Пол Генрейд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пол Генрейд
Paul Henreid - publicity.jpg
Ім'я при народженні нім. Paul Georg Julius Freiherr von Hernried Ritter von Wassel-Waldingau
Народився 10 січня 1908(1908-01-10)[1][2][…]
Трієст, Італія[1]
Помер 29 березня 1992(1992-03-29)[1][2][…] (84 роки)
Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
  • пневмонія
  • Поховання
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
    Діяльність кінорежисер, актор театру, кіноактор
    IMDb nm0002134

    Пол Генрейд у Вікісховищі?

    Пол Генрейд (англ. Paul Henreid) (справжнє ім'я Пауль Георг Юліус Хенрайд Ріттер фон Фассел-Фальдінгау), нар. 10 січня 1908(19080110), Трієст (тоді Австро-Угорщина) — пом. 29 березня 1992) — австрійський і американський актор і режисер.

    Народився в аристократичній родині. Рано виявив художні нахили. Став успішним дизайнером у відомому художньому видавництві, але відвідавши з друзями спектакль Макса Рейнхардта захворів театром і почав таємно (ночами) відвідувати театральну студію. У 1933 став учнем самого Рейнхардта. Обертаючись в театральних колах придбав ліві погляди, тому, в 1934, після приходу до влади в країні профашистського уряду був змушений іммігрувати з сім'єю (дружиною Лізль і двома дітьми) до Франції, потім до Англії.

    Після початку війни, його, як і всіх німецьких антифашистів, як підданого ворожої держави, повинні були вислати з сім'єю до Німеччини. Але його врятував знаменитий актор Конрад Фейдт. В Англії актор продовжив грати, в тому числі, виконавши роль лукавого Карла Марсена, у фільмі знаменитого режисера Керола Ріда «Нічний потяг на Мюнхен» 1940, де його партнерами були англійські зірки Рекс Харрісон і Маргарет Локвуд. То побоюючись, що влада передумають, чи то втомившись від однотипних ролей фашистів, які йому пропонували — в 1940-му актор перебрався в США, в 1941-му придбав американське громадянство, і знімався в Голлівуді. В основному, в ролях європейців. Найвідоміша роль того періоду — Віктор Ласло в «Касабланці» 1943 Але після того, як він відкрито виступив проти діяльності сумнозвісної Комісії сенатора Маккарті і був внесений до «чорного списку» — його акторська кар'єра в Голлівуді була закінчена. Невідомо, як далі розвивалися б події, але руку допомоги акторові подав Альфред Хічкок, запросивши його режисером у свій детективний серіал. Учень Макса Рейнхардта зайнявся телережисурою з великим задоволенням, досяг, в цій якості, великих висот і отримав другу (перша була акторської) зірку на Алеї Слави. Помер від пневмонії.

    Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

    Актор[ред. | ред. код]

    • 1935 — Єва — Фріц
    • 1939 — До побачення, містер Чіпс — Стефель
    • 1940 — Нічний потяг до Мюнхена — Карл Марсен
    • 1942 — Жанна Паризька — Поль Лавальер
    • 1942 — Вперед, мандрівник — Джеррі Дюранса
    • 1942 — Касабланка — Віктор Ласло
    • 1944 — У наш час — граф Стефан Орвід
    • 1944 — Обман — Карел Новак
    • 1946 — Відданість — вікарій Артур Ніколлс
    • 1947 — Пісня любові — Роберт Шуман
    • 1948 — Безглуздий тріумф — Джон Меллер / доктор Віктор Еміл Барток
    • 1954 — Глибоко в моєму серці — Флоранц Зигфельд
    • 1957 — Десять тисяч спалень — Антон
    • 1959 — Так мало ніколи — Нікко Реджас
    • 1962 — Чотири вершники Апокаліпсису — Етьєн Лорьє
    • 1965 — Операція «Арбалет» — генерал Зімман
    • 1969 — Божевільна із Шайо — генерал
    • 1977 — Виганяє диявола II: Єретик — кардинал

    Режисер[ред. | ред. код]

    • 1958 — Живи швидко, помри молодим

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]