of the Wing-Men/The Man Who Counts), 1958
  • Зоряні торгівці (Trader to the Stars), 1964
  • Порушники спокою (The Trouble Twisters/Trader Team), 1965
  • Сатанинський світ (Satan's World), 1969
  • Земна книга Стормгейта (The Earth Book of Stormgate), 1978
  • Міркхейм (Mirkheim), 1977
  • Люди вітру (The People of the Wind), 1973

Фландрі

  • Нехай космонавти постережуться (Let the Spacemen Beware), 1963
  • Агент Земної Імперії (Agent of the Terran Empire), 1965
  • Фландрі з Землі (Flandry of Terra), 1965
  • Лейтенант Фландрі (Ensign Flandry), 1966
  • Повсталі світи (The Rebel Worlds), 1969
  • Всі кола пекла (A Circus of Hells), 1970
  • День їх повернення (The Day of Their Return), 1973
  • Лицар духів й тіней (A Knight of Ghosts and Shadows), 1974
  • Камінь в небі (A Stone in Heaven), 1979
  • Довга ніч (The Long Night), 1983
  • Імперська гра (The Game of Empire), 1985

Патруль часу

  • Охоронці часу (Guardians of Time), 1960
    • Патруль часу (Time Patrol), 1955
    • Бути королем (Brave to be a King), 1959
    • Єдина гра в місті (The Only Game in the Town), 1960
    • Delenda Est (1955)
    • Гібралтарський водопад (Gibraltar Falls), 1975
  • Патрульний часу (Time Patrolman), 1983
    • Слонова кістка, мавпи та павичі (Ivory, and Apes, and Peacocks), 1983
    • Печаль гота Одіна (The Sorrow of Odin The Goth), 1983
  • Зірка моря (Star of the Sea1, 1991)
  • Рік викуплення (The Year of the Ransom), 1988
  • Щит часу (The Shield of Time), 1990
  • Смерть та лицар (Death and the Knight), 1995

Останній вікінг

  • Золотой Ріг (The Golden Horn), 1980
  • Дорога морського коня (The Road of the Sea Horse), 1980
  • Знак Ворона (The Sign of the Raven), 1980

Королі Іса

  • Дев'ять королев (Roma Mater), 1986
  • Галльські відьми (Gallicenae), 1987
  • Дахут (Dahut), 1987
  • Пес та вовк (The Dog and the Wolf), 1988

Операція Інший світ

  • Операція Хаос (Operation Chaos), 1971
  • Операція Луна (Operation Luna), 1999

Гока

  • Тягар землянина (Earthman's Burden), 1957
  • Зоряний принц Чарлі (Star Prince Charlie), 1975
  • Гока! (Hoka!), 1983

Історія Рустума

Маураі

  • Гетто («Ghetto»), 1954
  • Маураі та Кіт (Maurai and Kith), 1982
  • Оріон зійде (Orion Shall Rise), 1983

Врожай зірок

  • Врожай зірок (Harvest of Stars), 1993
  • Зірки також обпікають (The Stars Are Also Fire), 1994
  • Вогняний врожай (Harvest the Fire), 1995
  • Зоряний флот (The Fleet of Stars), 1997

Окремі твори

Нагороди та премії[ред.ред. код]

  • 1959 — премія видавництва «Макміллан» за найкращий детективний роман року
  • 1961 Х'юго // Оповідання «Найдовша подорож» (The Longest Voyage), 1960
  • 1964 Х'юго // Оповідання «Немає миру з королями» (No Truce with Kings), 1963
  • 1969 Х'юго // Коротка повість (Novellette) «Причастя плоті» (The Sharing of Flesh), 1968
  • 1971 Локус // Оповідання (Short Fiction) «Цариця повітря та пітьми» (The Queen of Air and Darkness), 1971
  • 1971 Небюла // Коротка повість (Novellette) «Цариця повітря та пітьми» (The Queen of Air and Darkness), 1971
  • 1972 Небюла // Коротка повість (Novellette) «Пісня Козерога» (Goat Song), 1972
  • 1972 Х'юго // Повість (Novella) «Цариця повітря і пітьми» (The Queen of Air and Darkness), 1971
  • 1973 Х'юго // Коротка повість (Novellette) «Пісня Козерога» (Goat Song), 1972
  • 1978 Х'юго // Гендальф «Гросмейстер фентезі» (Gandalf Award «Grand Master of Fantasy»)
  • 1979 Х'юго // Коротка повість (Novellette) «Мисливський місяць» (Hunter's Moon), 1978
  • 1981 Небюла // Повість (Novella) «Сатурнські ігри» (The Saturn Game), 1981
  • 1982 Х'юго // Повість (Novella) «Сатурнські ігри» (The Saturn Game), 1981
  • 1997 Небюла // Гросмейстер (Grand Master) фантастики
  • 1999 Мандрівник // Майстер здалеку

Бібліографія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]