Помаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Помаки
250пкс
Дівчата в національному одязі
Загальна кількість 500 тисяч[Джерело?]
Найбільші розселення Болгарія Болгарія: 200-300 тис.
Туреччина Туреччина: 200-300 тис.
Греція Греція: 20-50 тис.
Близькі етнічні групи болгари
Мова болгарська (рідний), турецька, грецька
Релігія сунізм, алеві
Ця стаття є частниною серії статей про народ
Болгари
Coat of arms of Bulgaria.svg

Культура
ЛітератураМузика
Образотворче мистецтвоКіно
ТанціКухняМодаСпорт

Болгарська діаспора
Республіка МакедоніяСербіяРумунія
СШАУгорщинаГреціяКанада
ІталіяІспаніяНімеччина
Велика БританіяТуреччинаУкраїна
Анатолійські Болгари
Банатські Болгари
Болгари Бессарабії
Помаки

Релігія
Православ'яІсламКатолицизм
Протестантизм

Мова
Болгарська та її діалекти

Інші статті
БолгаріяВідомі болгариІсторія
Царі Болгарії

Пома́ки (болг. Помаци) — субетнічна (конфесійна) група болгар змішаного походження, яка проживає на території історичної області Фракії (Болгарія, Туреччина, Греція) та сповідує іслам. Зберігають болгарську мову, проте зі значним впливом турецької, арабської і перської лексики. Внаслідок Балканських війн 1912-1913 р.р. та Першої світової війни 1914-1918 р.р. і поділів історичної Фракії опинилися розділеними кордоном між вказаними державами. Сьогодні помаки живуть в основному на півдні та південному сході Болгарії, в Родопських горах на південь від Пловдива та у Піринських горах. Значна кількість помаків також мешкає у сусідніх районах Греції у номах Ксанті, Родопі та Еврос (Західна Фракія). Переважна більшість помаків на території Туреччини (Східна Фракія) піддалась асимилятивній тюркизації, втративши етнічну самобутність та інтегрувавшись у турецький народ. Загальна чисельність помаків за оцінками становить понад 500 тис. осіб, з яких у Болгарії - 200-300 тис. осіб, у Туреччині - 200-300 тис. осіб, у Греції - 20-50 тис. осіб.

Походження[ред.ред. код]

За походженням помаки — ісламізовані болгари з деякою домішкою грецького і тюркського елементів, ймовірно, також з включенням волоського та давньофракійського компонентів. Помаки як специфічна етнічна група сформувалися у період перебування Фракії у складі Османської імперії, тобто у XV-XIX сторіччях. При цьому, в Османській імперії, де розподіл населення здійснювався насаперед за релігійною ознакою (система міллетів), помаки вважали себе турками, зберігаючи слов'янську мову. Таким чином, помаки за мовою відрізнялися від власне турків, а за релігією - від православних болгар та греків. Термін "помаки" - екзоетнонім, який наданий їм православними болгарами. Слово "помак", вірогідно, походить від болгарського "помагач", яке має значення помічника, пособника, особи, яка допомагає туркам. Самі ж помаки аж до початку XX сторіччя традиційно іменували себе турками. Етнічна ситуація в регіоні Фракії істотно змінюється на початку XX сторіччя, зокрема, під час Балканських війн, коли війська Болгарії та Греції заволоділи більшою частиною Фракії. За цих умов помаки спільно з місцевими турками повстають і восени 1913 року утворюють Гюмюрджинську республіку, яка проте довго не проіснувала. У підсумку в результаті Балканських війн та наступної за ними Першої світової війни 1914-1918 р.р. помаки опинилися поділеними між трьома державми: Болгарією, Грецією та Туреччиною. У цих країнах їх доля склалася по-різному.

Болгарія[ред.ред. код]

Після того, як на початку XX сторіччя помаки опинилися у складі християнської Болгарії, ставши відірваними від решти ісламського світу, вони почали зазнавати певного релігійного тиску зі сторони православних болгар. У Болгарії помаки становлять перехідну (буферну) групу між власне болгарам і турками, які проживають у країні (див. турки у Болгарії). При цьому, у Болгарїї помаки показують певну внутрішньоетнічну закритість та намагаються зберегти традиційний сільський побут у місцях їх компактного проживання на південь від Пловдива.

Туреччина[ред.ред. код]

Східна Фракія, заселена болгарами та помаками, остаточно перебуває у складі Туреччини з 1923 року. Після масової еміграції болгарського населення, помаки, які проживають навколо Едірне та багатьох селах аж до самого Стамбула, опинилися у турецькому оточенні і швидко стали асимілюватися, інтегруватися у турецький етнос. Таким чином, за оцінками спеціалістів корні помаків мають понад 100 тис. жителів сучасної Туреччини. При цьому, ще у далекому 1965 році за даними турецького перепису населення близько 47 тис. осіб володіли болгарською мовою (помацький діалект), а в наш час[Коли?] ця цифра рівняється майже нулю. У той же час чисельність помаків у Туреччині постійно поповнювалсь імміграціями їх з Болгарії. На сьогодення етнічна група помаків у Туреччині майже втратила свою ідентичність та самобутьність і практично розчинилась серед турків.

Греція[ред.ред. код]

У межах сучасної Греції болгаромовні мусульмани проживають в області Західна Фракія (номи Ксанті, Родопі та Еврос). Греко-турецький обмін населенням майже не зачепив помаків-мусульман, проте більшість православних болгар покинула Грецію. У той час помаки Біломорської Македоніії були виселені у межі Туреччини (див. Лозаннський мирний договір). Однак грецький уряд, побоючись зростання слов"янського впливу на політику держави, особливо у північних регіонах, до недавнього часу включав помаків-болгар до складу єдиної офіційно визнаної на території держави національної меншини мусульман (див. мусульмани у Греції}, яких ввжалаи за ісламізованих та потуречених греків, забуваючи при цьому, що мусульманська громада окрім власне турків ще складалась з болгар-помаків, циган та мегленорумун та аромун, що розмовляли різними мовами. За таких умов офіційно Греція визнавала лише турецьку мову, яа широко використовувалася в освіті всіх мусульман на півночі країни. Ця політика призвела до посилення турецької мови та культури серед мусульман регіону. У зв"язку з цим, громада болгар-помаків на території Греції стала сильно отуреченою. Намагаючись хоч будь-яким чином, виправити становище, яке склалося, грецька влада поступово після 1990 року, особливо після 1996 року, пішла на певні поступки помакам, почала стимулювати ріст їх власної самосвідомості, збереження і розвиток болгарської мови.

За результатами перепису 2001 року у Греції помаками себе визнали 16 тис. осіб, у тому числі: 11 тис. у номі Ксанті (10 % населения); 5 тис. у номі Родопі (4 % населения); 2 тис. у номі Еврос (2 % населения).

При цьому 74 тис. осіб у Західній Фракії ідентифікували себе як турки, у тому числі: 20 тис. у номі Ксанті; 52 тис. у номі Родопі; 2 тис. у номі Еврос.

У той час, за оцінками до третини тих, хто визнав себе турками, у дійсності є помаками.

У сучасній Греції болгарами-помаками робляться спроби створити власну літературу норму болгарської мови - помакську мову.

Республіка Македонія[ред.ред. код]

У західних районах Республіки Македонія і частково в Албанії проживає близька за релігією, культурою та походженням до болгар-помаків етнічна група, відома як торбеши. При цьому, деякі автори та дослідники, які вважають слов'яномовних македонців не окремим народом, а частиною болгар, торбешів не вирізняють серед помаків.

Мова[ред.ред. код]

Болгари-помаки розмовляють болгарською мовою, особливим її діалектом, який зазнав впливу лексики турецької, арабської і перської мов, водночас зберігши багато старослов'янських слів. На основі цього діалекту в наш час[Коли?] серед помаків Греції розробляється своя літературна норма.


Помацьке село в номі Ксанті, Греція

Посилання[ред.ред. код]