Пол Ерліх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пол Ральф Ерліх
Paul Ralph Ehrlich
Пол Ерліх в 1974 році
Пол Ерліх в 1974 році
Народився 29 травня 1932 р.
Філадельфія, Пенсільванія, США
Місце проживання
Країна США
Діяльність лепідоптеролог, зоолог, викладач університету, еколог, захисник довкілля, демограф, науковий працівник
Alma mater Пенсільванський університет, Канзаський університет
Галузь Екологія, Ентомологія
Заклад Стенфордський університет
Науковий керівник Чарлз Міченер
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Європейська академія наук і мистецтвd, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство і AAAS
Нагороди Премія Крафорда (1990)
Премія Хейнекен (1998)
Премія Блакитна Планета (1999)
(Анти) Премія Курчати Ціпа (2001)
BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2013)
Особ. сторінка profiles.stanford.edu/paul-ehrlich

CMNS: Пол Ерліх у Вікісховищі

Пол Ральф Ерліх (англ. Paul Ralph Ehrlich; 29 травня 1932(19320529)) — американський біолог і викладач, професор департаменту біологічних наук в Стенфордському університеті. За освітою ентомолог, що спеціалізується на лускокрилих. Він також є відомим екологом і демографом. Найбільш відомий своїми застереженнями щодо ризиків популяційного зростання і обмежених ресурсів. Ерліх отримав найбільшу популярність після публікації в 1968 році книги «Популяційна бомба»[1]. З тих пір багато що з його пророкувань отримали більш оптимістичний розвиток, зокрема, популяційне зростання сповільнилося і з'явилися нові технології виробництва продовольства. Проте, Ерліх дотримується своєї основної тези про те, що популяція людей занадто велика і є прямою загрозою виживання як людства, так і навколишнього середовища планети.

У 2011 році, після того як населення Землі перевищило 7 мільярдів людей, Ерліх зазначив, що нвступні два мільярди завдадуть більших збитків середовищу, оскільки нам доводиться використовувати методи видобутку ресурсів, які завдають все більшої шкоди[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Пол Ерліх народився у Філадельфії, Пенсільванія (США). Він отримав ступінь бакалавра з зоології в Пенсільванському університеті в 1953 р. і докторський ступінь в Канзаському університеті в 1957 р., де його керівником був відомий дослідник бджіл Чарлз Міченер. У 1959 році увійшов до викладацького складу Стенфорда, а в 1966 році став професором біології. Крім цього Ерліх є членом Американської асоціація сприяння розвитку науки, Американської академія мистецтв і наук і Національної академії наук США. У 1987 році удостоєний відзнаки Society for Conservation Biology[3]. Підписав «Попередження науковців людству» (1992)[4].

Парі Ерліха з Саймоном[ред. | ред. код]

Економіст Джуліан Саймон [en] стверджував, що перенаселення саме по собі не є проблемою, і людство зможе адаптуватися до умов, що змінюються. Саймон вважав, що в довгостроковій перспективі людська креативність буде постійно покращувати рівень життя, і по суті ресурси Землі безмежні («сировина завжди дешевше праці»). Ерліх назвав Саймона лідером економістів «карго-культу часів космічної ери», які вважають, що нові ресурси будуть з'являтися магічним чином, і затвердив свою позицію, що популяційне зростання виснажує запаси їжі, чистої води і мінералів.

Пол Ерліх в 2008 році

Ця суперечка спричинила парі Ерліха з Саймоном [en] в 1980 році. Ерліх стверджував, що протягом десятиліття ціни на обраний ним набір металів збільшаться, але в підсумку програв це парі Саймону, так як завдяки науково-технічному прогресу їм з'явилися альтернативи:

Пізніше економісти показали, що в більшості десятирічних періодів останнього століття Ерліх виграв би це парі[5].

Джерела[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]