Помело (прилад)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Помело в лівій руці Баби-Яги на ілюстрації І. Я. Білібіна

Помело́[1] — палиця з прив'язаним до неї на кінці пучком хвойних гілок, ганчірок. Призначена для вимітання золи з печей, для прочищання димоходів. Іноді «помелом» називають звичайну мітлу[1].

У культурі[ред. | ред. код]

Помело тісно пов'язане з піччю, тому піч чистили тільки помелом, ніколи не вживаючи для цього хатній віник, бо це вважалося гріхом. З другого боку, помело асоціюється з нечистою силою, відьмою, є одним з атрибутів Баби-Яги (поряд з товкачем і ступою). За повір'ями, відьми літають на помелі, пор. у М. П. Стельмаха: «Тут уже й гості по­чали злітатися: хто у вікна на по­мелі скаче, хто в двері на лопаті суне». Відома також лайка «Відьмине помело!»[2]. «Помелом» також називали слабохарактерну людину, якою помикають: «Прийшло помело, що у віхтя в гостях було»[1][2].

Прислів'я
Слово — не полова, а язик — не помело

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Помело // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Жайворонок В. В. Помело // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 468.