Перейти до вмісту

Пол Гетті

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пол Гетті
англ. Jean Paul Getty
Народився15 грудня 1892(1892-12-15)[1][2][…]
Міннеаполіс, Міннесота, США[4]
Помер6 червня 1976(1976-06-06) (83 роки)
Гілфорд, Англія, Велика Британія
·серцева недостатність
ПохованняПасифік-Палісейдс[5]
Країна США[6]
Діяльністьколекціонер мистецтва, автобіограф, бізнесмен, промисловець, меценат
Alma materколедж Магдалени[d], Університет Каліфорнії (Берклі), Університет Південної Каліфорнії, John H. Francis Polytechnic High Schoold і Школа Гарвард-Вестлейкd
Науковий ступіньекономіка і політологія
Знання мованглійська[7]
Роки активності1907[2]1976[2]
РідGetty familyd
БатькоGeorge Gettyd
МатиSarah Catherine McPherson Risherd[8]
Брати, сестриGertrude Lois Gettyd
У шлюбі зAnn Rork Lightd, Jeannette Dumontd, Allene Ashbyd, Adolphine Helmled і Theodora Getty Gastond
ДітиGordon Gettyd[9], John Paul Getty Jr.d, Jean Ronald Gettyd[9], Timothy Gettyd[9] і George Franklin Getty IId[9]
IMDbID 1535011

Жан-Пол Гетті (англ. Jean Paul Getty, 15 грудня 1892(18921215), Міннеаполіс — 6 червня 1976, Гілфорд) — американський підприємець, найбагатша людина світу свого часу, засновник музею Ґетті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Міннеаполісі, штат Міннесота, в родині нафтового магната ірландця Джорджа Франкліна Гетті і його дружини, дочки шотландських емігрантів, Сари Кетрін МакФерсон Рішер. Навчався в університеті Південної Каліфорнії, університеті Берклі та Оксфордському університеті, який закінчив у 1913 році за спеціальністю «економіка» та «політичні науки». По завершенні навчання почав працювати на батьківських підприємствах в штаті Оклахомі і вже в червні 1916 року став мільйонером, після чого наступні два роки присвятив розвагам. Повернувся до сімейного бізнесу у 1919-у і до кінця 1920-х вп'ятеро збільшив свої статки. Як людина вкрай небайдужа до жінок, за цей же період тричі одружився, чим настільки засмутив батька, що той по своїй смерті у 1930 році залишив єдиному сину у спадщину лише 500 тисяч доларів із свого десятимільйонного статку[10].

У роки Великої депресії Гетті почав скуповувати нафтові підприємства, які у 1967 році увійшли до компанії Getty Oil. У 1949 році Ґетті за 9,5 мільйонів доларів готівкою купив у короля Саудівської Аравії ібн Сауда 60-річну концесію на безплідну землю поблизу кордону з Кувейтом. Чотири роки безуспішних пошуків завершилися успіхом в 1953 році, коли були знайдені великі поклади нафти, завдяки добуванню якої з 1957 року до своєї смерті вважався найбагатшою людиною світу (у 1968-у став мільярдером), а його статки оцінювалися у суму від 2 до 4 мільярдів доларів.

1950 року Пол Гетті переїхав у Англію, куди переніс штаб-квартиру своєї нафтової імперії і де прожив решту життя до своєї смерті в 1976 році від серцевої недостатності.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Пол Гетті був одружений п'ять разів:

  1. Жаннет Дюмон (1923—1925) — син Джордж Франклін Гетті II (1924—1973)
  2. Аллен Ашбі (1926—1928)
  3. Адольфіна Хелмле (1928—1932) — син Жан Рональд Гетті
  4. Ени Рок (1932—1935) — сини Юджин Пол Гетті (згодом — Джон Пол Гетті-мол., 1932—2003) і Гордон Гетті (1934)
  5. Луїза Дадлі (1939—1958) — син Тімоти Гетті (1946—1958).
Постійні стосунки із жінкою можливі лише якщо ви банкрут[11]

У 2013 році п'ята дружина Гетті, Луїза, опублікувала мемуари, в яких повідомила, що Гетті лаяв її за занадто великі витрати на лікування їх шестирічного сина, який втратив зір від пухлини у мозку. Смерть Тімоті у 1958 році стала причиною їх розлучення й Ґетті, що жив у Англії не приїхав на похорони до США, де останні роки проживали його дружина і син[12]

Онук Пола Гетті, Марк Гетті, — засновник компанії Getty Images.

Викрадення онука

[ред. | ред. код]

10 липня 1973 році у Римі зник онук Пола Гетті, 16-річний Пол Гетті III, викрадачі якого по телефону зажадали викуп у 17 мільйонів доларів. Його батько звернувся по домогу до Пола Гетті, однак той відмовив, вважаючи, що онук його просто розігрує[13]. Лише через п'ять місяців, коли викрадачі прислали у конверті пучок волосся і відрізане вухо онука та погодились зменшити суму викупу до 3 мільйонів, Пол Гетті-старший дав 2,2 мільйони доларів (максимальна сума, яка не обкладалась податками) на викуп, а решту 800 тисяч позичив синові під 4 % річних.

У мене чотирнадцять онуків - якщо я зараз заплачу хоч пенні, то у мене вкрадуть і решту тринадцять[14]

Коли відпущений на волю онук подзвонив діду, щоб подякувати, той відмовився брати слухавку.[15]. Пол Гетті III був настільки травмований всім, пов'язаним із його викраденням, що став алкоголіком і наркоманом, у 1981 році внаслідок інсульту, викликаного прийняттям суміші алкоголю і наркотиків, втратив мову, майже осліп і лишався паралізованим до своєї смерті у 2011 році.

Син Пола Гетті III — Бальтазар Гетті — голлівудський актор, відомий за головною роллю у кінострічці Девіда Лінча «Загублене шосе».

Музей Гетті

[ред. | ред. код]
Центр Гетті

У 1954 році на своїй віллі в Пасифік-Пелісейдс під Лос-Анжелесом Гетті відкрив музей образотворчого мистецтва. У 1997 році його експозиція переїхала у спеціально збудоване приміщення площею 360 га в горах Санта-Моніки, яке разом з віллою, Дослідним інститутом Гетті та Інститутом збереження творів мистецтв Ґетті стало частиною Центру Ґетті. Сьогодні Музей Ґетті — один з найвідвідуваніших музеїв США.

Скнарість

[ред. | ред. код]

У своєму середньовічному замку часів Генріха VIII у графстві Суррей Пол Гетті встановив спеціальний паролевий доступ до телефонів, якими міг користуватись лише певний перелік осіб. Для всіх решту у замку був встановлений звичайний платний таксофон[16].

Смерть

[ред. | ред. код]

Пол Гетті помер від серцевої недостатності 6 червня 1976 року у графстві Суррей (Англія). Був похований на своїй віллі в Пасіфік-Палісейдс під Лос-Анжелесом[17].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Encyclopædia Britannica
  2. а б в RKDartists
  3. SNAC — 2010.
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118538993 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Find a Grave — 1996.
  6. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. Pas L. v. Genealogics — 2003.
  9. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  10. Klepper, Michael M., and Robert E. Gunther. (1996). The wealthy 100: from Benjamin Franklin to Bill Gates-- a ranking of the richest Americans, past and present. Secaucus, N.J.: Carol Publishing Group. ISBN 0-8065-1800-6.
  11. Vallely, Paul. Don't keep it in the family. [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] The Independent (London), July 19, 2007. Retrieved September 6, 2008.
  12. Newman, Judith (30 серпня 2013). His Favorite Wife: ‘Alone Together,’ by Teddy Getty Gaston. The New York Times. Процитовано 31 серпня 2013.
  13. Sir Paul Getty (obituary). Telegraph, April 17, 2003.
  14. Jane Fryer (7 лютого 2011). Proof that money can't buy happiness: John Paul Getty III destroyed by his family's billions (англ.). Daily Mail. Процитовано 18 червня 2015. I have 14 other grandchildren, and if I pay one penny now, then I will have 14 kidnapped grandchildren.
  15. Weber, Bruce (7 лютого 2011). J. Paul Getty III, 54, Dies; Had Ear Cut Off by Captors. The New York Times.
  16. Woo, Elaine (8 лютого 2011). J. Paul Getty III oil Scion. The Desert Sun. с. B4.
  17. Пол Гетті на сайті Find a Grave